Розвиток логічного мислення учнів на уроках історії через використання квесту.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Тема: Розвиток логічного мислення учнів на уроках історії через використання квесту.

У зв’язку з швидкими темпами розвитку інформаційно-комунікативних технологій та процесом переходу до інформаційного суспільства перед Колісник Тетяною Владиславівною постала проблема , які технології спроможні забезпечити формування в учнів уміння вчитися, логічно мислити, оперувати і управляти інформацією, швидко приймати рішення та якісно організовувати свою інформаційну діяльність. Крім того, Інтернет (соціальні мережі, онлайн-ігри, Інтернет-серфінг) та комп’ютерні технології стають невід’ємною частиною життя сучасного школяра. А це призводить до обмеження кола інтересів дітей та зниження рівня їх пізнавальної активності. Але враховуючи інтереси своїх учнів та їх зацікавленістю комп’ютерними іграми, змусило Тетяну Владиславівну звернутися до використання квесту на уроках історії для розвитку їхнього логічного мислення. Це дозволяє їй готувати учнів, що творчо мислять, і які не тільки глибоко знають історичний матеріал, а й здатні використовувати його на практиці, бути активними учасниками суспільного життя держави.

У Законі України «Про освіту» проголошено: «Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, розвиток її талантів, розумових та фізичних здібностей, виховання високих моральних якостей, формування громадян, здатних до свідомого суспільного вибору». У якості провідної проблеми педагогічної діяльності Колісник Т.В. визначено «Розвиток логічного мислення учнів на уроках історії через використання квесту»

Актуальність проблемної теми вчитель визначив, виходячи з парадигми нової освітньої моделі, яка вимагає самостійності мислення учня, уміння ставити нові завдання і розв’язувати їх без допомоги інших людей. Самостійність мислення тісно пов’язана з логікою, творчістю мислення. А основним аспектом логічного мислення, його підвалинами, є критичне мислення. Учень, який логічно і самостійно мислить, здатен не підпадати під вплив чужих думок, здатен робити свої висновки про ті чи інші події та явища, може об’єктивно оцінити його позитивні або негативні аспекти, виявляє цінне або помилкове в них. Відмінність мислення від інших психологічних процесів складається з того, що воно завжди зв’язане з наявністю проблемної ситуації, задачі, яку необхідно вирішити, та активною зміною умов, в яких ця задача задана. У мисленні на основі сенсорної інформації робляться певні теоретичні та практичні висновки. І в цьому допомагає саме використання квестової технології на уроках історії.

Мета: виявлення ефективних шляхів активізації розумової діяльності учнів на уроках історії, підготовка до творчого самостійного логічного мислення шляхом використання квестової технології.

Об’єктом даної роботи є розвиток творчого, самостійного, логічного мислення учнів у процесі навчання історії.

Предметом є методи, прийоми та способи формування логічного мислення , компетентності учнів на уроках історії за допомогою квесту.

Практична значимість досвіду полягає у використанні Колісник Т.В. інтерактивної квестової технології для формування логічного мислення учнів у навчальній та позакласній роботі з історії у загальноосвітніх навчальних закладах.

Новизна й інноваційна значимість досвіду вчителя полягає у використанні квестової технології на базі історичного матеріалу у навчально-виховному процесі для розвитку логічного мислення та формування всебічно розвинутої особистості, що творчо мислить, яка буде активним учасником суспільного життя держави.

Під час роботи над проблемною темою вчитель поставив перед собою такі завдання:

  • вивчити теоретичні проблеми розвитку логічного мислення учнів загальноосвітньої школи;

  • розглянути особливості створення та використання різних видів квестової технології для активізації розумової діяльності на уроках історії;

  • проаналізувати методичні прийоми використання квестів на різних типах та етапах уроків з історії;

  • дослідити шляхи підвищення рівня зацікавленості учнів до вивчення та сприйняття історичного матеріалу.

Для використання квесту в навчальній діяльності з історії вчитель опирається на наукові роботи наступних авторів: Биховський Я.С., Гуревич Р.С., Мішагіна О.Д. , Романцова Ю.В., Сокол І.М., Шмідт В.В. та ін. Вченими детально досліджено та описано використання квест-технологій під час навчального процесу для активізації навчальної і пізнавальної діяльності та мотивації до самостійної роботи учнів. Вони доводять, що новою формою проведення уроків з поєднанням різних елементів мотивації навчальної діяльності та інформаційно-комунікативних технологій є квести, де йде робота не лише на засвоєння історичного матеріалу, а й на логічне мислення.

Колісник Т.В. від застосування квесту на уроках історії очікує наступні результати:

  • розвиток розуміння того, як минуле раніше було представлено й інтерпретовано;

  • навчити учнів збирати й аналізувати історичний матеріал з різних джерел, критично використовувати ці матеріали в кожному історичному контексті (пам’ятаючи ключові ознаки й характеристики періоду розвитку суспільства або ситуації, що розглядається);

  • вироблення навичок вибору поміж версіями або тлумаченнями минулого кількох точок зору й давати їм оцінку;

  • розвиток вміння відрізняти факт від вимислу, викривати упередженість, необ’єктивність, стереотипність, шаблонність;

  • навчити учнів робити незалежні та виважені оцінки й досягати справедливих і збалансованих рішень на підставі аналізу доступних фактів та вивчення широкого кола можливостей.

Квест (від англ. quest - пошук, пошуки пригод) – гра, в якій необхідно вирішувати загадки-завдання. Значить, квестове навчання – це спеціальна форма організації пізнавальної діяльності, яка має конкретну, передбачувану мету – створити комфортні умови навчання, за яких кожен учень відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність. Квестова технологія є досить новою формою навчальних та розважальних програм. Колісник Т.В. умовно виділяє наступну класифікацію:

Наприклад, короткостроковий квест Колісник Т.В. застосовує з теми «Культурне життя в українських землях наприкінці XVІІІ – у першій половині ХІХ ст..» (9 клас). Вона пропонує учням розділитися на групи: науковці, освітяни, митці, архітектори, мовознавці та дослідити через Інтернет особливості розвитку їх галуззі. Результатом діяльності учнів є заповнення таблиці через мережу Інтернет. Використання цього типу квесту дає можливість за короткий проміжок часу роздивитись великий об’єм навчального історичного матеріалу.

Міжпредметний квест з історії Тетяна Владиславівна пов’язала з предметом географії під час вивчення теми «Вплив природно-географічних умов на розвиток античної грецької цивілізації» (6 клас). Вчитель поділив дітей на групи: географів, істориків, археологів, митців. Виконуючи низку завдань через мережу Інтернет, групи учнів наприкінці уроку створювали по декілька слайдів презентації, які були об’єднані для створення єдиної презентації.

Квестову технологію під час своєї педагогічної діяльності вчитель проводила на подвір’ї школи при вивчені теми «Моя уявна подорож історичними місцями України» (5 клас). Перед школярами була поставлена мета - знайти головний скарб України. Отримавши маршрут, групи учнів подорожували «Видатними місцями України», виконували завдання, застосовуючи історичні знання та за виконане завдання отримували частину головного скарбу України. Наприкінці квесту необхідно було продемонструвати отриманий скарб. Цей тип квесту дає можливість учням через пригодницьку гру краще засвоїти історичний матеріал .

Використання Тетяною Владиславівною квестового навчання полягає в тому, що навчальний процес організовує так, що практично всі учні залучені до процесу пізнання, активної взаємодії через гру. Школярі мають можливість розуміти й рефлексувати з приводу того, що вони знають і думають. Спільна, сумісна діяльність її учнів у процесі проходження квесту означає, що кожен робить свій особливий індивідуальний внесок, де іде обмін знаннями, ідеями, способами діяльності. До того ж це відбувається в атмосфері доброзичливості та взаємної підтримки, що дозволяє не тільки отримати нові знання, але й розвиває саму пізнавальну діяльність, логічне мислення, переводить її на більш високі форми кооперації та співпраці.

Квестова технологія краще сприяє і формуванню логічного мислення та творчості учнів. На уроках історії Тетяна Владиславівна використовує логіко-аналітичні методи такі, як: абстрагування, аналіз, синтез, індукцію, дедукцію. Синтез взаємодії мислення, почуттів та уяви допомагає її учням покращити процес засвоєння навчальної історичної інформації. Зі свого боку вчителька пояснює своїм вихованцям закономірності виникнення суспільства, його розвитку, становлення та розвиток держав та їх політики, важливі питання економіки, відомі історичні особистості тощо.

Засобом розвитку логічного мислення учнів є вміле застосування таких методів і прийомів, які забезпечують високу активність учнів у навчальному пізнанні. Методи і прийоми активізації, що їх застосовує вчителька, враховують рівень розвитку учнів, бо непосильні завдання можуть підірвати віру учнів у свої сили і не дадуть позитивного ефекту. Свої знання та досвід вона поєднує з використанням ігрових технік, квестів, спільної роботи з документами та веденням особистого сайту, щоб отримати високі результати засвоєння знань учнів. Наприклад, під час вивчення нової теми «Великі географічні відкриття» (8 клас), Колісник Тетяна Владиславівна, надає учням випереджальне завдання, яке розташоване на сайті: «Зібрати пазл №2,7» історичної особи та підготувати про нього повідомлення. Це дає можливість зацікавити учнів до вивчення нової теми уроку.

В організації квестової технології Тетяна Владиславівна передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне вирішення проблеми на основі аналізу обставин та відповідної історичної ситуації. Під час проведення квесту учні вчаться спілкуватися з іншими людьми, логічно мислити, приймати продумані рішення на базі вивченого історичного матеріалу. Тому вона проводить квести на різних типах уроків.

На уроці засвоєння нових знань під час вивчення теми «Морські походи козаків» (8 клас) вчителька ділить клас на 4-5 груп. Для використання мотиваційного моменту демонструє на інтерактивній дошці уривок із історичного фільму «Морські походи козаків», ставить проблемне запитання перед учнями «Чи ставили козаки собі за мету захопити територію Туреччини?» та роздає заздалегідь підготовлені маршрутні листи (етапи квесту). Під час вивчення нового матеріалу команди учнів проходять разом з вчителем станції: «Човник», «Кошовий отаман», «Турецькі міста», «Хотин», виконуючи завдання. За виконання завдань їм нараховуються бали. Під час підсумку уроків учні обмінюються новими фактами, термінами, подіями, виконуючи завдання за допомогою інтерактивної дошки та підраховують бали команди.

Для уроків узагальнення і систематизації знань з теми: «Розквіт Київської держави» (7 клас) Колісник Т.В. проводить веб-квест, який розрахований на 4 уроки. На даному уроці групи учнів презентують результат у вигляді презентацій про діяльність князів Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Після звітування груп вона надає учням розгадування кросворду із застосуванням вивченого матеріалу, що дозволить учасникам заробити додаткові бали.

Вчитель, проводячи урок-екскурсію з історії рідного краю на тему: «Мала Батьківщина – рідне місто» (5 клас), застосовує пригодницький квест на вулиці. Для цього Тетяна Владиславівна розробляє маршрутні листи, завдання, ділить учнів на групи. Під час проходження квесту учні виконують завдання, отримуючи підказку для подальшого проходження маршруту. На завершальному етапі вчитель підбиває підсумки та нагороджує учасників.

Квестову технологію Тетяна Владиславівна використовує і під час уроку корекції навчальних досягнень учнів. Наприклад, з теми: «Про що і про кого розповідає історія» (5 клас) вчитель заздалегідь на сайті заготовляє різноманітні завдання, для виконання яких необхідна мережа Інтернет. На початку уроку вчителька ставить перед учнями задачу: підготувати розповідь про один із історичних етапів розвитку Української держави, виконуючи завдання. Наприкінці уроку учні демонструють отриманий результат.

Квестові технології Тетяна Владиславівна використовує і на окремих етапах уроку. Наприклад:

  • На етапі мотивації навчальної діяльності при вивчені теми «Початок промислового перевороту на українських землях у першій половині ХІХ ст..» (9 клас) вчитель використовує «Хмару слів» і пропонує дітям назвати тему уроку.

  • На етапі формування нових знань під час вивчення теми «Велика Французька революція кінця ХVІІІ ст..»(9 клас) Тетяна Владиславівна ділить учнів на групи: політологи, соціологи, монтеньяри, просвітники, жирондисти, якобинці, роздає завдання із запитаннями, список інформаційних джерел. Учні за допомогою мережі Інтернет готують відповіді та заповнюють відповідний стовпчик у таблиці, яка розташована на сайті вчителя.

  • На етапі закріплення навчальних знань з теми: «Мистецтво Виского Відродження» (8 клас) вчитель пропонує з переліку поданих творів на інтерактивній дошці відібрати ті, які належать Донато Браманте, Леонардо да Вінчі, Рафаєля, Мікеланджело.

  • Для використання рефлексії з теми «Козацькі повстання 1625-1638 рр.» (8 клас) Тетяна Владиславівна використовує інтерактивну дошку, пропонуючи підібрати відповідні слова до літер слова КОЗАК, тим самим охарактеризувати урок.

Під час роботи з обдарованими учнями Колісник Т.В. готує індивідуальні квести, які розраховані для одного учасника. Для цього вона готує план, цикл завдань, список інформаційних ресурсів та описує процедуру виконання завдань. Наприкінці учень демонструє вчителю кінцевий результат проходження квесту.

Таким чином, під час підготовки до проведення квесту Тетяна Владиславівна дотримується наступної структури:

  • виділяє чіткий вступ, де точно описані головні ролі учасників або сценарій квесту, попередній план роботи, огляд всього квесту;

  • готує центральне завдання, яке зацікавлює та чітко виконується. Наприклад, задана серія запитань, на які потрібно знайти відповіді, або прописує проблему, яку необхідно вирішити, або визначає позицію учасників, яку вони повинні захистити, та інше;

  • надає список інформаційних ресурсів, які потрібні для виконання завдань;

  • описує процедуру роботи, яку необхідно вирішити кожному гравцю квесту при самостійному виконанні завдань. Ця стадія квесту має найбільший розвивальний потенціал: при пошуку відповідей на поставлені питання удосконалюється критичне мислення, уміння порівнювати і аналізувати, класифікувати об'єкти і явища, мислити абстрактно;

  • описує критерії оцінки квесту, які залежать від типу навчальних завдань

  • надає керівництво до дій, яке може бути представлено у вигляді спрямованих питань;

  • організовує представлення результатів учасників, де підсумовується досвід, який був отриманий при виконанні самостійної роботи над квестом.

  • оцінює, тобто вчителем підсумовується досвід, який був отриманий учнем при виконанні самостійної роботи за допомогою технології квест. У завданнях з деяких тем логічним є внесення до заключної частини риторичних питань, які стимулюватимуть активність пошукової роботи.

Використання Колісник Т.В квестової технології. на уроках історії, дозволяє пробудити у учнів інтерес та мотивацію до предмета історії, вчить самостійно та логічно мислити та діяти. Крім цього ця технології сприяє підвищенню якості знань учнів з історії, про що свідчать моніторинг навченості її учнів, результати участі учнів Тетяни Владиславівни у шкільних, міських олімпіадах та творчих історичних конкурсах .

Таким чином, педагогічна робота Колісник Т.В. над проблемною темою з розвитку логічного мислення учнів із використанням квестів на уроках історії доводить, що процес навчання не автоматичне вкладання навчального історичного матеріалу в голову учня. Він потребує напруженої розумової роботи дитини та її власної активної участі в цьому процесі. «Знання тільки тоді знання, коли вони одержані зусиллями власної думки, а не пам’яті», - зазначав Л. М. Толстой. На думку Тетяни Владиславівни пояснення й демонстрація самі по собі, ніколи не дадуть справжніх, стійких знань, а цього можна досягти тільки за допомогою інтерактивної технології навчання – квест, яка через гру та комп’ютерні технології сприяє та прискорює процесу розвитку логічного мислення школярів.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Організація ефективної діяльності практичного психолога в закладі освіти»
Мельничук Вікторія Олексіївна
36 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.