Основою спілкування і взаєморозуміння є мовлення. І для відмінної комунікації, передачі думки, і самовираження необхідно навчитись розмовляти чітко і естетично. Кожен звук і склад від народження малюка батьки намагаються не пропустити і прислухаються до його голосу, інтонації і емоційного забарвлення звуків, щоб краще розуміти немовля. З часом мама і тато намагаються навчити дитину казати перші склади і слова. До трьох років дитина починає говорити словосполученнями і реченнями і згодом вимоги до мовлення стають все вищими. Для удосконалення мовленнєвих навиків дитини дуже важливим є діалог. І якщо деякі діти можуть з легкістю повторити слова і звуки правильно вимовлені батьками, то іншим це не вдається з першого разу. У таких випадках батькам потрібно набратись терпіння і заручитись допомогою спеціалістів-логопедів, щоб визначити наскільки складно дитині вимовляти важкі звуки і проводити вправи для покращення мовлення. Найбільшою і часом неповоротною стає помилка батьків, які думають, що дитина сама “виговориться”. Проте 80 % випадків порушення мовлення у дитини спричиненні педагогічною занедбаністю. Часом батьки мало спілкуються з дітьми, які у ранньому віці замінюють брак спілкування мультиками і навіть комп'ютерними іграми. Дитині немає звідки брати приклад правильної мови і словниковий запас. Батьки та рідні можуть застосовувати різні методи для покращення мовленнєвих навичок дитини, проте консультація вчителя-логопеда є обов'язковою, адже професійна порада і допомога дозволяє пришвидшити корекцію та розвиток мовлення. Головним завданням логопедичних занять є усунення мовленнєвих порушень і їх запобігання.




















