Профілактика дитячих страхів і тривожності є важливим напрямом роботи вихователя у молодшій групі, адже саме в дошкільному віці закладаються основи емоційної стійкості та психологічного благополуччя. Своєчасне виявлення тривожних проявів, створення атмосфери довіри й підтримки, використання ігрових та творчих методів (казкотерапія, арттерапія, музикотерапія) допомагають дитині подолати внутрішню напругу та навчитися справлятися зі страхами.
Важливим чинником є співпраця вихователя з батьками, адже узгоджені дії дорослих забезпечують дитині відчуття стабільності й безпеки. Таким чином, профілактика страхів і тривожності у дошкільному віці не лише знижує ризик психологічних труднощів, а й формує основу для здорового розвитку особистості, сприяючи гармонійному становленню майбутнього школяра.
