Положення салютогенного підходу – розгляд наслідків травматичних подій з опорою на здорові частини психіки та ресурси;
Модель BASIC PH і засоби реалізації ресурсних каналів;
Ресурсні канали та їх адаптивні та дезадаптивні прояви;
Техніки релаксації.
Аарон Антоновський – ізраїльський професор медичної соціології – вперше ввів поняття «салютогенез». Це підхід, заснований на душевному здоров’ї та зверненні до ресурсів людини. Такий підхід відрізняється від патогенного, що звернений до патології і способів її лікування. За теорією Антоновського, людина, яка демонструє ефективну адаптивність, володіє «почуттям пов’язаності» з дійсністю (sense of coherence) – особистісною рисою, що показує здатність бачити світ зрозумілим, осмисленим та керованим. «Зрозумілість» світу можлива лише під час контакту‑ вання з ним та отримання інформації про нього. Під час та після контакту можливі осмислення та керування. Перешкодою на шляху контакту зі зміненим світом після травматичної події є відчуття розриву безперервності життя і відчуття, що «світ зруйнований» і колишні стратегії поведінки не працюють. При цьому можуть бути загублені або змінені соціальні ролі і функції.
Джерело: Основи роботи з травмою. Матеріал підготовлено для учасників тренінгів «Робота з травмою та втратою. Основи супервізії». Олександр Гершанов M. Ed, терапевт КПТ. Режим доступу: https://rm.coe.int/ptsd-ukr/1680a0a10b


