авершення радянізації західноукраїнських земель УРСР відбувалося в гострому протистоянні з національно-визвольним рухом (ОУН і УПА), супроводжувалося масовими репресіями, депортаціями, колективізацією та ліквідацією Української греко-католицької церкви (УГКЦ). Процес, що розпочався у 1939 році, намагався встановити радянський порядок, подібний до інших регіонів СРСР, шляхом індустріалізації, колективізації та "культурної революції", але назавжди залишив значний відбиток опору та невдоволення в українському суспільстві.
Основні етапи та складові радянізації:
Включення до УРСР: 1 листопада 1939 року Верховна Рада СРСР ухвалила закон "Про включення Західної України до складу Союзу РСР із возз'єднанням її з Українською РСР".
Перший період (1939–1941):
Ліквідація польського державного апарату та запровадження радянської системи.
Націоналізація землі та власності.
Репресії, арешти, депортації.
Другий період (1944–1950-ті):
Посилення радянської влади після Другої світової війни.
Проведення колективізації, індустріалізації та "культурної революції".
Масові репресії проти населення, що чинило опір радянській владі.
Депортація населення з західних областей УРСР.
Примусове підпорядкування УГКЦ Російській православній церкві та її заборона.
