Транспорт (від лат. transportare, утвореного від trans — «через» + portare — «носити») — сукупність засобів, призначених для переміщення людей, вантажів, сигналів та інформації з одного місця в інше.
Виникнення транспорту відноситься до найдавніших років. В умовах первісного господарства, коли виникають зачатки суспільного розподілу праці, потреба у транспорті невелика. Тому тут існували лише примітивні засоби транспортування – катки для особливих вантажів, в’юнки, видовбані стовбури дерев, плоти, пізніше човни.
Але у період рабовласницького суспільства виникає потреба у розвитку транспорту. Також цього вимагала і військова справа. У Китаї, Римі, Персії будують кілометри мощеної дороги.
Це стало величезним поштовхом до розвитку міжнародної торгівлі.
У кінці 18 ст. почали поширюватися парові машини. Найвідомішою була машина Джейма Уатта. Таким чином і з'являються перші паровози, пароплави, локомобілі.
У1770 році француз Нікола Жозеф Кюньо сконструював перший паровий візок, який поступово заміняв коней.
Але парова машина мала серйозні недоліки. Вона була громіздкою, складною в експлуатації, неекономічною.
Нерідко при неполадках котли машин вибухали подібно бомбам. XIX століття, продовжував користуватися народжений в попередньому столітті паровою машиною і всесвітньо удосконалювати її. Однак створювалися і нові варіанти двигунів - електромотор, і двигун внутрішнього згоряння, скорочено - ДВС.
Поштові карети, винайдені в Угорщині в XV ст., стали попередниками автобусів. Перші автобуси були винайдені в Англії в 1830 р. Вони призначалися для перевезення невеликих груп пасажирів, наводилися в рух паровим двигуном і називалися омнібус. Коріння цього слова йдуть від латинської мови, де воно означало "транспорт для усіх".
У 1885 р. в Німеччині був споруджений восьмимісний автобус з одноциліндровим двигуном потужністю 6 кінських сил. Однак до 1915 р. автобус став доступним громадським міським транспортом у багатьох містах світу.
В США перший автобус класичної конструкції був побудований в 1922 р. В післявоєнні роки автобусобудування стало активно розвиватися і перетворилося на потужну самостійну індустрію. Для автобусів стали використовуватись дизельні та бензинові двигуни потужністю від 200 кінських сил і більше. Автобуси виготовлялися великої місткості - до 50 осіб.
В Англії була винайдена конструкція двоповерхового автобуса. До 1980 р. у світі експлуатувалося більше З млн автобусів. З'явилися автобусні фірми-гіганти. Так, компанія "Greyhound» (США) володіла більш ніж 12 тис. однотипних комфортабельних пасажирських і туристських автобусів.
Початок морського туризму можна віднести до середини XIX ст. Перші повідомлення про спеціально організовані рейси морських пасажирських судів із метою відпочинку відносяться до 1835 р., коли в Англії були оголошені регулярні прогулянкові рейси між північними островами Британії й Ісландією.
У 1837 р. була заснована судновласницька компанія "Р&0".
На початку XX ст. утворилася неабияка конкуренція, що змушувало судовласників постійно покращувати умови проживання на судні, оздоблення кают і всієї системи обслуговування пасажирів у рейсі, що швидко перетворило судна у висококомфортабельні круїзні готелі. У 1907 р. на воду були спущені трансатлантичні лайнери "Сіріус", "Лузітанія", "Мавританія" водотоннажністю по 30 тис. тон і швидкістю 26 вузлів в годину. В 1912 р. - "Титанік", 52 тис. тон; в 1914 р. - "Імператор" і "Фатерланд", по 50 тис. тон, які перетинали океан практично за тиждень. Почав здійснювати регулярні рейси "Куін Мері", водотоннажність якого дорівнювало 80 тис. тон, а швидкість становила 30 вузлів на годину.
Історія радянського морського туризму починається з 1957 р., коли Всесоюзне акціонерне товариство "Інтурист" почало здійснювати на орендованих пасажирських судах "Перемога" та "Грузія" морські подорожі з Одеси в Ленінград навколо Європи, а на "Петрові Великому" - по Чорному морю для туристів з соцкраїн. У 1960 р. був організований перший круїз із радянськими туристами на "Адміралі Нахімові" уздовж Кримсько-Кавказького узбережжя; в 1962 р. - на теплоході "Григорій Орджонікідзе" вздовж Далекосхідного узбережжя тривалістю 20 діб. В цей же період морський туризм почав розвиватися і на Балтиці.
Поява залізниць справило справжню революцію в подорожах. Великі мережі залізниць Північної Америки і Європи зробили залізничні станції центрами сусідніх районів. Кінь (як саме поширений засіб пересування до 1830 р.) не могла зрівнятися з "залізним конем" у швидкості та вартості перевезень. Успіх залізниць був моментальним і поширювався всюди.
Піонером і найбільшою фірмою у світі, що має більш ніж вікову історію і професійно займається залізничним туризмом до цього часу, є компанія "International Company of Wagons-Lit", заснована братами Пульман в 1872 р. у США.
Однак до середини XX ст. інтенсивність залізничних перевезень в світі різко скорочується із-за збільшення числа автомобілів і розвитку авіаперевезень. Проте ця сфера все одно розвивається.
Повітряні змії в Китаї існували кілька сотень років до нашої ери і вважаються найбільш ранніми прикладами польоту за допомогою технічних засобів. Деякі змії були здатні здійняти людину в повітря. Стародавні китайці запускали в небо також маленькі ліхтарики, заповнені гарячим повітрям і бамбукові вертольоти — іграшки з обертовими роторами.
Зусилля з вивчення атмосфери в 17-му — 19-му столітті привели до відкриття таких газів, як водень, який в свою чергу став основою до винаходу повітряної кулі, яка заповнювалася воднем. Різні теорії в механіці, що були створені фізиками в той самий період часу, зокрема в гідродинаміці і закони Ньютона, призвели до появи сучасної науки аеродинаміки. Прив'язані повітряні аеростати, заповнені гарячим повітрям, використовувались в першій половині 19-го століття для спостереження з висоти і використовувались в декількох війнах середини століття, особливо в громадянській війні у США, де повітряні кулі використовувались в спостереженнях при облозі Перерсбергу.
Термін авіація був придуманий в 1863 французьким піонером авіації Гійом Джозеф Габріель де Лаландель.
Експерименти з планерами створили умови для появи літаків важчих за повітря, а на початку 20-го століття розвиток двигунів і аеродинаміки зробило можливими перші керовані, польоти на літаках з двигунами.
У 1863 році у Лондоні була побудована перша лінія метро (3,6 км). У 1868 році метрополітен діє у Нью-Йорку. Згодом у Будапешті, Відні, Парижі, Мадриді, Барселоні, Осло, Токіо та ін.
Отже, транспорт - найважливіша ланка у сфері економічних відносин, одна із провідних галузей матеріального виробництва. Він бере участь у
створенні продукції та доставці її споживачам, здійснює зв'язок між виробництвом та споживанням, між різними галузями господарства,
між країнами та регіонами. Транспорт є необхідною умовою виникнення і розвитку інтенсивного обміну товарами між окремими територіями, що беруть
участь у цьому поділі. Розвиток транспорту почався ще в первісні часи, продовжувався і не закінчується й досі.
