і отримати безкоштовне
свідоцтво про публікацію
  • Всеосвіта
  • Бібліотека
  • ПРОЕКТ «ДОСЛІДНИК» «Стратегії впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в процесі вивчення предметів природничо-математичних циклу»

ПРОЕКТ «ДОСЛІДНИК» «Стратегії впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в процесі вивчення предметів природничо-математичних циклу»

Передплата на журнал
Свідоцтво про публікацію матеріала №ME950987
За публікацію цієї методичної розробки Полога Вікторія Анатоліївна отримав(ла) свідоцтво №ME950987
Завантажте Ваші авторські методичні розробки на сайт та миттєво отримайте персональне свідоцтво про публікацію від ЗМІ «Всеосвіта»
Бібліотека
матеріалів

НАУКОВО-МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

«Стратегії впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в процесі вивчення предметів природничо-математичних циклу»

Департамент освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації

Комунальний заклад «Районний методичний кабінет»

Царичанської районної ради Дніпропетровської області

ПРОЕКТ «ДОСЛІДНИК»

«Стратегії впровадження інформаційно-комунікаційних технологій в процесі вивчення предметів природничо-математичних циклу»

Категорія проекту: Сприяння вивченню природничих наук.

Навчально-виховна діяльність школи ХХІ сторіччя покликана не просто дати особистості суму знань, умінь і навичок, а формувати в неї компетентність як загальну здатність, необхідну для розв’язання життєвих завдань і продуктивного здійснення життя як індивідуального проекту в умовах інформатизації всіх сфер суспільного життя.

Мета проекту - розробка моделі реалізації проектно-орієнтованого підходу до викладання природничо-математичних дисциплін засобами інформаційно-комунікативних технологій як стратегії розвитку дивергентного мислення старшокласників.

Стратегічні завдання проекту:

  • Cтворити умови для формування розвиненої, самодостатньої, комунікативної особистості, яка в умовах глобалізації отримує нескінченну множину інформаційних впливів, вступає у відносини і контакти з мікро- та макросоціумом;

  • Реалізація соціального замовлення обумовленого інформатизацією сучасного суспільства;

  • Побудова відкритої освітнього простору, що забезпечує кожній дитині власну траєкторію самоосвіти в рамках відповідних навчальних планів;

  • Формування життєвих компетентностей інноваційної особистості старшокласника шляхом впровадження ІКТ у викладання предметів природничо-математичного циклу в умовах інформатизації освіти;

  • Забезпечення проектно-зорієнтованого підходу до викладання природничо-математичних дисциплін засобами інформаційно-комунікаційних технологій креативної освіти;

  • Виховання компетентного і соціально зрілого випускника, здатного до професійного самовизначення і навчання протягом життя;

  • Формування інформаційної культури та сприяння щодо участі школярів у міжнародних на всеукраїнських телекомунікаційних проектах;

  • розвиток умінь експериментально-дослідницької діяльності та культури навчальної діяльності.

Основні стратегічні цілі проекту:

  • розвиток і саморозвиток учня як творця і проектувальника свого життя шляхом інформатизації навчального процесу;

  • адаптація особистості школяра до віртуального спілкування та інтеграція у світовий освітній простір;

  • формування креативної особистості вчителя, здатного відповідати сучасним викликам інформаційного суспільства.

Актуальність використання проекту у системі освіти району та області зумовлена наступними чинниками:

необхідністю сформувати в особистості школяра інформаційну культуру життєдіяльності, яка дасть їй можливість продуктивно будувати своє життя, здійснити професійне самовизначення, розкрити творчий потенціал та здатність до прийняття самостійних рішень;

проблема розвитку дивергентного мислення старшокласників розв’язуватиметься на якісно новому теоретико-методологічному рівні;

поєднання проектних та інформаційно-комунікаційних технологій сприятиме різнобічності діяльності учнів у процесі вивчення природничо-математичних дисциплін, буде спрямована не тільки на систематизацію мисленнєвої діяльності, але і на об’єктивне відображення реального життя;

можливість доповнення традиційного навчання природнич0-математичним дисциплінам новими формами пошуково-творчої діяльності, організації наукової творчості обдарованих учнів, її орієнтацію на прагматизм наукових знань.

Об’єкт дослідження: творча навчально-пізнавальна діяльність учнів старшої школи у процесі навчання природничих дисциплін засобами інформаційно-комунікаційних технологій.

Предмет дослідження: організація творчої навчально-пізнавальної діяльності старшої школи на основі інформаційно-комунікаційної та проектних технологій.

Гіпотеза дослідження: професійне і життєве самовизначення особистості а також здатність до дивергентного мислення досягається засобами впровадження інформаційно-комунікаційних та проектних технологій компетентнісно орієнтованої освіти.

Терміни реалізації проекту : 2013-2018р.р. (довготривалий).

Ресурсна база проекту: матеріальні та інтелектуальні ресурси.

У школах району:

  • функціонують комп’ютерні класи з підключенням до Інтернету;

  • в наявності мультимедійні комплекси (ноутбук, проектор, переносний екран);

  • 2 мультимедійні кабінети (Царичанська ЗОШ І-ІІІ ст.), Smart-дошка (Ляшківська ЗОШ І-ІІІ ст.);

  • формується база цифрових освітніх ресурсів з предметів природничо-математичного циклу;

  • створюється база освітніх навчальних проектів.

У районі функціонують експериментальні навчальні заклади:

  • Царичанська ЗОШ І-ІІІ ступенів є учасником Всеукраїнського проекту «Відкритий світ», є пілотною школою в районі з питань впровадження ІКТ., є тренінговим центром післядипломної педагогічної освіти , де педагоги району мають змогу підвищувати інформаційну компетентність;

  • Могилівська ЗОШ І-ІІІ ступенів є членом обласної мережі експериментальних навчальних закладів, що працюють за програмою «Науково-методичні засади впровадження вітчизняної моделі медіаосвіти в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів».

Короткий зміст та структура проекту

Проект містить науково-теоретичні та практичні підходи до впровадження ідеї компетентнісного підходу в навчанні засобами інформаційно-комунікаційних та проектних технологій.

Новизна проекту:

  • Проблема розвитку дивергентного мислення та творчої діяльності школярів в умовах інформатизації освітнього процесу постає як самостійний об’єкт дослідження;

  • Розробка інструктивні матеріали щодо використання цифрових ресурсів в проектній та науково-дослідницькій діяльності учнів;

  • Обґрунування можливості та потенціал проектного навчання на основі інформаційних технологій;

  • Дістала подальший розвиток методика організації творчої діяльності учнів в системі уроків та позакласній роботі на концептуальному, технологічному та практичному рівнях реалізації.

Практичне значення: запропонований підхід до організації проектної діяльності учнів засобами інформаційно-комунікаційних технологій дозволить на основі розробленого комплексу навчальних, пізнавальних та наукових творчих завдань виховати конкурентоспроможного, здатного до самореалізації та самовизначення компетентного випускника.

Аспекти впровадження проекту «Дослідник»

  • Науково-теоретичний: розробка та апробація моделі впровадження проекту «Дослідник», наукове обґрунтування проблеми.

  • Науково-практичний аспект: розробка та апробація методичного інструментарію, необхідного для творчої співпраці учителя та учня; організація та проведення тренінгів, психолого-педагогічне забезпечення діяльності учасників проекту.

  • Технологічний: створення бази цифрових ресурсів ( відеотека науково-популярних фільмів, база освітніх презентацій, база анімованих моделей фізичних процесів, дидактична база, база тестів з навчальних тем, база учнівських проектів та науково-дослідницьких робіт та ін.), підбір та встановлення необхідного програмного забезпечення навчального та загального призначення.

  • Аспект роботи з обдарованими дітьми: реалізується у створенні та впровадженні окремого навчального модулю, за допомогою якого учні матимуть змогу здійснювати власну освітню траєкторію в рамках навчальної програми, залученні учнів до творчої, пошуково-дослідницької діяльності на уроках і в позаурочний ч

Етапи реалізації проекту

Основні кроки втілення проекту «Дослідник» у практику роботи

Терміни виконання

Відповідальний

Підготовчий етап

Створення творчих груп в рамках районних методичних об’єднань вчителів природничо-математичних наук

Керівники РМО вчителів математично-природничого циклу

Розробка та апробація методичного інструментарію, необхідного для реалізації проекту

Автор проекту, шкільні координатори проекту

Розробка та апробація психолого-педагогічного супроводу впровадження проекту

Автор проекту, психологи шкіл

Створення інструментарію педагогічного моніторингу ефективності впровадження проекту

Керівник районного моніторингового центру

Розробка Положення районного науково-дослідницького товариства «Дослідник»

Автор проекту

Організаційний

Створення шкільних науково-дослідницьких товариств «Дослідник»

Адміністрації навчальних закладів

Тренінги для старшокласників «Безпека дітей в Інтернеті»

Вчителі інформатики навчальних закладів

Тренінги для батьків «Безпека дітей в Інтернеті»

Вчителі інформатики, психологи шкіл

Мотиваційний тренінг «Значення і зміст проектної діяльності»

Шкільні координатори проекту

Конкурс серед старшокласників «Погляд у майбутнє»

Автор проекту, шкільні координатори проекту

Практичне заняття «Матриця проектної діяльності»

Вчителі-предметники, шкільні координатори проекту

Рольова гра «Пошук партнерів»

Психологи шкіл

Етап реалізації проекту

Етап реалізації проекту в шкільному освітньому середовищі

Установче засідання товариства «Дослідник» .

Презентація проекту.

Практичне заняття «Кластер досліджуваної проблеми».

Шкільні координатори проекту, члени творчої групи

Практичне заняття «Звіт дослідника»

Шкільні координатори проекту, вчителі-предметники

Круглий стіл «Експериментальна діяльність як важлива складова проектної роботи дослідника»

Члени творчої групи

Тренінг «Відкрий серце розуму»

Шкільні координатори проекту, психологи

Практичне заняття «Правила ефективного пошуку інформації»

Шкільні координатори проекту, вчителі інформатики

Практичне заняття «Цифрові технології на допомогу юному досліднику»

Вчителі інформатики

Практикум «Електронні таблиці як засіб обробки даних, отриманих в результаті науково-дослідницької діяльності»

Вчителі інформатики

Практичне заняття «Засоби мультимедіа»

Шкільні координатори проекту, вчителі інформатики

Практичне заняття «Програми створення публікацій»

Автор проекту, вчитель інформатики

Презентація та захист науково-дослідницьких робіт членів товариства «Дослідник»

Заступники директора з НВР, шкільні координатори проекту

Участь школярів у програмі Intel® Learn для учнів “Шлях до успіху”

Фасилітатор програми «Шлях до успіху»

Участь школярів у Всеукраїнських та Міжнародних телекомунікаційних проектах

Шкільні координатори проекту

Післяпроектні дії

Самооцінка результатів і

процесу дослідження за встановленими критеріями. Статистична обробка моніторингових досліджень.

Учасники проекту

Корекція та використання результатів проектної діяльності.

Засідання творчої групи вчителів, що викладають природничі дисципліни.

Керівники шкільних методичних об’єднань вчителів математично-природничого циклу

Творчий звіт автора проекту.

Автор проекту

Популяризація та поширення досвіду роботи з даної проблеми. Залучення вчителів природничих дисциплін

Заступники директора з НВР

Висвітлення результатів роботи над проектом в місцевих та регіональних ЗМІ

Автор проекту

Ефективність впровадження проекту буде оцінюватися шляхом порівняльного моніторингу якості знань учасників до і після старту проекту, визначенням рівня володіння старшокласниками навиками і вміннями наукової організації праці, психолого-педагогічними дослідженнями на виявлення рівня мотивації творчої діяльності старшокласників, здатності їх до дивергентного мислення, анкетування учасників проекту та батьків, рівнем володіння інформаційно-комунікаційними технологіями.

Оцінювання діяльності учнів буде проводитись за розробленими критеріями в кожному виді діяльності. Показники та критерії за якими буде проводитись оцінювання мають бути простими та зрозумілими. Серед орієнтовних показників за якими відбувається оцінювання результативності проекту можуть бути:

  • значущість та актуальність проблеми проекту;

  • доцільність методів дослідження й обробки даних;

  • активність кожного учасника;

  • колективний характер рішень;

  • характер спілкування, взаємодопомоги;

  • залучення знань з інших предметів;

  • уміння аргументувати свої висновки;

  • естетика оформлення презентаційних результатів;

  • уміння відповідати на запитання опонентів;

  • презентація проекту;

  • використання проектних результатів.

Очікувані результати:

  • Створення сприятливих умов для формування учня як творця і проектувальника професійного майбутнього;

  • Виховання компетентного і соціально зрілого випускника, мобільного і конкурентоспроможного, здатного до навчання протягом життя;

  • Формування нової особистості вчителя;

  • позитивна мотивація старшокласників на творчість, оволодіння ними методологією пізнавальної діяльності, розширення освітнього простору та вихід на власну траєкторію навчання.

Проект має регіональне значення.

Проектно-орієнтовне навчання як засіб формування дивергентного мислення старшокласників

До мислительних компонентів креативності відносять дивергентне – творче (Дж.Гілфорд), нешаблонне (Де Вано) мислення. Мотиваційно, креативність забезпечується емоцією здивування (Г. Бранш), та, глибоко розвиненою пізнавальною активністю. Таке мислення інваріантне, найчастіше інтуїтивне на відміну від конвергентного – логічного і послідовного за етапністю вирішення якоїсь проблеми.

Дивергентне мислення має певні особливості: воно спрямоване на пошук нез’ясованого, виходить за межі існуючих стандартів, шукає незвичних шляхів, як правило, знаходить декілька варіантів вирішення певної проблеми, намагається з нових позицій розглянути відоме та установлене.

Дивергентне мислення тісно пов’язане з активністю пізнавальних процесів і високою чутливістю сенсорики. Пізнавальна сфера творчо спрямованих людей відрізняється наявністю загальних понять, широких категорій, синтетичністю сприйняття навколишнього світу, високим рівнем гнучкості. Це новий погляд на старі істини, вихід за межі стереотипів, оригінальність ідей і відсутність стандартів.

За Дж. Гілфордом, дивергентне мислення характеризується такими особливостями як: легкість і продуктивність – тобто те, наскільки швидко індивід може певні продукти творчості: ідеї, думки, об’єкти, втілити в дійсність.

Гнучкість – здатність до швидкого переключення з даної проблеми на іншу або їх об’єднання.

Оригінальність – своєрідність мислення, незвичність підходу до проблеми, її нове вирішення.

Точність (відповідальність) - стрункість мислительних операцій щодо виниклої проблеми, вибір адекватного рішення, відповідного до поставленої мети.

Ці якості дивергентного мислення наче протидіють конвергентному, що зорієнтоване на знання, логіку, певну послідовність, оперує чіткими, логічними категоріями і підводить під них існуючу проблему, намагаючись вирішити її відповідно до певних правил, законів, формул. Залежно від того, яке мислення переважає, люди можуть бути творчими і репродуктивними, більшою чи меншою мірою.

Психологічно, творчість є потребою людини, адже творча діяльність – це не лише відкриття в певній галузі науки, художні досягнення, певні продукти, що є значущими для суспільства, творчість вимагає повсякденне життя з його малими і великими проблемами, які людина досить часто мусить вирішувати. Для неї подібне вирішення буде особисто творчим, і суб’єктивно вона переживає його як відкриття, як створення оригінального продукту, як новий підхід до вже відомого. На користь твердження про те, що творчість є потребою людини, свідчать ті почуття невдоволення, суму, причетність яких зазнає людина, коли їй доводиться виконувати динамічну роботу. Відомі експерименти, в яких піддослідні мусили протягом деякого, досить тривалого терміну ставити крапки на папері у суворо регламентованій послідовності. Через певний час у піддослідних з’являється почуття втоми, роздратованості, невдоволення і вони починали якось урізноманітнювати свою роботу. Такі догматичні ситуації не дають особистості можливості виявляти свою творчість, містять у собі внутрішній конфлікт.

Людину гнітить одноманітність оточення, повсякденна повторювальність дій, і тому, вона починає шукати щось нове, якісь зміни, намагається по-іншому подивитись на звичне.

Оскільки саме творчі люди створюють нове у всіх видах людської діяльності пошук, творчо-обдарованих дітей і розвиток креативності – цієї важливої якості особистості – в умовах шкільного навчання набуває неабиякого значення, що, однак, оправдовується деякими складностями, пов’язаними, головним чином , із необхідністю засвоєння учнями певних стандартних програм навчання. Крім того, дослідженнями встановлено, що творчі здібності не є синонімом здатності дітей до навчання; нерідко, коефіцієнт інтелекту, що визначається за відповідними тестами, у дітей творчих значно нижчий, порівняно з рештою. Отже, академічні успіхи школярів не збігаються з їх креативними здібностями.

Головною особливістю сучасності є розвиток інформаційних технологій, нагромадження, безперервне оновлення, ускладнення наукової інформації. Нині неможливо не навчатися протягом життя в безпосередньому практичному розумінні цих слів. Система особистнісно зорієнтованої освіти, в якій навчання, соціалізація, виховання та самовиховання виступають як єдиний процес, що розвиває особистість та адаптує її до оточуючого середовища, вимагає застосування для вирішення цього завдання сучасних педагогічних технологій, які позитивно впливають на розвиток самостійності, творчого, критичного мислення, уміння спілкуватись та нести відповідальність за наслідки своїх дій. Тому намагайтеся організовувати навчальний процес так, щоб спонукати учнів навчитися самостійно здобувати знання: шукати потрібну інформацію, аналізувати її, застосовувати отримані знання на практиці, набути основні загальнонавчальні та загальнокультурні навички спілкування. Йдеться про формування парадигми освіти, яка б передбачала б використання нових освітніх методик і технологій. Серед них однією з найважливіших, на нашу думку, є методика проектно-орієнтованого навчання, що забезпечує формування життєвих компетентностей та реалізує ідеї продуктивного навчання. В моделі проектно-орієнтованого навчання (ПОН) здійснюється перехід до міждисциплінарних занять, які повязані з проблемами реального світу, а також відбувається трансформація роботи в класі з моделі «учитель говорить» на модель «учні співпрацюють і вирішують».

Актуальність використання ПОН у світлі сучасної парадигми освіти забезпечується її характеристиками:

  • Життєвість. ПОН забезпечує отримання навчального досвіду шляхом залучення учнів до складних проектів реального світу, які вони розробляють та застосовують свої вміння й знання. Діти опрацьовують життєві ситуації, сприймають свою навчальну діяльність більш вмотивовано.

  • Складність. Дана методика заохочує учнів вирішувати складні актуальні проблеми, спонукає до самовдосконалення і розвиток інтелектуального потенціалу, здатності до синтезу, інтерпретації та аналізу навчальної інформації.

  • Мотивація. Посилюється внутрішнє бажання учнів навчатися, потреба в оцінці та самооцінюванні своєї дільності, стимулюються комунікативні здібності, здатність до співпраці з іншими учасниками проекту.

  • Міжпредметна інтеграція. Для вирішення навчальної задачі учні змушені використовувати знання з декількох дисциплін, поглиблюючи свої знання на більш високому рівні.

  • Автентичність. Діти мають можливість створювати власні продукти в процесі навчання, набуваючи власного життєвого компетентнісного бачення реалізації проблеми в процесі вивчення предмету; учасники проекту мають можливість реалізовувати навчальні цілі засобами, адаптованими до власних розумових та психологічних особливостей.

  • Співробітництво. ПОН заохочує до співпраці за принципами «учень-учень» та «учень-учитель», що підвищує самооцінку особистості та спонукає до конструктивних, толерантних взаємовідносин між учасниками проекту ( в тому числі, і з вчителем), використання проектної технодогії на ураках допомпгають встановити творчу та доброзичливу атмосферу на уроках.

Ідея проектування не нова . Вона широко використовується педагогами багатьох західноєвропейських країн та США. Хто прагне дійсно чогось навчити, часто звертається до методу проектів.

Один із послідовників Джона Дьюї, автора методу проектів, - В.Х.Кілпатрик визначив проект як цільовий акт діяльності, в основі якого лежить інтерес дитини. На вибір стратегії проектування в моїй педагогічній діяльності вплинули роботи Є.С.Полат та Т.Г. Кручиніної, завдяки яким я переконалася, що саме проект дає можливість проявити дитині свої знання, відчути значущість своєї діяльності, повірити у необхідність вчитися. Робота над проектом – це практика особистісно зорієнтованого навчання, конкретний життєвий досвід дитини на основі її вільного вибору способів та методів реалізації навчальної проблеми. Підготовка та захист проектів є формою діяльності, яка ідеально відповідає потребам “близької” та “далекої“ перспективи (за А.Макаренком).

На думку академіка І.Беха, спрямованість особистості, головна її установка в ранній юності полягає в діяльнісному самовизначенні, виборі власного життєвого шляху і пошуку більш рівноправних взаємин із дорослими, що забезпечуються максимальним впливом проектної діяльності на суб’єктне пробудження і розвиток особистості. Проектне навчання передбачає нову місію педагога: консультанта, порадника, координатора, який переконує учня у власній правоті силою досвіду, мудрості та аргументу, але не наказу. Проектне навчання заохочує і підсилює прагнення до самореалізації з боку учнів, тому що воно:

  • Використовує безліч дидактичних підходів: навчання у справі, незалежні заняття, спільне навчання, мозковий штурм, рольову гру проблемне навчання, дискусію і т.д.;

  • Має високу мотивацію, що означає зростання інтересу і включення в роботу в міру її виконання;

  • Дозволяє вчитися на власному досвіді і досвіді інших у конкретній справі, а не вдавати навчальну діяльність;

  • Підтримує педагогічні завдання в когнітивній, афектній і психомоторній сферах на всіх рівнях – знання, розуміння, застосування, аналізу, синтезу.

Проектна діяльність формує життєві компетенції особистості учня, які необхідні їй для розв’язання життєвих завдань:

  • Уміння планувати свою роботу;

  • Уміння використовувати і працювати з різними джерелами інформації;

  • Уміння самостійно відбирати, аналізувати і співставляти матеріал;

  • Уміння аргументувати думку і приймати рішення;

  • Уміння встановлювати соціальні контакти;

  • Уміння створювати кінцевий продукт (фільм, книгу, презентацію, базу даних, журнал, сценарій, портфоліо і т.д. );

  • Уміння презентувати створене перед аудиторією та оцінювати себе та інших.

Отже, проектна технологія стимулюватиме інтерес учня до певних проблем, що передбачають володіння знаннями як інструментами розв’язання життєвих проблем.

Природничо-математичні дисципліни мають потужний потенціал реалізації проектних технологій впровадження продуктивного навчання в освітній процес. Продуктивній роботі учнів на уроках інформатики сприяє використання індивідуально-групових методів, застосування інтерактивних технік: «Квітка рішень», «Лови помилку», «Проблемне питання», «Я роблю це так», тощо. Рекомендуємо широко використовувати мультимедійні засоби навчання: презентації (власні та підготовлені учнями), відеоуроки, програмні засоби навчального призначення, ресурси освітніх сайтів Інтернету. Для дітей головним критерієм важливості тієї чи іншої навчальної теми є питання «Для чого мені потрібні знання з даної теми?». Тому важливо, щоб діти бачили перспективу використання майбутнього досвіду в конкретній предметній галузі. Для цього необхідно широко використовувати міжпредметні зв'язки, завдання для практичних робіт намагайтеся підібрати так, щоб вони були актуальними для даного контингенту учнів, а результати їх виконання були використані на практиці та презентовані іншим.

Як бачимо, переваги використання проектно-орієнтованого навчання в процесі викладання інформатики незаперечні, така технологія в повній мірі забезпечує парадигму гуманістичної педагогіки співробітництва, ставить учасників навчально-виховного процесу на більш якісний рівень, формує життєві компетентності школярів, задовольняє потребам профільного навчання.

Використання ПОН потребує систематичного моніторингу результатів навчання, тому важливою складовою своєї педагогічної діяльності вважаємо відстеження результатів навчальної діяльності учнів, аналіз та корекцію шляхів впровадження освітньої технології, розробку критеріїв оцінювання різних видів проектної роботи учнів, проведення контрольних зрізів знань.

  1. Буджак Т. Метод проектів як засіб формування інтелектуальних здібностей учнів //Хімія. Біологія. – 2000. - №10. – С.10.

  2. Гузеев В.В. “Метод проектов” как часный случай интегральной технологии обучения //Директор школы. – 1995. - № 6.

  3. Гузеев В.В. Образовательная технология: от приёма до философии.– М.: Сентябрь, 1996. – 112с. - (Библиотека журнала “Директор школы”. –Вып. 4.).

  4. Лернер И.Я. Проблемное обучение. - М., 1974.

  5. Лернер П. Проектування як основний вид пізнавальної діяльності школярів (на прикладі освоєння ПГ «Технологія») // Завуч. – 2003. - №7. – С. 6-10.

  6. Лисенко С. Про проекти //Відкритий урок. 2003. - №17. – С.17-18.

  7. Логвін В. Метод проектів у контексті сучасної освіти //Завуч. – 2002. - №26. – С.4.

  8. Освітні технології: навч.-метод. посіб. /О.М.Пєхота, А.З.Кіктенко, О.М.Любарська та ін.; За заг. ред. О.М.Пєхоти. – К.: А.С.К., 2001. – 256 с. [148-162; 128-147]

  9. Осмоловський А. Василенко Л. Від навчального проекту до соціальної самореалізації особистості //Шлях освіти. – 2000. - №2. – С.34-37.

  10. Пашковська Н.В. Шкільні освітні проекти як складові іміджу сучасного навчального закладу //Управління школою. – 2003. - № 35. – С24 – 25.

  11. Перспективні освітні технології: Наук. – метод. посібник. /за ред. Г.С.Сазоненко. – К.: Гопак, 2000. – 560с. (112-201).

  12. Проектний метод навчання молодших школярів //Дайджест. – 2001. - №7-8. – С.57-58.

  13. Сисоєва С.О. Особистісно-орієнтовані педагогічні технології: метод проектів //Неперервна професійна освіта: теорія і методика: Наук. – метод. журнал. – К., 2002. – Вип.1 (5). – 230с.

  14. Чобітько М. Педагогічне проектування в процесі особистісно орієнтованої професійної підготовки //Освіта і управління. – 2004. – Т.7. – №2. – С.121-126.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу

Опис документу:
Розробка моделі реалізації проектно-орієнтованого підходу до викладання природничо-математичних дисциплін засобами інформаційно-комунікативних технологій як стратегії розвитку дивергентного мислення старшокласників.
  • Додано
    22.02.2018
  • Розділ
    Педагогіка
  • Тип
    Наукова робота
  • Переглядів
    8070
  • Коментарів
    0
  • Завантажень
    0
  • Номер матеріала
    ME950987
Шкільна міжнародна дистанційна олімпіада «Всеосвiта Осінь – 2018»

Бажаєте дізнаватись більше цікавого?


Долучайтесь до спільноти

Збірник методичних матеріалів проекту «Всеосвіта» I видання