«Проблеми формування слухового сприймання у дітей із затримкою психічного розвитку»

Цю сторінку створено користувачем «Всеосвіти», якщо її вміст порушує ваші авторські права, надішліть скаргу у службу підтримки, ми оперативно відреагуємо.

This page was created by the website user. If its content violates your copyright, you can submit a takedown request to our support team, and we will respond promptly.

Поскаржитися / Report
Опис документу:
Висвтлення питяння про фомування слухового спрймання, у дітей із затримками у розвитку. Описані напрямки роботи на які варто звертати увагу під час проведення корекційно-розвивальної роботи з формування слухового сприймання.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

«Проблеми формування слухового сприймання у дітей із затримкою психічного розвитку»

Вчитель-дефектолог

Чорна Л.А.

Дошкільний навчальний заклад №52

м. Житомир

Вважають, що 90% інформації людина отримує за допомогою зору. Візуально-просторові уявлення мають велике значення для дитини в її шкільному навчанні, так як оволодіння літерами алфавіту, числовими зображеннями, орієнтацією на географічній карті, вивчення геометрії та інших шкільних предметів вимагає певного рівня розвитку зорово-просторових уявлень.

  Вчені поділяють сприймання на чуттєве і логічне. Чуттєве пізнання це те, що ми сприймаємо за через органи відчуття, а логічне - це мислення. До чуттєвих форм пізнавальної діяльності відноситься тактильне, слухове та зорове сприймання. Накопичення і обробка інформації починаються з відчуття і сприйняття. Чим продуктивніше процес сприймання тим глибше, яскравіше та насиченіше відображає світ перша сигнальна система, чим більше інформації отримує дитина від чуттєвого сприймання, тим успішніше йде її розумовий розвиток.

       Дослідники відзначають недостатність процесу переробки сенсорної інформації у дітей, які мають затримку психічного розвитку. Найчастіше такі діти не можуть цілісно сприймати об'єкти, які розглядають. Вони сприймають їх фрагментарно, виділяючи лише окремі ознаки. Такі діти можуть не впізнати навіть знайомі об'єкти, якщо вони зображені в незвичному ракурсі або погано освітлені. Процес зорового сприймання предметів займає у них більше часу, ніж у дітей, які розвиваються нормально.

Таким чином, ефективність сприйняття у дітей із затримкою психічного розвитку знижена, а образи - недостатньо диференційовані і повні. Про деяких дітей ми говоримо: дивляться, а не бачать, слухають, а не чують. Це може свідчити про недостатній розвиток зорових і слухових аналізаторів.

      Що ж потрібно робити, щоб дитина не просто дивилася, але і бачила, не просто слухала, але і чула? У дитини необхідно розвивати, перш за все, спостережливість і слухову увагу. Спостереження - це цілеспрямоване планомірне сприйняття. Спостерігати - це не просто дивитися, а розглядати, не просто слухати, а прислухатися. Спостереження називають думаючим сприйняттям. Сприймання можна розвивати й удосконалювати, воно піддається тренуванню.

Розвиток слухового сприймання відбувається, в двох напрямках: з одного боку, розвивається сприйняття звичайних звуків, з іншого - сприйняття мовних звуків, тобто формується фонематичний слух. Обидва напрямки мають для людини життєво важливе значення і починають розвиватися вже в дитячому віці. Маленька дитина чує тільки гучні звуки, але гострота слуху швидко посилюється. І вже до шкільного віку дитина чує звук, в кілька разів більш тихий, ніж чує немовля. Одночасно вона починає розрізняти звуки за тембром звучання.

Мовний слух також розвивається з дитинства. Малюк рано відрізняє голос матері від голосів інших людей, вловлює інтонацію. Лепет дитини - активний прояв виникнення власне фонематичного слуху, адже дитина уважно слухає і повторює фонеми рідної мови. Формування фонематичного слуху завершується приблизно до п'яти років, а у деяких дітей і пізніше. У цьому віці у дитини з'являються всі звуки рідної мови, мова стає фонетично чистою, без спотворень. Але це властиво мові дітей з нормальним розвитком. У дітей з проблемами у розвитку в ранньому та дошкільному віці немає інтересу до немовних звуків, вони слабо реагують на них і мало диференціюють їх. При цьому реакція на абсолютно різні звуки може бути однаковою. Не відбувається і своєчасного розвитку фонематичного слуху. Це відзначається відсутністю лепету або дуже пізнім його виникненням. Найчастіше діти, які мають затримку психомовленнєвого розвитку погано розрізняють слова на слух. У ряді випадків їх приймають за слабочуючих або за дітей з тяжкими порушеннями мовлення. Однак, у таких дітей на відміну від дітей зі зниженим слухом або з локальними порушеннями мови ця проблема вторинна, і при правильно організованому навчанні вона піддається педагогічній корекції. Тому проведення дидактичних ігор спрямованих на розвиток слухового сприймання, є необхідною складовою частиною корекційно-виховного процесу. І якщо така робота починається своєчасно то спостерігається позитивна динаміка у розвитку дітей.

Розвиток немовного слуху

Немовні звуки грають велику роль в орієнтуванні людини в навколишньому світі. Розрізнення немовних звуків допомагає сприймати їх як сигнали, що свідчать про наближення або видалення окремих предметів або живих істот. Правильне визначення напрямку, звідки йде звук, допомагає орієнтуватися в далекому просторі, визначати своє місцезнаходження, напрямок руху. Так, шум мотора говорить про наближення або видалення автомашини. Іншими словами, добре впізнають і усвідомлено сприймаються звуки які визначають характер діяльності дитини. Всі звуки можуть сприйматися тільки на слух або з опорою на зір - слухозорово, що значно легше і має бути передумовою ізольованому слуховому сприйманню.

Діти, які мають відставання у розвитку в більшості випадків погано сприймають немовні звуки і не спираються на них у своїй діяльності. Вони відчувають великі труднощі не тільки в дифференціації звуків, але і в їх осмисленні. Це перешкоджає правильному орієнтуванні у просторі, призводить до нещасних випадків. Але разом з тим сприйняття немовних звуків може формуватися у них достатньо добре, якщо правильно організувати корекційне навчання.

Розвиток сприйняття немовних звуків йде від елементарної реакції на наявність або відсутність звуку (фіксація) до їх розрізнення та сприйняття, а потім до використання в якості сигналу до дій та їх осмисленню.

Розвиток мовного слуху

Як вже відзначалось, розвиток мовного слуху відбувається у дітей із затримкою у розвитку з великим запізненням і відхиленнями. Вони недостатньо диференціюють звуки рідної мови, що позначається і на розумінні мови оточуючих і на розвитку власної мови. Чим раніше починається спеціальна корекційна робота в цьому напрямку, тим більше можливостей для попередження у відставанні пасивного і активного мовлення дітей. При цьому повноцінно формується смислова сторона мови, засвоюється лексичний матеріал.

Під час розвитку мовного слуху робота також проходить певні етапи від розрізнення і впізнавання та до сприйняття та уявлення, від слухозорового сприйняття до чисто слухового сприймання.

Слухозорове сприймання слова - це таке сприйняття, коли дитина не тільки чує голос, але бачить губи мовця. Не слід плутати слухозорове сприйняття з сприйняттям із зоровою опорою, при якому дитина чує назву предмета і бачить сам предмет або картинку. Сприймання із зоровою опорою набагато легше. По суті цей процес є неповноцінним слуховим сприйманням слова, а лише розрізненням, впізнавання. Наприклад, перед дитиною на столі лежать два предмети - дзиґа і собака, ми називаємо їх, відбувається не сприймання, - а розрізнення слів. За звуковим складом ці слова різні. Але навіть таке розрізнення може відбуватися по-різному. Якщо дитина бачить обличчя педагога, то його слова сприймаються і розрізняються слухозорово. Якщо ж педагог стоїть за спиною у дитини або закриває обличчя екраном, слова розрізняються на слух.

Коли перед дитиною немає ні іграшок, ні картинок, тобто немає зорової опори для впізнавання слова, в цьому випадку відбувається вже не розрізнення, а сприймання. Воно теж може відбуватися слухозорово, тобто в умовах, при яких дитина бачить обличчя і губи мовця, і на слух, коли дитина не бачить мовця, а тільки чує його голос.

Слухозорове сприймання мови легше, ніж сприйняття на слух. Тому кожен раз, коли дитина не сприймає слово на слух, потрібно переходити до слухозорового сприймання.

Отже, велике значення має проведення дидактичних ігор та вправ на розвиток мовного та немовного слуху. Такі ігри та вправи сприяють розвитку слухового сприймання та створюють необхідні передумови до формування мовлення у дітей, які мають проблеми у розвитку.

Література:

1. Анохин П. К. Очерки по физиологии функциональных систем. — М., 1975.

2. Лурия А. Р. Ощущения и восприятие: Материалы к курсу лекций по общей психологии. М., 1975.

3. Носуленко В. Н. Психология слухового восприятия. — М., 1988.

4.А.А.Катаєва., Є.А. Стребелева «Дидактические игры и упражненияв обучении умственно отсталых дошкольников».

5.Краснощёкова Н.В. «Развитие ощущений и восприятия у детей от младенчества до младшего школьного возраста: игры, упражнения, тесты» / Н.В. Краснощёкова. – Ростовн/Д: Феникс, 207. -319 с. : ил. – (Школа развития)

5

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Сертифікат від «Всеосвіти» відповідає п. 13 постанови КМУ від 21 серпня 2019 року № 800 (із змінами і доповненнями, внесеними постановою КМУ від 27 грудня 2019 року № 1133)

Обрати Курс або Вебінар.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.