Зараз в ефірі:
Вебінар:
«
Природотерапія для дітей, що постраждали внаслідок воєнних дій
»
Взяти участь Всі події

Рекомендую у роботу учителям та асистентам усі ці конструктивні методи під час організації навчальної діяльності з інклюзивним навчанням

Інклюзивна освіта

Для кого: 1 Клас, 2 Клас, 3 Клас, 4 Клас

25.01.2022

145

18

0

Опис документу:

Методичні рекомендації щодо використання учителями та асистентами методів організації навчальної діяльності при роботі з дітьми, які навчаються за інклюзивною формою навчання в ЗНЗ (за матеріалами Цвітенко Віри Миколаївни)

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Методичні рекомендації щодо використання учителями та асистентами методів організації навчальної діяльності при роботі з дітьми, які навчаються за інклюзивною формою навчання в ЗНЗ

(за матеріалами

Цвітенко Віри Миколаївни)


Адаптація та модифікація навчального матеріалу залежить від психофізичних особливостей дитини, її віку. Кожен учитель, знаючи особливості своєї дитини з ООП, має розуміти і бачити, який із методів роботи є більш доцільним для застосування. Це наступні методи:

1. Постійна співпраця всіх учасників інклюзивного навчання.

2. Систематична співпраця з батьками.

3. Орієнтація навчального процесу на сильні сторони дитини.

4. Вхідне і вихідне тестування.

Двічі на семестр, на початку і в кінці, варто провести контрольну роботу з навчального матеріалу, з метою з’ясування рівня. Форму проведення вибирає вчитель: диктант, тести чи розгорнуті відповіді на питання тощо.

5. Мотивація навчання.

Перед будь-яким завданням дитині потрібно пояснити з якою метою ми це робимо, для чого це потрібно.

6. Формування вміння в учня з ООП сприймати звернення вчителя до класу як безпосередню вказівку до себе.

Досить часто діти з ООП, навчаючись у класі, не сприймають вказівки вчителя до класу. Вони потребують додаткового звернення до них особисто. З часом, якщо на це постійно звертати увагу учня, ця проблема зменшується.

7. Поступовість, покроковість та порційність у подачі навчального матеріалу.

Завдання на уроці давати від найпростішого, поступово ускладнюючи. Це дасть змогу побачити, який рівень складності завдань із даної теми і даного предмета дитина може виконати самостійно, а над якими ще треба працювати. Тільки після достатнього засвоєння попереднього матеріалу можна переходити до наступного.

8. Систематичне повторення попереднього матеріалу перед уроком.

9. Багаторазове повторення на уроці.

10. Виокремлення найважливішого.

11. Зосередження уваги на роботі з узагальненими поняттями.

12. Позитивна підтримка учня.

13. Зміна видів діяльності.

Діти, які швидко втомлюються, потребують змін видів діяльності. Наприклад, з письмової роботи на роботу над картинкою, зображенням або усне зв’язне мовлення на запропоновану тему тощо. Інколи доцільно дати дитині просто відпочити.

14. Переключення уваги.

15. Коригування об’єму, змісту завдань та часу на їх виконання.

Можна використати такі прийоми:

1) На алгебрі, геометрії, фізиці, хімії чи на іншому предметі, де розв’язуються задачі:

а) спростити задачу в ході розв’язання, якщо учень не справляється із завданням даного рівня або запропонувати задачу за зразком;

б) допомогти учню в оформленні записів, щоб він мав можливість уважно послухати хід розв’язання;

в) якщо учні розв’язують задачу на дошці і справляються швидше, то продиктувати йому оформлення записів або запропонувати продовжити розв’язання самостійно, збільшивши час на виконання.

2) На уроках української мови:

а) вибрати із вправи (діти класу пишуть речення повністю) необхідні слова і виписати (наприклад, іменники, прислівники, з апострофом, з не; це залежить від теми, яку вивчають);

б) перше речення із вправи виконує із класом повністю, далі вибіркова робота;

в) частину вправи – письмово, частину – усно;

г) письмове власне висловлювання, яке учні класу виконують за урок, з учнем з ООП можна на уроці попрацювати усно, склавши спочатку разом план, а потім розповідь учня за планом протягом уроку відшліфовується, коригується і пишеться тільки на чорновик, а дома переписує у зошит;

ґ) збільшити час на виконання вправи.

16. Конкретні і чіткі вказівки.

17. Контроль та коригування записів учня.

18. Робота в парах, в групах, залучення до співпраці учнів-помічників.

19. Формування навиків самостійності.

20. Робота учня біля дошки.

У дітей з ООП робота біля дошки, тобто перед класом, викликає страх. Варто розпочати із чергування. Далі просити записати дату на дошці. Потім на уроці можна викликати записати щось таке, що учень добре знає і впевнений у собі. Далі можна пропонувати розв’язати посильне завдання (можна зі сторонньою допомогою іншого учня чи вчителя). Лише після того, як учень із бажанням виконує попереднє доручення, можна ускладнювати наступне. Така форма роботи розвиває рішучість, впевненість в учня з ООП, він краще соціалізується.

21. Формування навиків роботи з тестовими завданнями.

Ефективною і більш доступною формою роботи є тестові завдання. Хоча часто і вони викликають в учнів труднощі. Має бути порційність і послідовність у складності. Не варто давати відразу багато завдань, це викликає в учня розгубленість. Можна запропонувати 2-3 завдання. Лише коли учень із ними справився, можна пропонувати наступне. Потрібно навчити як, із чого краще розпочинати таку роботу. Асистент може використовувати такий алгоритм послідовності дій учня.

  1. Знайди ключове слово у питанні.

  2. Ще раз уважно прочитай питання.

  3. Прочитай варіанти відповідей.

  4. Подумай.

  5. Якщо сумніваєшся, то ще раз уважно перечитай завдання.

Такі діти часто при читанні гублять рядок. Варто вчити (при можливості) рукою (пальчиком), які не задіяні у письмі, тримати рядок із запитанням. Питання мають бути чітко і просто сформульовані.

22.Використання комп’ютерних технологій.

23.Формування умінь роботи з Інтернетом.

24.Використання карток-опор.

На кожну тему із предмета робити картку, в яку пропонувати учневі (або заздалегідь готує асистент) записати ключові слова-терміни, спрощені правила. Якщо тема вивчається кілька уроків (об’ємна), то на кожному уроці при вивченні чогось нового дописувати у неї. Використовувати при повторенні. Згодом з карток складається система.

Полегшить роботу учня і покращить запам’ятовування, якщо на картці буде не просто формула, а й коротко описане її буквинне і величинне значення.

Наприклад:

F=mg

Fсила тяжіння (Н), m - маса тіла (кг), g =10м/с2

Якщо це геометрія, то картка може містити невеликий малюнок. Такими картками дитина може користуватися під час будь-яких видів робіт: домашня, класна, лабораторна, контрольна і т.д. Дітям з ООП важко даються до запам’ятовування формули. Головне завдання, щоб учень умів правильно прочитати зміст задачі (читати інколи по частинах, а то й по словах, розбираючи їхнє значення), записати за ним що дано, відшукати необхідну формулу, підставити числові значення і зробити обрахунки.

25. Робота з «фігурною» лінійкою.

«Фігурна лінійка» – лінійка-трафарет із геометричними фігурами, різними символами – хороша допомога на уроках геометрії (економія часу; вправляння у дрібній моториці рук). Можна зробити заготовки геометричних фігур із картону.

26. Формування вмінь скорочувати слова.

Діти у старших класах пишуть багато, тому варто вчити учня скорочувати слова. Головне привчати робити це так, щоб дитина потім могла зрозуміти написане.

27. Допомога при конспектуванні.

Часто на уроках, коли пояснення вчителя супроводжується записами у зошити, діти не справляються із обома завданнями. Вони або слухають, або пишуть і не чують пояснення. Так, щоб учень мав можливість уважно слухати учителя, асистент записує (все або частинку) у зошит або пропонує заздалегідь оформлену картку.

28. Оцінювання за принципом «учень вчора – учень сьогодні».

29. Робота за зразком.

Якщо таке завдання учень уже виконував, то варто на цьому наголосити, можливо, допомогти відшукати у зошиті те завдання, а далі надати йому можливість виконувати самостійно.

30. Участь у позаурочних заходах.

Максимально адаптує дитину до шкільного та оточуючого середовища.



Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.