Реформаційні процеси, які відбуваються в освіті, зумовлюють необхідність розв’язання багатьох соціально-педагогічних завдань, одним із них є перехід дітей із ДНЗ до навчання у школі. Дошкільний вік – це один із найвідповідальніших життєвих циклів людини, тому шляхи розвитку дошкільників сприяють опануванню ними не лише премудростей шкільної науки, а й науки життя, набувають у сучасних умовах особливого значення. Проблема готовності дошкільників до навчання у школі є актуальною сьогодні, оскільки це важливий крок у доросле життя, і від того, яким він буде, залежить здатність дитини пристосуватися до нових умов і використати власні можливості. Тому задля забезпечення ефективної адаптації дитини до шкільного навчання одним з найважливіших завдань дошкільного навчального закладу є психологічний супровід готовності дітей до шкільного навчання, який ґрунтується на розумінні змісту, структури та критеріїв готовності до школи.
Тому порушена проблема, щодо психологічної готовності дошкільника до школи потребує поглибленого вивчення адже цією проблемою стурбовані всі: батьки, працівники ЗДО, вчителі.
