У статті розглянуто особливості розвитку критичного мислення молодших школярів засобами сучасного освітнього процесу. Обґрунтовано важливість формування в дітей уміння аналізувати інформацію, ставити запитання, порівнювати різні погляди, встановлювати причинно-наслідкові зв’язки, аргументувати власну думку та робити самостійні висновки. Акцентовано увагу на тому, що критичне мислення починає формуватися вже в молодшому шкільному віці й потребує систематичної педагогічної підтримки. Розкрито можливості використання проблемного навчання, дослідницьких завдань, роботи з текстом, діалогічного навчання, навчальних дискусій, «тонких» і «товстих» запитань, методів «Прес», «Кубування», «Мозковий штурм», «Знаю — хочу дізнатися — дізнався», «Фішбоун», «Шість капелюхів мислення» та інших прийомів. Наведено практичні приклади завдань для уроків української мови, читання, математики, природничої та громадянської освітніх галузей. Розглянуто роль учителя у створенні безпечного освітнього середовища, у якому дитина має можливість висловлювати припущення, ставити запитання, помилятися та змінювати власну думку на основі нових доказів. Визначено значення критичного мислення для формування самостійності, пізнавальної активності, інформаційної грамотності та здатності застосовувати набуті знання у нових життєвих ситуаціях.





















