Рекомендації щодо виконання учнівських проектів

Опис документу:
Щоб визначити напрямки діяльності щодо практичного втілення проектного навчання як фундаменту підготовки учнів у системі МАН, потрібно окреслити ті проблеми і суперечності, які потребують розв’язання.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Рекомендації

щодо виконання учнівських проектів

 

    Титульний аркуш – на ньому зазначають назву роботи, прізвище, ім’я та по       батькові автора (авторів), клас, заклад, у якому він навчається, відомості про наукових керівників роботи.

   Анотація – має містити короткий, але змістовний виклад суті роботи.

   Основний текст  -  може складатися з таких розділів:

вступ – включає основну ідею, її теоретичне обґрунтування, літературні дані, опис структури запланованого експерименту;

матеріали та методи;

результати – містить текст, формули, малюнки, фото, схеми, таблиці, які стосуються проекту і необхідні для розуміння роботи;

обговорення – полягає в оцінці результатів та їх порівнянні з відомими літературними даними;

пропозиції чи план дій для розв’язання проблеми;

висновки;

список використаної літератури.

Щоб визначити напрямки діяльності щодо практичного втілення проектного навчання як фундаменту підготовки учнів у системі МАН, потрібно окреслити ті проблеми і суперечності, які потребують розв’язання. Виникають певні перешкоди і складності у навчанні, серед яких основними є:

        шкільні програми постійно звужуються;

        зменшується кількість годин, відведених на вивчення навчального матеріалу;

        вільне спілкування з учнем, обмін думками, дискусії найчастіше відбуваються в позаурочний час;

        відсутність самостійної пізнавальної діяльності учнів з елементами творчості, пошукової роботи.

Тобто, школа не в змозі самотужки забезпечити справжній особистісно орієнтований педагогічний процес, де кожен з учнів повинен мати власну освітню траєкторію. Зарадити в цій ситуації може система співпраці «Школа – МАН». Основою функціонування такої системи має бути цілеспрямований процес вироблення пізнавального інтересу в школярів, завдяки якому забезпечується формування особистісного змісту проектної діяльності кожного учня під час вивчення дисциплін. У вищезазначеній системі  актуальним є розгляд психолого-педагогічних умов і особливостей формування пізнавального інтересу в учнів під час підготовки до участі в проектно-пошуковій діяльності на основі динамічної моделі.

 

   

 ОПИС МОДЕЛІ

 

Мета:

        формування в учнів наукової системи сприйняття інформації;

        вироблення стійкого, глибокого пізнавального інтересу до вивчення дисциплін;

  здійснення діяльнісного підходу при неформальному засвоєнні нового матеріалу з навчальних предметів;

        залучення учнівської молоді до дослідництва.

 

Педагогічні цілі

Загальні:

1.     Забезпечення неперервності навчально-виховного процесу.

2. Системний, комплексний підхід до виховання в сім’ї, школі, позашкільному навчальному закладі.

3.     Створення умов для самостійної творчої праці.

4. Орієнтація під час навчального процесу на вікові індивідуальні риси учнів, їхні пізнавальні запити і можливості.

5.     Створення навчально-матеріальної бази із сучасним технічним забезпеченням.

6. Дослідження рівнів сформованості пізнавальних інтересів учнів до поглибленого вивчення дисциплін.

 

Конкретні:

1. Вироблення потреби в самостійному набутті знань, умінь і навичок, у постійному розширенні кругозору, в умінні творчо підходити до вивчення предметів.

2.  Формування вміння раціонального поєднання набутих знань у загальноосвітній школі і поза нею, систематичного використання певної частини вільного часу для вирішення більш складних пізнавальних завдань під час поглибленого вивчення предметів.

3. Розвивати критичне мислення: вміння аналізувати, порівнювати, узагальнювати, знаходити суперечності, ставити проблеми для розв’язування, тобто вміння досліджувати.

Наукове підґрунтя:

o   філософське;

o   психологічне;

o   дидактичне;

o   соціально-педагогічне.

Критерії ефективності:

        рівні формування пізнавальних інтересів учнів у процесі проектної діяльності учнів;

        якість розвитку стійкого пізнавального інтересу до вивчення предметів і розуміння учнями пізнання в умовах розвитку сучасного суспільства;

        забезпечення наукової, світоглядної і практичної значущості знань у поєднанні з доступністю.

Умови ефективності:

        організація відбору учнів у класи з поглибленим вивченням предметів;

        оптимальне поєднання звичайних і нетрадиційних форм та методів навчання;

        диференційований підхід до учнів з різними рівнями сформованості пізнавальних інтересів;

        система взаємодії в роботі суб’єктів процесу формування пізнавальних інтересів;

        наявність відповідної матеріальної бази та педагогічних кадрів;

        моніторинг ефективності процесу формування пізнавальних інтересів.

Суб’єкт формування пізнавального інтересу в процесі проектної діяльності: учень, психолог, педагог, науковець, батьки.

Змістовна частина навчання:

1.     Формування ціннісних орієнтацій на засадах науково-практичних досягнень світової і національної культури, народних традицій.

2.     Оволодіння науковими знаннями про об’єкти і явища природи та закономірності їх розвитку.

3. Сприяння дослідництву, спрямованому на розвиток творчої і ділової активності при розв’язанні актуальних проблем у життєвих ситуаціях.

4.     Досягнення переходу опанованих наукових і науково-практичних знань в особисті переконання.

5.     Послідовне систематичне відображення зв’язку сучасної науки з практикою.

6.     Орієнтація на використання надбаних знань у професійній діяльності.

Методи і форми навчальної діяльності:

індивідуальні: опрацювання літературних джерел, відпрацювання методик дослідження, виконання дослідів і проведення експериментальних досліджень, обговорення результатів з науковими керівниками, написання звітів, проектів, науково-дослідницьких робіт тощо;

групові: факультативи, спеціальні курси, гуртки, екскурсії, консультації, засідання наукових товариств;

масові: предметні тижні, олімпіади, дні науки, наукові конференції, тематичні вечори, науково-профорієнтаційні лекторії, участь у конкурсах МАН.

Результати: система стійких рівнів сформованості пізнавальних інтересів учнів у проектно-пошуковій діяльності.

Реалізація запропонованої моделі здійснюється таким чином. Знаючи педагогічні цілі із врахуванням наукового підґрунтя, критерії ефективності, суб’єкти формування пізнавальних інтересів (залежно від рівнів сформованості останніх) визначають зміст, методи і форми  навчання.

Завершуючи, слід наголосити, що ефективність проектно-пошукового методу навчання залежить від особистості педагога, його кваліфікації та майстерності. Педагог повинен уміти співпрацювати з учнями, володіти прийомами вербального і невербального спілкування, аналізувати навчальний матеріал на можливість здійснення вищезазначених методів.

              Педагогічно обґрунтоване впровадження моделі формування пізнавальних інтересів у поєднанні з традиційними методами навчання, постійний пошук, любов до своєї професії та учнів – запорука успіху педагога у формуванні активної творчої особистості.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інтернет-ресурси для опитування і тестування»
Левченко Ірина Михайлівна
24 години
490 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.