РЕВОЛЮЦІЯ У ВИРІ ЗМІН: ДИКТАТУРА, ДИРЕКТОРІЯ ТА КОНСУЛЬСТВО

На початку XIX століття Французька імперія на чолі з Наполеоном Бонапартом досягла піку своєї могутності завдяки кардинальним реформам та агресивній зовнішній політиці. Новий монарх зміцнив централізовану владу, запровадив революційні за по суті кодекси законів і підтримав внутрішню економіку, хоча й встановив жорстку цензуру. Ведення загарбницьких війн проти численних антифранцузьких коаліцій принесло імператору чимало блискучих сухопутних перемог, проте морська блокада проти Великої Британії виявилася надзвичайно виснажливою. Поворотним моментом у падінні режиму стала фатальна кампанія 1812 року та вторгнення в Росію, яке закінчилося масовою загибеллю французької армії. Згодом об'єднані сили ворожих держав завдали Наполеону нищівної поразки у «Битві народів» під Лейпцигом і захопили Париж.