Покахонтас жила разом зі своїм племенем біля великої річки, що повільно несла свої води поміж зелених лісів і високих дерев. Щоранку вона виходила до берега й спостерігала, як сонячне світло торкається води, а вітер колише листя. Дівчина щиро любила природу й відчувала, що кожне дерево, кожна крапля води та тварина мають свій голос і свою душу...






