Рекурсія в програмуванні є процесом, коли функція звертається сама до себе задля вирішення менших складових початкової задачі. Правильно побудований алгоритм обов'язково містить базовий випадок для зупинки процесу та рекурсивний крок, інакше неминуче станеться переповнення стека. Цей підхід надзвичайно ефективний для створення фрактальних структур і геометричних моделей, таких як криві Коха або дерева, завдяки властивості самоподібності. Для реалізації подібної графіки в мові Python часто використовують спеціальний модуль черепашки. Порівнюючи з ітераціями, рекурсивні методи забезпечують кращу читабельність коду, хоча й споживають більше пам'яті через особливості збереження стану в стеку викликів.







