Учениця. Одного разу я прокинулась від ніжного дотику. Повільно розплющила очі і на своїй щоці відчула теплий промінь сонця, який заглядав до мене крізь шибку… Я подумала, який добрий Бог, що створив сонце, яке дає нам світло і тепло.
Учень. Одного разу і я прокинувся від ніжного дотику. Повільно розплющив очі і побачив, що біля мене стоїть моя мама. Я подумав, який добрий Бог, що дав мені маму, яка дарує мені тепло і любов свого серця.
Учениця. Який добрий Бог, що дав нам найбільший скарб на землі – наших матерів.
Учень. Який добрий Бог, що дав нам сильних і мужніх батьків, братів і сестер, бабусь і дідусів.
Учениця. Який добрий Бог, що дав нам велику шкільну родину, вірних друзів, добрих учителів, мудрих наставників.
