Культурна спадщина Русі-України (ІІ пол. ХІ – сер. ХІІІ ст.)-це синтез візантійських традицій та місцевої культури, що сформував унікальну цивілізацію. Вона вирізнялася монументальною архітектурою (Софія Київська), книжковою культурою, літописанням («Повість временних літ») та високим ремісничим мистецтвом, інтегруючи державу в європейський культурний простір.
