Психолого-педагогічний тренінг-семінар «Конфлікти та їх розв’язання»

Психологія

Для кого: Дорослі

16.03.2021

162

15

0

Опис документу:
Мета: – поглиблення знань учасників із питань причин виникнення конфліктів у педагогічному колективі; – формувати вміння вирішувати конфліктні ситуації, поважаючи особистість кожної людини; – формування конфліктної компетентності учасників; – активізація внутрішньої енергії учасників; – допомогти учасникам усвідомити і сформулювати свої сильні сторони у спілкуванні з довкіллям та визначити проблеми, які можна вирішити. Тривалість: 1 год 30 хв.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Психолого-педагогічний семінар

«Конфлікти та їх розв’язання»

Мета:

– поглиблення знань учасників із питань причин виникнення конфліктів у педагогічному колективі;

– формувати вміння вирішувати конфліктні ситуації, поважаючи особистість кожної людини;

– формування конфліктної компетентності учасників;

– активізація внутрішньої енергії учасників;

– допомогти учасникам усвідомити і сформулювати свої сильні сторони у спілкуванні з довкіллям та визначити проблеми, які можна вирішити.

Тривалість: 1 год 30 хв.

Хід семінару

Вступ. (10 хв.)

Вправа "Сніжинки".

Хід роботи. Кожен учасник отримує аркуш паперу.

Два правила для цієї вправи: ніхто не повинен дивитись, як вправу роблять інші; не можна перепитувати, що треба робити.

Далі потрібно виконати такі дії:

– скласти аркуш навпіл;

– відірвати правий верхній кутик;

– знову скласти аркуш навпіл;

– відірвати правий верхній кутик;

– повторити все тричі, а потім розгорнути свої аркуші й подивитися, що в кого вийшло.

– Ми бачимо, що в кожного своя неповторна "Сніжинка". Чому вийшли такі різні аркуші, хоча робили всі одне й те саме?

Міні-лекція.

Саме ця легка і проста вправа показує, що люди можуть по-різному сприймати світ, по-різному ставитися до одного й того ж явища. Отже, можемо зробити висновок, що на світі немає однакових людей (навіть двох), кожна людина – це особистість зі своїми індивідуальними психологічними особливостями. Відомий французький письменник А. Екзюпері говорив: "Єдина справжня цінність у житті – це цінність людського спілкування". Спілкування людей – дуже складний і делікатний процес. Ми навіть не усвідомлюємо, що вчимося спілкування все життя. Найчастіше цей досвід приходить методом проб і помилок. Ми живемо серед людей, спілкування для нас необхідне, як повітря. Контактуючи, отримуємо не лише якусь інформацію – ми пізнаємо людей, оцінюємо їх і завдяки цьому оцінюємо і краще розуміємо себе.

Де б ми не були, ми спілкуємося: із близькими людьми вдома, із друзями в гостях, із чужими людьми в магазині, у поїзді тощо, і звичайно ж, взаємодіємо роботі, у своєму колективі.

На жаль, ми іноді потрапляємо в ситуації, які називаємо конфліктними. Конфлікти супроводжують життя практично кожної людини. Ми вважаємо, що все знаємо про конфлікти. Що з ними робити, якщо вони виникають? Як їх уникати? Як зробити так, щоб конфлікт не зруйнував наше життя? Як перетворити його з негативу в позитив? І, нарешті, чи завжди конфлікт – це негатив?

Кожний із нас вирішує ці питання самостійно, збираючи й аналізуючи власний досвід переживання конфліктів, формуючи досвід конструктивної поведінки, ефективних стратегій і тактик поведінки в конфліктах, передаючи їх із покоління в покоління.

Висока насиченість сучасного життя конфліктами, своєрідність кожного з них, надмір емоцій і переживань, викликаних неправильним трактуванням самого конфлікту або дій його учасників, невміння адекватно сприймати та інтерпретувати конфлікти, використання непродуктивних форм реагування на конфлікти – усе це породжує конфліктогенність особистості, середовища, суспільства; спричиняє розвиток психосоматичних захворювань, неврозів, неадекватних психологічних захистів і стереотипів поведінки, знижує працездатність та впливає на ефективність професійної діяльності. Отже, питання конфліктів та їх розв’язання будемо обговорювати на сьогоднішньому семінарі.

Вправа-асоціація "Конфлікт – це…". (5 хв)

Хід роботи. Учасники семінару по черзі висловлюються, що для них означає конфлікт. Висловлювання можуть складатися з одного слова або речення.

Інформаційне повідомлення "Що таке конфлікт та типи конфліктів у дитячому садку". (20 хв)

Слово "конфлікт" походить від латинського "сопflicfys" – зіткнення.

Зміст цього поняття розкривається так:

1. Конфлікт – це стан відкритої, часто затяжної боротьби, війна.

2. Дисгармонія у стосунках між людьми, їхніми ідеалами, інтересами, зіткнення протилежностей.

3. Психічне напруження.

4. Протистояння характерів.

Отже, конфлікт – це процес різкого загострення суперечностей, боротьби двох чи більше сторін. Усі ми колись були учасниками конфлікту. Давайте пригадаємо, де і коли виникають такі зіткнення?, що ми відчуваємо, коли згадуємо про конфлікт? Чи приємно про нього згадувати? Чи швидше хочеться про це забути?

Виділяють такі складові конфлікту:

1. Умови протікання конфлікту.

2. Сторони, учасники конфлікту – можуть бути представлені як окремим індивідом, так і групою або соціальною структурою.

3. Конфліктна ситуація – у чому саме виникло протиріччя.

4. Можливі дії учасників конфлікту – характер дії (активний наступ, оборонні й нейтральні), ступінь активності (активні, пасивні), спрямованість дій (на учасника, на третіх осіб, на самого себе)..

5. Результат конфліктної ситуації – чотири основні результати: повне або часткове підкорення іншої сторони або учасника конфлікту; компроміс; переривання конфліктних дій; інтеграція і вирішення конфлікту. Між ким можуть спалахнути конфлікти в дитячому садку?

1. Вихователь – вихователь. Причини: особиста антипатія, розбіжність поглядів у професійних питаннях, ревнощі стосовно батьків, дітей, відчуття власної нереалізованості.

2. Методист – вихователь. Причини: недостатня зацікавленість методиста в реалізації освітніх програм, ігнорування вихователем пропозицій методиста, нових розробок, відсутність конструктивної моделі взаємодії.

3. Завідувач – методист. Причини: розбіжності щодо впровадження різних програм, ігнорування педагогічних принципів одне одного.

4. Завідувач – вихователь. Причини: завищені вимоги й неадекватна оцінка праці, незадоволеність стилем управління.

5. Вихователь – батьки. Причини: розбіжності щодо психологічних особливостей дитини, неадекватної поведінки дитини у групі.

6. Батьки – завідувач. Причини: завищені вимоги до дитини, неадекватна оцінка здібностей дитини, недостатня увага до дитини.

Варто зауважити, що будь-які з названих конфліктів можуть як негативно, так і позитивно вплинути на розвиток педагогічного колективу. Конфлікти також іноді виникають і через те, що ми не вміємо спілкуватися. Важливе значення має культура спілкування. До неї входять:

– уміння слухати;

– увага до співрозмовника;

– уміння поставити себе на місце іншого;

– здатність співпереживати;

– здатність володіти своїми почуттями;

– правильне орієнтування в ситуації;

– дотримання звичаїв народу.

Вправа "Визнач риси конфліктної і безконфліктної особистості". Мозковий штурм. (10 хв)

Учасники семінару методом мозкового штурму визначають риси конфліктної особистості. Відповіді психолог записує на аркуші паперу.

Конфліктній особистості притаманні:

1. Бажання домінувати за будь-яких обставин.

2. Надмірна принциповість.

3. Надмірна прямолінійність у висловленнях і думках.

4. Поганий настрій, роздратованість.

5. Несправедлива оцінка вчинків і дій інших.

Інформаційне повідомлення "Конфліктні типи особистості". Вправа "Розпізнай тип особистості". (15 хв)

У кожної людини залежно від особистого досвіду є власна класифікація важких у спілкуванні людей. Пропонована до розгляду класифікація Д. Скотта має умовний характер.

Паровий каток. Такі люди вважають, що всі повинні поступатися їм, вони переконані у своїй правоті. Головне для них – не підірвати свій імідж. Краще поступитися в малому такій людині, допомогти їй заспокоїтися. Якщо ви вирішили боротися за свої права – дайте їй можливість "випустити пар", знизити емоційне напруження. Не суперечте співбесіднику в цей час. Лють такої людини можна придушити лише власним спокоєм.

Прихований агресор. Такі люди приносять незручність і неприємності іншим людям за допомогою закулісних маніпуляцій. Вони переконані у своїй правоті, але в них немає влади, щоб діяти відкрито. Не давайте такому опонентові привід для агресивного нападу. У випадку взаємодії бажано виявити конкретний факт заподіяння зла і сказати такій людині, що вам відомо, що саме вона зробила вам ту чи іншу прикрість.

Розгнівана дитина. Такі люди не злі, але іноді вибухають, немов діти, у яких поганий настрій. Якщо у вас немає можливості ухилитися від контакту з цією людиною, то найкраще в момент спалаху не суперечити їй, дати виговоритися, переконати її в тому, що ви слухаєте. Переведіть розмову на вирішення проблеми, не наполягайте на вибаченні або прийміть його, не аналізуючи того, що сталося. Ті, хто схильний скаржитися. Такі люди схильні звинувачувати всіх довколишніх. Якщо вони говорять вам про когось, можна або піддакувати, або заперечувати. Але краще вислухати, не обов’язково погоджуватися зі сказаним. Дайте зрозуміти, що ви слухаєте, потім переведіть розмову до іншої теми. Можна запитати: що б ви хотіли зробити в цій ситуації? Чим я можу вам допомогти?

Мовчазний. Причини замкнутості таких людей – вороже ставлення, погане самопочуття, природна інтровертність. Успіх вашого спілкування буде залежати від того, чи відома вам причина. Найкраще, щоб з’ясувати це, – поставити мовчазній людині кілька відкритих запитань, наприклад: "Що ви думаєте з цього приводу?". Але якщо запитань буде надто багато, мовчазний ще більше може замкнутися, бо тоді розмова буде схожа на допит. При цьому необхідно враховувати й можливі природні особливості людини: якщо вона мало говірка, не підганяйте її, дайте час для відповіді. Головне у взаємодії з такими людьми – доброзичливість.

Конформіст. Ці люди здаються приємними у всьому, але їхні слова розходяться з справами: вони у відповідальний момент підведуть вас, не виконавши того, що обіцяли. У спілкуванні з ними скажіть, що для вас найголовніше – правдивість. Нехай вони обіцяють зробити для вас тільки те, що справді можуть. Ваше головне завдання в ситуації конфлікту – розпізнати тип особистості й реагувати на її вчинки так, щоб не посилювати конфлікт, а прийти до конструктивного рішення.

Вправа "Розпізнай тип особистості".

Хід роботи. Укласти висловлення, яке скаже мама дитини залежно від типу її конфліктної особистості (паровий каток та мовчазний) + дії вихователя.

Ситуація 1. В одному дитячому садку вихователь, збираючи дітей на прогулянку, виявила, що батьки забули одягти дитині рукавички, зате поклали другу пару шкарпеток. Щоб руки в малюка не замерзли, вихователька вдягла дитині на руки шкарпетки. Під час прогулянки прийшла мама дитини і влаштувала скандал.

Хід роботи. Укласти висловлення, яке скаже мама дитини залежно від типу її конфліктної особистості Придумати, що б робила і говорила мама дитини залежно від типу її конфліктної особистості (прихований агресор + розгнівана дитина) + дії вихователя.

Ситуація 2. Уранці мама вдягнула дитині нові колготки. На прогулянці дівчинка каталася з гірки й порвала їх. Увечері, прийшовши забирати дитину, мама побачила дірку і влаштувала скандал.

Інформаційне повідомлення "Способи виходу з конфліктної ситуації та методи вирішення конфліктів". (15 хв)

Однією з найпопулярніших є концепція Томаса Кілмена, у якій виокремлюють п’ять основних стратегій (іноді їх називають "конфліктними звичками") або стилів поведінки в конфліктах. Конкуренція, суперництво або протидія учасників характеризується відкритою боротьбою за власні інтереси. Для цього стилю завжди властива наявність переможця й переможеного. Людина, яка застосовує цей стиль поведінки в конфліктах, – достатньо активна і вважає за краще вирішувати конфлікт по-своєму. Такий учасник конфлікту не зацікавлений у співпраці з іншими, здатний до серйозних вольових рішень.

Уникнення, ухилення або відхід полягає у прагненні вийти з конфліктної ситуації, не вирішуючи її, не поступаючись своїм, але й не наполягаючи на своєму. Ця стратегія та відповідний їй стиль поведінки в конфліктах реалізується тоді, коли людина не відстоює свої права, не співпрацює ні з ким для вирішення проблеми або ж просто ухиляється від вирішення конфлікту.

Уникнення конфлікту (фізичне або емоційне) можливе тоді, коли людина побоюється конфронтації. Відходячи від реального вирішення конфлікту, особа позбавляє себе можливості взяти участь у подальшому розвитку ситуації. Ухилення від конфлікту може спричинити поглиблення проблеми.

Найтиповіші форми уникнення:

– мовчання;

– демонстративне віддалення;

– відхід з образою;

– прихований гнів;

– депресія;

– ігнорування кривдника;

– зауваження за спиною суперників;

– перехід до ділових стосунків;

– індиферентні стосунки;

– повна відмова від дружніх або ділових стосунків.

Пристосування – стиль, що відзначається згладжуванням суперечностей в основному за рахунок втрати власних інтересів. Людина не намагається відстоювати свої інтереси, погоджується робити те, що хоче робити інший учасник.

Компроміс – стиль урегулювання розбіжностей, конфронтацій завдяки взаємних поступок. Компроміс припускає, що одна сторона може "перебільшити" свою позицію, щоб потім показатися великодушною, або ж здати свої позиції набагато раніше за іншу. У таких випадках жодна сторона не дотримуватиметься рішення, яке не задовольняє її потреб. Крім того, якщо компроміс був досягнутий без ретельного аналізу інших можливих варіантів, він може бути далеко не найкращим варіантом виходу з конфлікту.

Співпраця – найпродуктивніший стиль поведінки в конфліктах, що сприяє вирішенню і продуктивному виходу з конфлікту із взаємним задоволенням інтересів учасників. Проте стиль співпраці потребує багато часу для його реалізації і спеціальної підготовки людей, що використовують його.

Досвід вивчення педагогічних конфліктів указує на те, що не всі конфлікти можна попередити, тому потрібно навчитися їх вирішувати. Конструктивне вирішення конфліктів можливе у процесі ефективного спілкування сторін, які конфліктують. Негативний емоційний стан – напруження, надмірне збудження – заважають людям контролювати себе, переживати приниження, образи, розуміти й чути одне одного.

Багатьох конфліктів можна уникнути, якщо вчасно зупинитися У нашій культурі прийнято вибачатися, щоб попередити конфлікт. Одна людина бере на себе роль винного і просить вибачення, а інша відповідає йому: "Нічого страшного". Але якщо хтось навмисне хоче зачепити іншого, треба, щоб він невербально почув у відповідь: "Вибачте, конфлікту не буде. Мені шкода, що у вас поганий настрій, але мені зовсім не хочеться сваритися з вами".

Для досягнення конструктивного спілкування в конфлікті необхідно створити атмосферу взаємодовіри, сформувати в себе налаштування до співпраці. Основний зміст технології конструктивної співпраці у конфліктній ситуації зводиться до виконання правил і норм спілкування.

Бажано використовувати невербальні засоби комунікації:

– частий контакт очима;

– кивок головою на знак підтримки, розуміння;

– використання діалогічних прийомів зворотного зв’язку.

Управління своїми емоціями в ситуації конфлікту – одна з умов конструктивного вирішення проблем.

Способи зменшення гніву:

– "візуалізація" – уявлення своїх дій або розмови;

– "заземлення" – уявлення, як гнів увіходить у нас, а потім у землю;

– "проекція" – перенесення гніву на віртуальний екран, а потім стрілянина по ньому (вважається, що з кожним попаданням наше роздратування слабшає);

– "очищення" енергетичного поля або аури навколо себе;

– підкріплення своєї думки доказами: "Ось це вам допоможе... й ось чому".

Позитивний ефект дають висловлювання про свої емоційні переживання, насамперед позитивні. У спокійній формі без образ і звинувачень для заспокоєння можна застосовувати технологію раціоналізації емоцій:

– мені так не здається;

– я вважаю інакше;

– у мене інша думка щодо цього питання;

– я дозволю собі не погодитися з вами;

– мені хотілося б висловити свою незгоду;

– я бачу проблему дещо інакше;

– я розумію, що це хвилює вас.

У конфліктній ситуації головне – спрямувати свою активність на те, щоб краще зрозуміти співрозмовника або на регуляцію свого психічного стану. У першому випадку вирішити конфліктну ситуацію можна, з’ясувавши, яке непорозуміння. Проблема розуміння іншої людини дуже складна. У кожної людини свій внутрішній світ, своє "Я", свої способи взаємодії з іншими людьми. "Я" іншої людини закрите, і ми часто не знаємо, що вона думає, переживає, відчуває, бажає. Ми можемо про це тільки здогадуватися з її поведінки.

Головна умова конструктивного розв’язання конфліктів – спілкування. Нормальне спілкування можливе лише за умови суворого контролю власних емоцій. Один із найефективніших способів впоратися з негативними почуттями є бесіда. Люди отримують значне полегшення, якщо вони просто розкажуть про свої образи. Тому інколи доречно на початку конфлікту ризикнути й якнайповніше, нехай навіть у різкій формі, висловити одне одному те, що відчуваєш. Щодо регуляції внутрішнього стану, то коли у вас кепський настрій, поставте улюблену музику, прочитайте вірші улюбленого поета, будь-яким способом увійдіть у світ мистецтва, де інший темп і ритм.

Не ображайтесь і не обурюйтесь через критику, шукайте в ній відправні точки для самовдосконалення. Умійте опановувати себе!

Вправа "Опануй себе". (3 хв)

Хід роботи. Стисніть пальці в кулак із затиснутим усередину великим пальцем. Стискайте кулак із зусиллям. Потім, послаблюючи тиск кулака, зробіть вдих. Повторіть п’ять разів. Робіть двома руками одночасно. Злегка промасажуйте кінчик мізинця. Робіть волоським горіхом колові рухи на долоні. Вправа розвиває м’язи рук.

Покладіть горіх на кисть руки з боку мізинця і долонею іншої руки злегка натисніть. Робіть горіхом колові рухи протягом трьох хвилин.

1. Діагностування "Оцінка конфліктності особистості". (10 хв)

Оцінка конфліктності особистості

Інструкція. Відповідаючи на запитання тесту, із трьох запропонованих варіантів відповіді необхідно вибрати один із варіантів і записати його, наприклад: 1а, 2б, 3в.

1. Чи властиве вам прагнення до домінування, до підпорядкування своїй волі інших людей?

а) ні, не властиво;

б) інколи;

в) так, властиво.

2. Чи є у вашому колективі люди, які вас побоюються, а, можливо, й ненавидять?

а) так;

б) важко відповісти;

в) ні.

3. Ви більше:

а) конформіст;

б) принциповий;

в) заповзятливий.

4. Як часто вам доводиться виступати з критикою?

а) часто;

б) час від часу;

в) нечасто.

5. Що для вас було б найбільш характерним, якби ви очолили новий для вас колектив?

а) розробив би програму роботи колективу на рік наперед і переконав колектив в її доцільності;

б) визначив би, хто є хто, і встановив би контакт із лідерами;

в) частіше радився б із людьми.

6. У разі невдач, який стан більше вам властивий?

а) песимізм;

б) поганий настрій;

в) образа на самого себе.

7. Чи характерне для вас прагнення відстоювати й підтримувати традиції вашого колективу?

а) так;

б) більше так, ніж ні;

в) ні.

8. Чи вважаєте ви себе людиною, якій краще сказати гірку правду в очі, ніж промовчати?

а) так;

б) швидше за все;

в) ні.

9. Із трьох особистісних рис, якими ви незадоволені, більшою мірою ви прагнете позбавитися:

а) дратівливості;

б) образливості;

в) неприйняття критики себе іншими.

10. Хто ви більшою мірою:

а) незалежна людина;

б) лідер;

в) генератор ідей.

11. Якою людиною вас вважають ваші друзі?

а) екстравагантною;

б) оптимістичною;

в) наполегливою.

12. Проти чого вам доводиться боротися частіше?

а) проти несправедливості;

б) проти бюрократизму;

в) проти егоїзму.

13. Що для вас найхарактерніше:

а) недооцінка власних здібностей;

б) об’єктивна оцінка власних здібностей;

в) переоцінка власних здібностей.

14. Що вас найчастіше приводить до зіткнення і конфліктної взаємодії з іншими?

а) надмірна ініціатива;

б) надмірна критичність;

в) надмірна прямолінійність.

Оброблення та інтерпретація результатів

Запитання

Основні бали відповідей

Рівні конфліктності

Сумарна кількість балів

1

2

3

4

1

а/1, 6/2, в/З

1 – дуже низький

14–17

2

а/З, 6/2, в/1

2 – низький

18–20

3

а/1, б/З, в/2

3 – нижче середнього

21–23

4

а/З, 6/2, в/1

4 – трохи нижче середнього

24–26

5

а/З, 6/2, в/1

5 – середній

27–29

6

а/2,б/З, в/1

6 – трохи вище середнього

30–32

7

а/З, 6/2, в/1

7 – вище середнього

33–35

8

а/З, 6/2, в/1

8 – високий

36–38

9

а/2, 6/1, в/З

9 – дуже високий

39–42

10

а/З, 6/1, в/2

11

а/2, 6/1, в/З

12

а/З, 6/2, в/1

13

а/2, 6/1, в/З

14

а/1, 6/2, в/3

Підбиття підсумків.

Учасники семінару обмінюються враженнями, відповідаючи на запитання ведучого: – Що нового ви дізналися про способи виходу з конфліктних ситуацій? – Як ви почувалися під час виконання вправ? – Яка вправа була для вас найбільш інформативною?

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Вітаємо зі святом працівникі́в осві́ти

та даруємо 100 грн

кешбеку!

Кешбеком можна оплатити 50% вартості будь-яких цифрових товарів та послуг на порталі «Всеосвіта»

Отримати кешбек можна з 1 до 14 жовтня 24 жовтня та використати протягом всього місяця.