Діти – це сонце, що дарує багато тепла та світла. Кожну дорослу людину своєю любов’ю вони осявають і зігрівають по – своєму: в тій мірі, в якій одержують від неї самі. Та в свою чергу діти теж потребують колосальної віддачи.
Діти з ООП також хочуть усміхатися і бачити у відповідь посмішку; хочуть розвиватися, вчитися, робити щось нове. Вони вміють бути вдячними за спілкування, товаришування, дружбу; радіють деревцеві, небові, дощу, весні, любові; сподіваються і вірять у своє майбутнє.
Кожній дитині з особливими освітніми потребами необхідна повага до особистості, прийняття її індивідуальності й неповторності, забезпечення її подальшого повноцінного та гідного життя в суспільстві.
Найголовніше в педагогічній роботі є не виконання програм та інструкцій, а розвиток дитини, глибоке осмислене пізнання того, яка вона, дитина з ООП.
Таке поняття, як “інклюзивне навчання» дає право особливим дітям на освіту, причому можливість одержувати її за місцем проживання в загальноосвітньому закладі.
