Цей аналітичний звіт за 2025/2026 навчальний рік описує результати роботи команди психолого-педагогічного супроводу учня 5 класу з особливими освітніми потребами (V рівень підтримки) в умовах інклюзивного навчання.
У документі підкреслюється, що основна увага в освітньому процесі була спрямована не на засвоєння академічних знань, а на формування базових передумов навчальної поведінки, розвиток елементарної взаємодії з дорослими, емоційної стабільності та поступову адаптацію до шкільного середовища. Важливим завданням було створення структурованого, передбачуваного простору, який знижує тривожність дитини та підтримує її включеність у діяльність.
У звіті зазначається, що адаптація учня до школи залишається частковою та нестабільною. Дитина потребує постійного індивідуального супроводу дорослого у всіх видах діяльності. Самостійність практично відсутня, а будь-які зміни в середовищі чи режимі викликають дезорієнтацію та емоційне напруження.
Комунікативний розвиток характеризується відсутністю мовлення. Основна взаємодія відбувається через невербальні засоби (жести, рухи, емоційні реакції), а розуміння мовлення є дуже обмеженим і можливим лише на рівні простих інструкцій із постійною візуальною та жестовою підтримкою.
Пізнавальна діяльність перебуває на сенсомоторному рівні розвитку. Увага нестійка і короткочасна, мислення та пам’ять сформовані на мінімальному рівні. Навчальна діяльність у традиційному розумінні не сформована та можлива лише у форматі повного спільного виконання з дорослим.
Базові навчальні навички (читання, письмо, математичні уявлення) фактично не сформовані або перебувають на початковому рівні без усвідомленого використання.
Емоційно-вольова сфера нестабільна, із високою залежністю від умов середовища. Водночас відзначається, що найбільш позитивні реакції виникають під час сенсорної та ігрової діяльності.
Соціальна взаємодія є пасивною, опосередкованою дорослим, ініціатива до контакту відсутня, взаємодія з однолітками мінімальна.
У підсумку звіт констатує вкрай низький рівень навчальних досягнень, але водночас зазначає повільну позитивну динаміку в адаптації до шкільного середовища. Подальший розвиток можливий лише за умови системної корекційно-розвиткової роботи, стабільного супроводу та використання альтернативних засобів комунікації.
