і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
! В а ж л и в о
Предмети »

Роль занять, дидактичних, сюжетно-рольових, рухових та інших ігор в процесі ознайомлення дітей з працею дорослих

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

Реферат на тему:

Роль занять, дидактичних, сюжетно-рольових, рухових та інших ігор в процесі ознайомлення дітей з працею дорослих

Підготувала:

Луценко Ірина

Черкаси – 2015

Зміст:

Вступ…………………………………………………………………...……..3

1. Теоретичні засади формування уявлень про професії у дітей дошкільного віку…………………………………………………..…4-9

2. Особливості виховання й позитивного ставлення дітей старшого дошкільного віку до професій дорослих у процесі ознайомлення……...………...…………….……………………...…9-11

3. Формування у дітей знань про професії через використання ігрової та літературної діяльності ………………………………………..….11-18

Висновок……………………………………………………...…………….19

Список використаної літератури……………………………………….....20

Вступ

Вибір професії завжди був проблемним і в свою чергу актуальним. У суспільстві завжди постають питання: Яку професію обрати? Ким я хочу бути? Саме тому так важливо допомогти знайти відповіді на ці питання ще в дошкільному віці, адже в цьому віці можливо розпізнати задатки майбутньої професії.

Оскільки у дошкільні роки діти виявляють жвавий інтерес до праці дорослих та їх професій, у грі й побуті прагнуть наслідувати та зробити щось самі. Формування системних знань дітей про професійну діяльність дорослих передбачає знайомство дошкільнят з конкретними професіями.

Виховна ефективність ознайомлення з працею дорослих залежить від ефективності процесу спостереження, від того, на які аспекти праці дорослих спрямована увага дітей. Самі вони зацікавлюються передусім зовнішніми виявами процесу праці: послідовністю операцій, предметами, знаряддям праці тощо. Тому потрібно спрямовувати їх на те, як людина ставиться до роботи, як здійснюється взаємодопомога у колективній праці.

Ознайомлення дітей із суспільним довкіллям, це введення їх у світ пізнання людей, культури, себе і природи. Найближче оточення, а також педагогічні умови, які створюватиме вихователь щодо його вивчення, сприятимуть соціалізації дитини та набуттю нею соціальних норм, цінностей та досвіду.

1. Теоретичні засади формування уявлень про професії у дітей дошкільного віку

В період дошкільного дитинства діти виявляють зацікавлення до професій дорослих, у грі й побуті виникає бажання наслідувати старших, діти прагнуть зробити щось самі, усвідомлюють користь своїх дій, виявляють бережне ставлення до праці дорослих. Все це дає можливість обрати дитині свій шлях в майбутньому, адже дитина, яка прийшла сьогодні в дитячий садок, – це майбутній трудівник, активний учасник грандіозних звершень, що відбуваються в нашій країні [11, с. 215].

Вибір професії – чи не найголовніший чинник того, як складеться подальше життя та як ти будеш себе почувати. Адже всім хочеться не лише заробляти гроші, але й реалізувати свій потенціал та отримувати справжнє задоволення від своєї діяльності [6, c. 228].

Професія – це вид праці, діяльності, самоствердження людини, у перекладі з латинської означає «оголошую свою справу». Це поняття характеризує категорію людей, які займаються певним видом трудової діяльності [1, c. 77-87].

У віці 3-4 років ефективно використовується психодіагностика, анкетування, тестування з метою виявлення здібностей вихованців.

На 4-6-му роках життя відбуваються подальші зміни у фізичному, психічному, соціальному розвитку дитини. В період старшого дошкільного віку закладаються передумови майбутньої праці:

поглиблюється мотивація трудових доручень;

формуються уявлення про працю людей, їх професії;

формуються певні уявлення про працю і на цій основі виховуються почуття поваги до праці дорослих;

діти вчаться цінувати працю;

з’являються прагнення до трудової діяльності та здатність самостійно ставити мету діяльності;

формуються деякі особистісні якості – працелюбність, наполегливість, старанність.

Проведення інтегрованих занять, організація ігрової діяльності та професійне інформування розширює кругозір дітей, знайомить з цікавими людьми, які досягли успіху у житті, розповідаючи про їхні професії та хобі [8].

Знання про професії діти отримують від батьків, вихователів, старших братів і сестер, бабусь і дідусів, однолітків, із власних спостережень, за допомогою засобів масової інформації. Засвоєння малюками певних знань про працю дорослих, різноманітні професії стимулює виникнення у них нового типу поведінки, опосередкованої уявленнями про трудові і суспільні функції людей, про ставлення до праці, одне до одного.

Старші дошкільники знайомі з різноманітними видами праці: виробнича, сільськогосподарська, у сфері обслуговування тощо. Загалом у переліку професій дошкільники виокремлюють приблизно 90 їх найменувань. Та це не означає, що про кожну професію вони мають вичерпні уявлення [9, c. 30-34].

Світ сучасних професій безмежний і, щоб розібратися в ньому, вчені класифікують професії за групами відповідно до предметів і цілей діяльності (додаток А). Класифікація професій відповідно до предметів за Є. Климовим наведена у таблиці 1.1 [1, c. 77-87].

Таблиця 1.1

Класифікація професій відповідно до предметів і цілей діяльності

Класи

професій

Типи

професій

Гностичні

Перетворювальні

Дослідницькі

1

2

3

4

Людина-природа

Обліковці та приймальники

Землероби, каменярі

Селекціонери

Людина-техніка

Контролери ВТК і працівники держприймання

Слюсарі, водії, механізатори

Конструктори

Людина-людина

Інспектори, слідчі

Медичні працівники, продавці, менеджери усіх рівнів, педагоги

Працівники, що займаються науковою організацією праці

Людина-знакова система

Коректори

Набірники, оператори ЕОМ, бухгалтери

Програмісти

Людина-художній образ

Контролери-приймальники малярних робіт

Маляри, художники

Модельєри

Основні особистісні якості, необхідні працівнику

Інтерес до властивостей певних об’єктів, чітка пізнавальна активність, стійкість уваги, спостережливість

Схильність до практичного впливу на середовище, інтерес до процесу та результату цього впливу, активність і працездатність

Інтерес до нового, здатність легко відмовитися від звичного способу мислення, шукати нові варіанти

Найпопулярніші серед дошкільників професії системи «людина-техніка», передусім – водій різноманітних видів транспорту, будівельні спеціальності (зварювальник, кранівник, бульдозерист, екскаваторник, столяр, слюсар, муляр); військові (льотчик, танкіст, ракетник, вертолітник, космонавт); різноманітні робітничі професії (вантажник, кочегар, гірник, ткаля, оптик, полірувальник, поліграфіст) тощо. Досить привабливі для них професії системи «людина-людина», як лікар, вихователь, няня, музичний керівник, учитель, продавець, кухар, медсестра, міліціонер. Добре відомі дітям професії системи «людина-природа»: садівник, дресирувальник, хлібороб, рибалка тощо. Небагато прихильників мають професії системи «людина-художній образ», наприклад актор, письменник, скульптор. Однак у цій системі популярні серед дітей професії циркача, балерини, музиканта [2, c. 5-6].

Уявлення дітей про професії мають суттєві статеві відмінності. Дівчатка віддають перевагу професіям системи «людина-людина», хлопчики – системи «людина-техніка», військовим спеціальностям. Вони частіше, ніж дівчатка, називають професії системи «людина-природа» і «людина-художній образ», тобто є носіями ширшої інформації про професії [5, c. 43-45].

За даними А. Н. Бєлоус, діти старшого дошкільного віку можуть назвати 4-15 професій, які вони зустрічали у своєму досвіді. Зокрема, хлопчики краще обізнані із традиційно «чоловічими» професіями: військовими (льотчик, танкіст, ракетник), спеціальностями, пов’язаними з роботою на різних видах транспорту, на сільськогосподарських машинах, з будівництвом (каменяр, будівельник, зварювальник, кранівник, бульдозерист, екскаваторник). Дівчатка частіше називають «жіночі» професії вихователя, вчителя, лікаря, медсестри, перукаря, музичного працівника, продавця [4, c. 424].

Велику роль у формуванні правильних уявлень про працю відіграє сім'я, вона найбільше сприяє трудовому вихованню дітей. Діти спостерігають за роботою батьків, інших родичів, бачать, як вони цікавляться справами один одного, їх взаємодопомогу [7, c. 48].

Дорослі мають ознайомити дітей з різноманітним світом професій, здійснюючи це планомірно і послідовно. Знання слід надавати в певній системі: назва професії, її значення для довкілля, суспільства, трудові дії, спеціальний одяг і обладнання, необхідні професійні якості.

Значну роль у виборі професії відіграє темперамент. Від нього залежить вплив на діяльність різних психічних станів, викликаних неприємною обстановкою, емоційними факторами. Люди холеричного темпераменту більше придатні для активної ризикованої діяльності, сангвініки – для організаторської, меланхоліки – для творчої діяльності в науці й мистецтві, флегматики – для планомірної, неквапливої й плідної діяльності. Далеко не останню позицію у професійному самовизначенні займають характер та самооцінка особистості.

У цілому комплекс педагогічних умов, які впливають на формування уявлень про сучасні професії дорослих у дітей дошкільного віку, можна визначити так:

1. Підбір та ознайомлення дітей з інформацією про особливості професій дорослих, враховуючи психологічні (вікові) та індивідуальні особливості дітей.

2. Структурність та планомірність використання розробленої методики ознайомлення дітей з професіями дорослих.

3. Наявність матеріальної бази (розвивального середовища) під час формування уявлення про сучасні професії дорослих у дітей.

4. Співпраця сім’ї і дошкільного навчального закладу щодо ознайомлення дітей зі світом професій.

Дітей дошкільного віку можна ознайомити з такими професіями, як: авіадиспетчер, автослюсар, агроном, адвокат, актриса, аптекар, археолог, архітектор, астроном, балерина, банкір, бібліотекар, будівельник, бухгалтер, ветеринар, візажист, військовий, водій, водолаз, видавець, вихователь, учитель, геолог, гример, двірник, дегустатор, депутат, дизайнер, диктор радіо і телебачення, диригент, домогосподарка, дресирувальник, еколог, екскурсовод, електрик, журналіст, зварювальник, землероб, землемір, ілюзіоніст, інкасатор, інспектор ДАЇ, історик, касир, кінолог, кінооператор, клоун, композитор, кондитер, коректор, космонавт, костюмер, кухар, лісівник, листоноша, лікар, маляр, масажист, машиніст, машинобудівник, менеджер, металург, метеоролог, міліціонер, модельєр, музикант, няня, офіціант, охоронець, парфумер, перукар, письменник, прикордонник, продавець, пожежник, поліграфіст, поштар, президент, програміст, продавець, психолог, реставратор, рибак, рятувальник, садівник, секретар, скульптор, слюсар, соціолог, столяр, стоматолог, суфлер, токар, топограф, тренер, туристичний агент, фермер, фотограф, хендлер (візажист для тварин), художник, шахтар, ювелір, юрист та ін. [13, c. 140-171].

Наведений перелік не повний. Нові професії виникають майже не щодня і діти чують їх назви з екрана телевізора, вони можуть траплятися в розмовах батьків, на сторінках книжок. Вихователі мають обирати з цього переліку ті професії, що цікавлять дітей, а також ті, з представниками яких дітей можна безпосередньо ознайомити в умовах дошкільного закладу чи під час екскурсії на виробництво.

2. Особливості виховання й позитивного ставлення дітей старшого дошкільного віку до професій дорослих у процесі ознайомлення

Система роботи має включати комплекс методів та розмаїття форм організації навчання дітей. Методи ознайомлення з професіями дорослих доцільно вибудовувати у такій послідовності:

безпосереднє спостереження за професійною діяльність дорослого;

розповідь вихователя про конкретну професію;

бесіди про сучасні професії дорослих;

читання творів художньої літератури;

спільна праця дітей і дорослих;

дидактичні ігри;

творчі ігри.

Серед форм організації навчання найбільш ефективними є:

екскурсії;

свята («Давні ремесла нашого народу», «Свято однієї професії», «Праця наших батьків», «Ким я стану»);

конкурси («Найкращий за професію», «Всі професії важливі, вибирай на смак»);

зустрічі з представниками різних професій;

майстер-класи професіоналів;

КВК «Землю красить сонце, а людину – праця»;

самостійна продуктивна діяльність дітей;

фото-вернісаж «Професії наших рідних».

Щоб сформувати у дітей системні знання про професії дорослих, доцільно організовувати роботу поетапно:

І етап – підготовчий.

Мета: створення позитивного емоційного фону сприйняття інформації дітьми.

На цьому етапі доцільно провести бесіду під час якої діти могли б висловлювати свої побажання (про які професії хотіли б дізнатися, за роботою представників яких професій хотіли б поспостерігати, кого бажали б запросити у гості). Під час бесіди слід продемонструвати кілька картинок із зображенням представників різних професій для полегшення вибору. Можна використати і дидактичну гру «Чарівний мішечок», до якого покласти «символи» різних професій – іграшкові робітничі та медичні інструменти, одяг для ляльки, іграшковий посуд, коробочки з-під ліків, котушки з нитками тощо. Під час гри дітям ставляться запитання: Що це за предмет? Для чого він потрібен? Хто ним користується?

Показником вдалого завершення етапу є зацікавленість дітей розмаїттям професій, ініціативність у плануванні подальшої роботи з ознайомлення з ними, залучення батьків до співпраці з вихователем.

ІІ етап – змістовий.

Мета: надання системних знань дітям про різні професії: їх назви, значення для людини та суспільства, зміст трудових дій, необхідне обладнання та інструменти, взаємозв’язок з іншими професіями.

На цьому етапі роботу доцільно будувати у формі невимушеного тематичного спілкування вихователя з дітьми та представників різних професій з дітьми. Вибір професій, з якими будуть ознайомлюватися діти, насамперед залежатиме від професій батьків. Щоб з’ясувати, ким працюють батьки вихованців, можна в групі виготовити об’ємну модель «Квітка професій», у якій кожна пелюстка має свій колір і назву, що відповідає назві професії. Перш ніж виготовляти таку квітку, спробуйте спрогнозувати разом з дітьми, скільки пелюсток вона матиме: п’ять, десять, двадцять? Кожен може назвати своє число. Вихователь фіксує прогнози дітей і пізніше повертається до них.

Спілкування дітей з дорослими – представниками різних професій – доцільно організовувати один раз на тиждень в другу половину дня у вигляді прийому гостей, до якого діти ретельно готуються: прибирають групову кімнату, готують частування, накривають стіл до чаю, готують подарунки: малюнки, поробки з різноманітного матеріалу, вчать вірші тощо.

У наступні дні відбувається закріплення, розширення та поглиблення знань дітей. У нагоді вихователю стануть картинки, фотографії, художня література. В групі можна влаштувати поличку для книжок про професії.

Звичайно, вихователь планує ознайомлення дітей з професіями дорослих як систему знань, проте слово «заняття», як і класична форма його проведення, ним не використовується, і для дітей ознайомлення з професіями відбувається у цікавих формах – гостинах, святах, екскурсіях, іграх чи у спільній з дорослим праці.

ІІІ етап – процесуальний.

Мета: закріплення знань у дітей про працю дорослих у різних видах діяльності (ігровій, трудовій, зображувальній тощо).

Закріплення знань найефективніше відбувається у продуктивних видах діяльності: іграх, праці, художній творчості. Враження та емоції, викликані ознайомленням з професіями, діти можуть відтворити у сюжетних малюнках, мальовані з використанням елементів аплікації, виготовлення атрибутів до сюжетно-рольових ігор та ігор-драматизацій, придумуванні пантомімічних і танцювальних рухів на професійну тематику [1, c. 77-87].

3. Формування у дітей знань про професії через використання ігрової та літературної діяльності

Для ознайомлення дітей з професіями дорослих використовуються найрізноманітніші методи, а саме: спостереження за працею дорослих, екскурсії (вони можуть бути найрізноманітніші), бесіди, читання художніх творів, розгляд картин, відповіді вихователя, демонстрування діафільмів, дидактичні спостереження, сюжетно-рольові ігри і звичайно участь дітей у праці дорослих.

Важливою умовою формування елементарних професійних уявлень дітей є створення предметно-ігрового середовища, до якого входять складові.

Інформаційна:

твори художньої літератури, що ознайомлюють зі світом професій;

ілюстрації, на яких зображено представників різних професій;

картини, малюнки.

Діяльнісно-ігрова:

дидактичні ігри;

обладнання для сюжетно-рольових ігор на професійну тематику («Магазин», «Кав’ярня», «Сім’я», «Банк», «Подорож», «Завод» тощо);

іграшки, які відображають ресурси і результати праці (лялька-пекар і хліб, лялька-кравець і плаття).

Професійно-рольові ігри дозволяють активізувати вміння та навички успішного самовизначення дошкільнят. Під професійно-рольовою грою ми розуміємо сюжетно-рольову гру, яка характеризується наявністю певної професійної теми, в якій імітується виробнича ситуація, виникає емоційна професійна ідентифікація.

Саме гра є першим штурвалом у руках дитини. За допомогою неї дитина відкриває у собі якості для певної професії.

Видатний педагог В. Сухомлинський писав: «В грі розкривається перед дітьми світ, розкриваються творчі можливості особистості. Без гри немає і не може бути повноцінного розумового розвитку. Гра – величезне світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості і любові до знань» [12, c. 253].

В процесі ознайомлення дітей з професіями, гра є дуже важливим і складним компонентом. Вона потребує, щоб дитина яка грається віддавала грі максимум своєї енергії, розуму, витримки, самостійності. Гра постійно стає напруженою працею і через зусилля веде до задоволення [3]. Саме під час процесу гри дитина «добудовує» в уяві все, що недоступне їй в навколишній дійсності, у захопленні не помічає, що вчиться, пізнає нове, запам’ятовує, орієнтується в різних ситуаціях, поглиблює раніше набутий досвід, порівнює запас уявлень, понять, розвиває фантазію.

Праця дошкільника набуває систематичного та розгорнутого характеру завдяки включенню в неї ігрових моментів, пов’язуванню із уявними ситуаціями, прагненню наслідувати дорослих [10, c. 46].

Своєрідність кожного ігрового образу створюється при драматизації казок, авторських творів, полягає у єдності типової та індивідуальної характеристик. Уміння виділяти характерні якості персонажів формується у процесі нагромадження знань про професії.

Гра на сюжет професійної діяльності «у лікаря, школу, пошту, магазин» сприяє розширенню уявлень про працю дорослих, про їх стосунки у ході трудової діяльності, готує дошкільників до подальшого вибору професії.

У грі ефективне включення функції орієнтування забезпечується на основі адекватної мотивації ігрової діяльності, що обумовлена її природою, чим і пояснюється більш висока продуктивність ігрового способу навчання.

Ігри, що проводяться у дитячому садку, заплановані "Програмою виховання в дитячому садку", що вказує вікову динаміку виховання дошкільнят, в тому числі і характеру сюжетно-рольових ігор.

У II молодшій групі розвиваються ігри, зображають працю дорослих в дитячому садку, роботу водіїв, льотчиків. Діти в грі починають повторювати дії людей різних спеціальностей.

У середній групі з'являються ігри з більш складним сюжетом: будову дому (робота будівельників), перевезення пасажирів та вантажів (водії автобусів і вантажних машин), працю лікарів, медсестер, продавців. Діти починають самі вигадувати нескладні сюжети, виготовляти деякі необхідні для ігор предмети, іграшки.

У старшій групі заохочуються гри, що показують роботу установ (магазин, аптека, поліклініка). Удосконалюються ігри, в яких відображені окремі професії (продавця, листоноші, актора, лікаря, міліціонера, шофера, моряка, льотчика). В іграх на тему "транспорт" удосконалюються знання правил дорожнього руху. Діти вчаться виконувати свої задуми, грати відповідно до ролі. В іграх діти намагаються зобразити професії батьків.

І, нарешті, дошкільнята сьомого року життя продовжують зображати в сюжетно-рольових іграх роботу членів сім'ї, побут, працю людей. Розширюються і поглиблюються уявлення про різні спеціальності: на літаку літають пілоти; на пароплаві є капітан, штурман, матрос і т. д. розвивається здатність дітей самим намічати тему гри, діти навчаються комбінувати свої безпосередні життєві враження зі знаннями, набутими з розповідей, картин, книг.

Отже, у віковому аспекті сюжетно-рольова гра в різні професії йде з поступовим ускладненням її змісту та характеру.

Вихователю необхідно створити умови для гри, щоб вона стала захоплюючою діяльністю.

У створення умов входить збагачення дітей реаліями про навколишній: про предмети, явища, крім того, діти повинні знати про взаємини людей. Для досягнення цієї мети мною використовуються наступні методи: спостереження; екскурсії; зустрічі з людьми різних професій; читання літератури; розповідь про взаємини людей, про заняття людей різних професій з використанням фотографій, фільмів; інсценування.

Вихователі при ознайомленні дітей з працею дорослих, як правило, користуються наочними способами, вміло поєднуючи їх зі словесними (розповіді, бесіди); питома вага останніх може підвищуватися в роботі зі старшими дітьми. Особливе місце серед словесних методів займає використання дитячої художньої літератури.

У формуванні трудової спрямованості дітей важливу роль відіграє читання художніх творів. Своєю емоційністю, образністю, жвавістю дитяча книжка заражає дітей ентузіазмом праці: пробуджує інтерес, повагу до праці, бажання наслідувати героїв літературних творів, подібно до них, добре працювати.

Незабутнє враження справляють на дітей образи скромних героїв із творів С. Маршака-пожежника Кузьми ("Пожежа"), листоноші ("Пошта"), З Міхалкова-дяді Стьопи-міліціонера.

Дивно просто і глибоко говорить з дітьми Маяковський про роботу столяра, тесляра, інженера, лікаря, про робочий і кондуктора, про шофера і льотчика, підбиваючи дітей до думки про те, що "робота будь-якого потрібна однаково" і що "чого один не зробить – зробимо разом ".

За останні роки наші дитячі письменники створили значну кількість творів про працю. Ці твори допомагають виховувати у дітей інтерес і повагу до праці дорослих, збуджують бажання наслідувати їх. Тут то і виникає театралізована гра.

Театралізована гра – гра, в якій діти обіграють сюжет з літературного джерела.

Своєрідність даного виду ігор полягає в тому, що діти беруть ролі і відтворюють їх у тій послідовності, в якій вони дані у творі. Це творча гра, так як дитина передає образ по-своєму [3].

Структура сюжетно-рольової гри та гри-драматизації схожа. Відмінність полягає лише в тому, що в сюжетно рольовій грі сюжет з життя, а в театралізованій – з книжки.

Вимоги до літературного твору для драматизації:

1. Літературний твір має бути доступно і зрозуміло дитячому досвіду. Герої близькі за настроєм, переживань;

2. Образність твори (яскраві образи героїв і епізоди);

3. Наявність монологів і діалогів;

4. Динамічність розвитку сюжету (швидка зміна подій, конфлікт, боротьба добра і зла).

З метою знайомства дітей з професіями і діяльністю дорослих для драматизації підбираються невеликі твори.

Дидактична гра – це практична групова вправа з вироблення оптимальних рішень, застосування методів і прийомів у штучно створених умовних, що відтворюють реальну обстановку.

Значення дидактичних ігор - сприяти засвоєнню, зміцненню у дітей знань, умінь, розвиток розумових здібностей. Дидактична гра є засобом всебічного розвитку дитини.

Зміст ігор формує правильне ставлення до предметів навколишнього світу, до природи. Систематизує і поглиблює знання про Батьківщину, людей різних професій і національностей.

Дидактична гра розвиває мову дітей; поповнює і активізує словник дитини; формує правильну вимову, розвиває зв'язне мовлення.

Дидактична задача – основний елемент дидактичної гри - визначається метою виховного і навчального впливу. Дидактичні завдання різноманітні: ознайомлення з навколишнім світом, знайомство з природою, знайомство з професіями дорослих, з побутом людей.

Змістом дидактичної гри є навколишня дійсність, тобто, природа, люди, їхні взаємини, праця. Наприклад: "Магазин", "Радіо", "Що кому потрібно для роботи".

У дошкільній педагогіці дидактичні ігри поділяються на три основних види:

1. Ігри з предметами

2. Настільно-друковані ігри

3. Словесні ігри

Ігри з предметами

Використовуються іграшки і реальні предмети, граючи з ними, діти вчаться порівнювати, встановлювати схожість і відмінності предметів.

Для вирішення дидактичної задачі - знайомство з професіями дорослих, мною використовуються такі ігри з предметами: "Збери набір перукаря" (іграшкові ножиці, гребінці, фен, лак, бігуді - діти вибирають з безлічі різноманітних предметів). "Будівельник" (з безлічі предметів діти вибирають ті, що можна побачити на будівництві - іграшкові - цеглинка, кран, трактор). Також діти взаємодіють з ляльками, на яких одягу людей різних професій. Граючи з ними, діти аналізують, і роблять висновки для чого людині тій чи іншій професії потрібен даний вид одягу. Наприклад: Навіщо будівельнику каска? Кухареві фартух і ковпак?

Настільно-друковані ігри

Види настільно-друкованих ігор:

1. Підбір картинок по парам. Найпростіше завдання у цій грі це перебування серед різних картинок двох абсолютно однакових. Поступово завдання ускладнюється. Дитина об'єднує картинки не тільки за зовнішніми ознаками, а й за змістом. Наприклад, дані 3 картинки із зображенням Айболита, на одній з них немає в руках доктора портфеля, діти повинні вибрати дві інші картинки.

2. Підбір картинок за спільною ознакою. Встановлюється зв'язок між предметами. Наприклад, "Що потрібно лікаря?", "Що потрібно перукаря?", "Що є в магазині", і т.д. Діти підбирають картинки з відповідними предметами.

3. Запам'ятовування складу, кількості розташування картинок. Наприклад, у грі "Відгадай, яку картинку сховали?" Діти повинні запам'ятати зміст картинок, а потім назвати ту, яку приберуть зі столу. Даний вид ефективно сприяє розвитку пам'яті.

4. Складання розрізних картинок і кубиків. Для вирішення дидактичної задачі - знайомство з професіями дорослих, дані картинки можуть бути на теми різноманітних професій. Даний вид ефективно сприяє розвитку у дітей логічного мислення.

5. Опис, розповідь пір картинці з показом дій, рухів. Завдання: розвиток мовлення дітей, уяви, творчості. Наприклад, гра "Відгадай, хто це?" Дитина зображує звук і рух задуманого.

Словесні ігри

Побудовані на словах і діях, що грають. У таких іграх, діти вчаться, спираючись на наявні уявлення про предмети, поглиблювати знання про них, тому що в таких іграх потрібно використовувати набуті раніше знання. Діти самостійно вирішують різноманітні розумові завдання. Описують предмети, відгадують за описом, знаходять ознаки подібності та відмінності, групують предмети за різними ознаками [3].

Таким чином, гра є найважливішим засобом розвитку, навчання та виховання дошкільнят. І є невід'ємним засобом знайомства дітей з професіями дорослих.

Висновок

Великий обсяг інформації про світ професій ми можемо «черпати» з художньої літератури, яка супроводжує людину з перших років її життя. В дошкільному дитинстві закладається фундамент, на який буде спиратися все подальше знайомство з величезною літературною спадщиною.

Основними способами формування психологічної готовності дошкільника до праці є ознайомлення його з працею дорослих, результатами якої є організація відповідно до їх вікових та індивідуальних можливостей трудової діяльності. Зміст і методи щодо формування уявлень про професії у дитячому садку обумовлюються програмою навчально-виховної роботи, досить важливу роль у такому формуванні відіграє сім'я яка являється сукупністю найперших уявлень про професії у дітей та про цінність людської праці.

Можна зазначити те, що ігрова діяльність необхідна, вона відкриває широкі можливості для навчання дошкільників, а головне надає ранню профорієнтаційну підготовку. Важливо пам’ятати, що кожна дитина індивідуальна, вона має свій характер та його риси.

Отже, гра – інструмент, яким дошкільник керується в створенні уявлень про певну професію. Програючи у грі всі моменти професії у дитини виникає симпатія до неї, що в подальшому створює шлях для успішної реалізації себе у цьому виді діяльності.

Список використаної літератури:

  1. Бєлєнька Г. В. Зростання дошкільника в праці / Г. В. Бєлєнька // Дитячий садок. – 2010. – №8 – С. 77-87.

  2. Бєлєнька Г. В. Ким хочуть стати наші діти?/ Г. В. Бєлєнька // Дошкільне виховання. – 2008. – № 5. – С. 5-6.

  3. Грузинська І. Формування уявлень про професії у дітей старшого дошкільного віку в процесі ігрової діяльності [Електронний ресурс] м. Київ, Режим доступу: http://visnuk.ird.npu.edu.ua/files/ira_2.pdf.

  4. Дуткевич Т. В. Дитяча психологія / Т. В. Дуткевич // Навч. посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 424 с.

  5. Животівська Г. Усі професії хороші – вибирай на свій смак: корекційно-розвивальне заняття з дітьми старшої групи ДНЗ / Г. Животівська // Психолог дошкілля. – 2010. – №6. – С. 43-45.

  6. Захаров Н. Н. Професійна орієнтація дошкільнят / Н. Н. Захаров. – М.: Просвітництво, 1988. – 228 с.

  7. Ігнатенко П. Р. Роль трудового виховання у виборі професії / П. Р. Ігнатенко. – К. : Знання УРСР, 1988. – 48 с.

  8. Кисіль Світлана Володимирівна методист з профорієнтаційної роботи [Електронний ресурс]: Профорієнтаційна робота Броварського навчально-виховного об’єднання. 2014. Режим доступу: http://bnvo.com.ua/content/ профорієнтаційна-робота.

  9. Криворученко Н. І. Ознайомлення дітей з працею дорослих / Н. І. Криворученко // Дошкільне виховання. – 1972. – № 9. – С. 30 – 34.

  10. Кузьменко В. У. Психолого-педагогічні основи розвитку індивідуальності дитини від 3 до 7 років: Автореф. дис. к. психол. н.: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія». – К., 2006. – 46 с.

  11. Сахаров В. Ф. Профессиональная ориентация школьников / В. Ф. Сахаров – М.: Просвищениє, 1984. – С. 44-47.

  12. Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям / В. О. Сухомлинський – К.: Радянська школа, 1977. – 380 с.

  13. Тимчасовий державний перелік професій з підготовки кваліфікованих робітників у професійно-технічних навчальних закладах // Збірник законодавчих і нормативних документів системи професійно-технічної освіти: У 2-ох т. – Т. 1 / Упорядн.: В. О. Зайчук, А. М. Гуржій, В. В. Томашенко, В. П. Романенко. – К.: Укркомункваліфікація, 1999. – С. 140-171.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Українська мова у професійній діяльності державних службовців. Публічна комунікація»
Вікторія Вікторівна Сидоренко
36 години
590 грн
295 грн

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти