Сучасний учень – особистість, яка володіє навичками та вміннями користуватись правовими знаннями в різних сферах суспільного життя. Перед учителем стоїть важливе завдання сформувати таку особистість. Для цього він застосовує у своїй роботі різні методи і прийоми, що дають можливість учителю не тільки навчити учнів певних правових знань.Програма курсу з правознавства спрямована на отримання знань, навичок, ставлень і ціннісних орієнтацій, необхідних людині для ефективного соціального функціонування, реалізації її життєвих цілей і завдань, забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових орієнтирів та правомірної поведінки учнів.
У процесі вивчення курсу важливим є оволодіння учнями практично значущими для них знаннями та розуміннями, застосування найважливіших понять і термінів, розвиток у школярів навичок діяти в різноманітних життєвих ситуаціях, уміння аналізувати з правової точки зору явища та ситуації суспільного і повсякденного життя, використовувати правові знання та навички для реалізації та захисту своїх прав та формування активної громадянської позиції. У результаті посилення освітнього компоненту з прав людини, засвоєння учнями знань і розуміння принципів прав людини надасть можливість користуватися своїми правами і реалізовувати їх, а також поважати і відстоювати права інших. Процес навчання правознавства повинен бути спрямований на ознайомлення учнів із принципами та нормами права, виконання вправ на застосування принципів та норм права у стандартних ситуаціях, розв’язування правових проблемних задач. Окремою структурною складовою є практичні заняття, які включені до програм упродовж вивчення певного правознавчого змісту. Кожне практичне заняття є тематичним і має певне змістове наповнення відповідно до контексту конкретної теми. Використання на уроках практичних завдань передбачає не тільки підвищення рівня знань учнів за рахунок активізації їхньої навчально-пізнавальної діяльності, а й сприяє розвитку їхніх творчих здібностей та формуванню практичних компетенцій.
У робочому зошиті є теоретична та практична частина. Теоретична частина передбачає розуміння учнями юридичних понять та опис їх основних ознак. Основний акцент зроблено на вміння учнів надавати отриманим знанням практичної спрямованості, на виявленні ставлення до юридичних явищ через їхні оцінні судження.
