Гарфілд жив у затишному будинку разом зі своїм господарем Джоном. Його день починався не з ранкового бігу чи гри, а з довгого і солодкого сну. Гарфілд обожнював м’яке крісло, теплу ковдру й аромат лазаньї, що долинав з кухні. Коли Джон прокидався, кіт зазвичай уже чекав на сніданок і невдоволено дивився, якщо їжа з’являлася запізно...






