Рекомендації щодо виконання учнівських проектів

Опис документу:
Щоб визначити напрямки діяльності щодо практичного втілення проектного навчання як фундаменту підготовки учнів у системі МАН, потрібно окреслити ті проблеми і суперечності, які потребують розв’язання.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Рекомендації

щодо виконання учнівських проектів

 

    Титульний аркуш – на ньому зазначають назву роботи, прізвище, ім’я та по       батькові автора (авторів), клас, заклад, у якому він навчається, відомості про наукових керівників роботи.

   Анотація – має містити короткий, але змістовний виклад суті роботи.

   Основний текст  -  може складатися з таких розділів:

вступ – включає основну ідею, її теоретичне обґрунтування, літературні дані, опис структури запланованого експерименту;

матеріали та методи;

результати – містить текст, формули, малюнки, фото, схеми, таблиці, які стосуються проекту і необхідні для розуміння роботи;

обговорення – полягає в оцінці результатів та їх порівнянні з відомими літературними даними;

пропозиції чи план дій для розв’язання проблеми;

висновки;

список використаної літератури.

Щоб визначити напрямки діяльності щодо практичного втілення проектного навчання як фундаменту підготовки учнів у системі МАН, потрібно окреслити ті проблеми і суперечності, які потребують розв’язання. Виникають певні перешкоди і складності у навчанні, серед яких основними є:

        шкільні програми постійно звужуються;

        зменшується кількість годин, відведених на вивчення навчального матеріалу;

        вільне спілкування з учнем, обмін думками, дискусії найчастіше відбуваються в позаурочний час;

        відсутність самостійної пізнавальної діяльності учнів з елементами творчості, пошукової роботи.

Тобто, школа не в змозі самотужки забезпечити справжній особистісно орієнтований педагогічний процес, де кожен з учнів повинен мати власну освітню траєкторію. Зарадити в цій ситуації може система співпраці «Школа – МАН». Основою функціонування такої системи має бути цілеспрямований процес вироблення пізнавального інтересу в школярів, завдяки якому забезпечується формування особистісного змісту проектної діяльності кожного учня під час вивчення дисциплін. У вищезазначеній системі  актуальним є розгляд психолого-педагогічних умов і особливостей формування пізнавального інтересу в учнів під час підготовки до участі в проектно-пошуковій діяльності на основі динамічної моделі.

 

   

 ОПИС МОДЕЛІ

 

Мета:

        формування в учнів наукової системи сприйняття інформації;

        вироблення стійкого, глибокого пізнавального інтересу до вивчення дисциплін;

  здійснення діяльнісного підходу при неформальному засвоєнні нового матеріалу з навчальних предметів;

        залучення учнівської молоді до дослідництва.

 

Педагогічні цілі

Загальні:

1.     Забезпечення неперервності навчально-виховного процесу.

2. Системний, комплексний підхід до виховання в сім’ї, школі, позашкільному навчальному закладі.

3.     Створення умов для самостійної творчої праці.

4. Орієнтація під час навчального процесу на вікові індивідуальні риси учнів, їхні пізнавальні запити і можливості.

5.     Створення навчально-матеріальної бази із сучасним технічним забезпеченням.

6. Дослідження рівнів сформованості пізнавальних інтересів учнів до поглибленого вивчення дисциплін.

 

Конкретні:

1. Вироблення потреби в самостійному набутті знань, умінь і навичок, у постійному розширенні кругозору, в умінні творчо підходити до вивчення предметів.

2.  Формування вміння раціонального поєднання набутих знань у загальноосвітній школі і поза нею, систематичного використання певної частини вільного часу для вирішення більш складних пізнавальних завдань під час поглибленого вивчення предметів.

3. Розвивати критичне мислення: вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, знаходити суперечності, ставити проблеми для розв’язування, тобто вміння досліджувати.

Наукове підґрунтя:

o   філософське;

o   психологічне;

o   дидактичне;

o   соціально-педагогічне.

Критерії ефективності:

        рівні формування пізнавальних інтересів учнів у процесі проектної діяльності учнів;

        якість розвитку стійкого пізнавального інтересу до вивчення предметів і розуміння учнями пізнання в умовах розвитку сучасного суспільства;

        забезпечення наукової, світоглядної і практичної значущості знань у поєднанні з доступністю.

Умови ефективності:

        організація відбору учнів у класи з поглибленим вивченням предметів;

        оптимальне поєднання звичайних і нетрадиційних форм та методів навчання;

        диференційований підхід до учнів з різними рівнями сформованості пізнавальних інтересів;

        система взаємодії в роботі суб’єктів процесу формування пізнавальних інтересів;

        наявність відповідної матеріальної бази та педагогічних кадрів;

        моніторинг ефективності процесу формування пізнавальних інтересів.

Суб’єкт формування пізнавального інтересу в процесі проектної діяльності: учень, психолог, педагог, науковець, батьки.

Змістовна частина навчання:

1.     Формування ціннісних орієнтацій на засадах науково-практичних досягнень світової і національної культури, народних традицій.

2.     Оволодіння науковими знаннями про об’єкти і явища природи та закономірності їх розвитку.

3. Сприяння дослідництву, спрямованому на розвиток творчої і ділової активності при розв’язанні актуальних проблем у життєвих ситуаціях.

4.     Досягнення переходу опанованих наукових і науково-практичних знань в особисті переконання.

5.     Послідовне систематичне відображення зв’язку сучасної науки з практикою.

6.     Орієнтація на використання надбаних знань у професійній діяльності.

Методи і форми навчальної діяльності:

індивідуальні: опрацювання літературних джерел, відпрацювання методик дослідження, виконання дослідів і проведення експериментальних досліджень, обговорення результатів з науковими керівниками, написання звітів, проектів, науково-дослідницьких робіт тощо;

групові: факультативи, спеціальні курси, гуртки, екскурсії, консультації, засідання наукових товариств;

масові: предметні тижні, олімпіади, дні науки, наукові конференції, тематичні вечори, науково-профорієнтаційні лекторії, участь у конкурсах МАН.

Результати: система стійких рівнів сформованості пізнавальних інтересів учнів у проектно-пошуковій діяльності.

Реалізація запропонованої моделі здійснюється таким чином. Знаючи педагогічні цілі із врахуванням наукового підґрунтя, критерії ефективності, суб’єкти формування пізнавальних інтересів (залежно від рівнів сформованості останніх) визначають зміст, методи і форми  навчання.

Завершуючи, слід наголосити, що ефективність проектно-пошукового методу навчання залежить від особистості педагога, його кваліфікації та майстерності. Педагог повинен уміти співпрацювати з учнями, володіти прийомами вербального і невербального спілкування, аналізувати навчальний матеріал на можливість здійснення вищезазначених методів.

              Педагогічно обґрунтоване впровадження моделі формування пізнавальних інтересів у поєднанні з традиційними методами навчання, постійний пошук, любов до своєї професії та учнів – запорука успіху педагога у формуванні активної творчої особистості.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.


Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!

Всеосвіті 3 роки!

Святкуємо гучно та з подарунками!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

+ 10 подарункових боксів з фірмовими товарами від «Всеосвіти»!

до розіграшу подарунків залишилось
00
00
00
00