Поняття рекурсії передбачає створення алгоритмів, де функція викликає саму себе для поступового спрощення складної задачі. Аби уникнути переповнення пам'яті через стек викликів, кожна подібна процедура обов'язково потребує наявності базового випадку для зупинки та рекурсивного кроку. Практичне застосування цього підходу демонструється на прикладах знаходження факторіала числа, розрахунку степеня числа та обчислення найбільшого спільного дільника. Порівняльний аналіз показує, що хоча рекурсивний код виглядає надзвичайно лаконічно, традиційна ітерація за допомогою цикли часто виявляється набагато безпечнішою для системних ресурсів.







