Сьогодні о 18:00
Вебінар:
«
Порядок передавання документів на зберігання до архіву закладу освіти
»
Взяти участь Всі події

Психолого-педагогічний семінар "Сучасні студенти та навчально-виховний процес"

Психологія

Для кого: Дорослі

11.01.2020

343

3

0

Опис документу:
Семінар підвищить рівень проінформованості викладачів про особливості психічного та фізичного розвитку сучасних студентів, кризи юнацького віку, шляхи подолання криз, форми адаптації, можливі причини дезадаптації, особливості профілактичної та корекційної роботи фрустрованої поведінки студентів.
Перегляд
матеріалу
Отримати код

Психолого-педагогічний семінар

«Сучасні студенти та навчально-виховний процес»

вересень 2019 рік

Мета:

  • підвищити рівень проінформованості викладачів про особливості психічного та фізичного розвитку сучасних студентів, кризи юнацького віку, шляхи подолання криз, форми адаптації, можливі причини дезадаптації, особливості профілактичної та корекційної роботи фрустрованої поведінки студентів;

  • формувати навички «контейнерування» емоцій;

  • сприяти усвідомленню учасниками тренінгу необхідності самовдосконалення і прагнення до особистісного і професійного зростання, як умови життєвого та професійного благополуччя.

Обладнання: папір А4, олівці, фломастери, демонстраційний та роздатковий матеріал, яблука.

Епіграф:

«Усім, що я знаю про викладання, я зобов'язаний поганим студентам.» Джон Холт

Хід

Вступне слово «Привітання»

Життя людини - це перш за все безперервна адаптація до умов безперервно змінного середовища, це вироблення нових форм поведінки, направленої на досягнення певної мети, це різноманітне навчання. Навчання студентів - це дія на їх психіку і діяльність з метою озброєння знаннями, уміннями, навиками. Проте останні не вичерпують результатів навчання. В ході навчання на основі його змісту розвиваються різні сторони психіки студентів, формується особа майбутнього фахівця в цілому. Навчання має безпосереднє значення для вдосконалення наукового світогляду, розвитку інтелектуальних і професійних якостей майбутніх фахівців.

Вправа «Осінні листя» (шерінг)

На початку семінару Ви обирали собі різнокольорові листочки. Напишіть на цих осінніх листочках:

  • Як Ви почуваєтесь?

  • Який Ваш настрій?

  • Які очікування від семінару?

Вправа «Асоціації» з використанням кубиків Рорі

Учасникам пропонується назвати та обговорити свої асоціації до теми семінару, використовуючи та обираючи кубики Рорі.

Резюме психолога

Психологічна характеристика студентства як періоду пізньої юності або ранньої дорослості

Термін «студент» (від лат. studens (studentis) – такий, що старанно працює; той, що займається) означає того, хто наполегливо працює, робить справу, тобто опановує знання, вивчає науку.

Вік від 15 до 30 років – характеризується найвищим рівнем розвитку:

  • м’язової сили,

  • швидкості реакції,

  • моторної спритності

  • фізичної витривалості

Студентський вік – це сенситивний період для розвитку:

  1. професійних, світоглядних і громадянських якостей майбутнього фахівця;

  2. професійних здібностей і сходження до вершин творчості;

  3. становлення інтелекту і стабілізації рис характеру;

  4. перетворення мотивації та всієї системи ціннісних орієнтацій;

  5. формуються соціальні цінності у зв’язку з професіоналізацією.

Кризи студентського віку:

1. Криза ідентичності.

2. Криза залежності від батьківської сім’ї.

3. Криза інтимно-сексуальних стосунків.

4. Кризові ситуації в навчально-професійній діяльності

Ознаки кризи:

1) сильна фрустрація – інтенсивні переживання незадоволеної потреби;

2) загострення рольових конфліктів «студент – викладач», «студент – студент»;

3) ціннісно-смислова невизначеність, неструктурованість особистості (наприклад, дехто вперше дізнається про можливість самоуправління, саморегуляції та самовиховання);

4) інфантильність (студент поводить себе як безвідповідальна людина або вдається до пияцтва, сексуальної розпусти, вживання наркотиків тощо).

Як подолати кризу?

  • Усвідомлення змін, що відбуваються в собі: самоаналіз, самокритичність, самооцінка, рефлексія.

  • Довірливі стосунки з тими, хто є авторитетом, кому можна сповідатися.

  • Власна конструктивна позиція, здатність ставити мету, приймати рішення і виконувати їх.

  • Перегляд системи своїх цінностей.

Адаптація студента до навчання у вищій школі, її види та умови ефективності

Адаптація – процес і результат взаємодії індивіда та середовища, який приводить до оптимального пристосування до життя і діяльності.

Форми адаптації студентів-першокурсників

1. Формальна адаптація стосується інформаційної обізнаності з новими реаліями студентського життя, усвідомлення своїх прав і обов’язків.

2. Соціально-психологічна адаптація - процес внутрішньої інтеграції груп студентів і їх зовнішньої інтеграції зі студентським оточенням загалом.

3. Дидактична адаптація пов’язана з опануваням нових (порівняно зі шкільними) організаційних форм, методів і змісту навчальної діяльності у вищій школі.

4. Особистісно-психологічна адаптація пов’язана з прийняттям студентом нової соціальної позиції й опануванням нової соціальної ролі «студента» і «майбутнього фахівця».

Залежно від активності студента адаптивний процес може бути двох типів:

1) активне адаптування;

2) пасивне, конформне прийняття цілей і цінностей нової соціальної групи.

Ознаки дезадатації студента

  • неспроможність переживати самотність;

  • занижена самоповага і самооцінка;

  • соціальна тривожність, невпевненість у спілкуванні, сором’язливість, очікування осуду з боку оточуючих;

  • недовіра до людей;

  • труднощі у виборі партнера, друга;

  • пасивність і невизначеність, що знижує власну ініціативність і в навчанні, і в спілкуванні;

  • нереалістичні очікування, підвищені вимоги до себе («мене не розуміють…», «до мене ставляться несправедливо…»).

Роль куратора в адаптації

  • порада щодо встановлення режиму праці і відпочинку;

  • порада з питань організації самостійної навчальної роботи;

  • допомога в пізнанні товаришів, у становленні ділових і дружніх стосунків.

Ознайомлення з результатами анкетування «Чи вмієте Ви навчатися?/ Чи вміють навчатися Ваші студенти?»

Ведучий пропонує обговорити результати анкетування, представленні у таблиці, з`ясувати причини розбіжностей та виявити найкращий спосіб подолання перешкод.

Вправа «Плюси та мінуси»

Учасникам мікрогруп пропонується назвати, обговорити та записати на папері плюси та мінуси стану фрустрації, а потім презентувати свій результат групі. Листки з «плюсами та мінусами» закріплюються на дошці або фліпчарті.

Резюме психолога

Переживання фрустрації

І стадія

Поведінка дитини

Поведінка дорослого

Бурхливе заперечення:

«Ні я не програв!»,

«Я хочу перездати!»,

«Я не запізнився!»

Підтвердження реальності:

«Так ти програв!»,

«Так ти отримав трійку!»,

«Так ти запізнився!»

ІІ стадія

Гнів:

«Ви нечесно судили!»,

«Ви поставили погану оцінку!»,

«Ви слідкуєте за мною!»

Контейнерування емоцій:

«Ти гніваєшся, ніхто не любить програвати!»,

«Ти гніваєшся, ніхто не любить отримувати погані оцінки!»,

«Ти гніваєшся, ніхто не любить, коли йому роблять зауваження!»

ІІІ стадія

Якби:

«Якби у мене було багато часу!»,

«Якби я не відповідав першим!»,

«Якби мене не відволікали!»

Контейнерування емоцій:

«Напевно так!»,

«Справді! Твоє навчання - твоя відповідальність!»,

«Так, якби ти не відволікався!»

IV стадія

Смуток, прийняття ситуації:

Продовжує плакати, Фінальне схлипування,

Продовжує показувати образу

Контейнерування емоцій:

«Правда, інколи іспити не вдаються!»,

«Тебе цінують, навіть якщо твої оцінки далекі від ідеальних!»,

«Ти можеш залишитись і допоможу тобі розібратись! Я вірю в тебе.»

Кейс - вправа «Ситуації»

Учасникам пропонується програти наступні ситуації:

  1. Студент дає неповну відповідь. Прореагуйте.

  2. Студент запізнився на заняття. Прореагуйте.

  3. Студент не конспектує лекцію. Прореагуйте.

  4. Студент погано відповів на занятті. З аудиторії лунають веселі вигуки. Прореагуйте.

Рефлексія

Наприкінці семінару, рекомендується зробити рефлексію:

  • Після вправи я зрозумів…

  • Після семінару….

  • Що дав Вам цей семінар?

  • Чи справдились Ваші очікування?

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.