Жовтоводські легенди №1
На цій річці відбулася знаменита битва козаків з поляками 1648 року. Тому й кажуть люди, ніби жовтий колір води в річці – від пролитої в тому бою крові. Але старі люди переказували, що битва відбувалася вже тоді, як брід називали Золотим, а вода в річці була жовтою. Отож, коли воду з Жовтої Річки трохи скаламутити, то вона враз і пожовтіє. Дрібні, прозорі, схожі на кришталеві частинки, переливаючись на сонці, віддзеркалюють неймовірною красою, чистим золотом. Це диво ще й зараз можна побачити, от хоч би у Веселоіванівському кар’єрі. А ще люди кажуть, що Жовта Річка така нині маловодна та осінньо-сумна від прокльонів материнських. Був колись у неї син, але так трапилося, що проклятої години він утопився в повноводній степовій річці. І щоб вернути матері сина й очистити воду, зробити її прозорою, треба, щоб якийсь інший хлопчик знайшов на березі чарівну золоту очеретину. Але чи такої дивовижної очеретини на березі Жовтої Річки давно вже немає, чи хлопчик той ще не народився, або ж він просто не дуже уважний. Бо й далі лишається вода в річці осінньо-сумною й каламутною, а нещасний син так і не вертається до своєї матері.
