У древній Греції та Римі, Єгипті, Китаї квіткове аранжування було піднесено до рангу високого мистецтва. Археологічні знахідки, які підтверджують використання людиною квітів, відносяться ще до часів бронзового століття.
У Древньому Єгипті квіти широко використовувалися для прикрашення палаців, храмів, при здійсненні культових обрядів. На єгипетських малюнках, що датуються ХХV ст. до н.е. зображена ваза з лотосами. В гробниці царя Тутанхамона (ХІV ст. до н.е.) було знайдено вінок з польових квітів, які зберегли свої оригінальні кольори.
Культові обряди греків і римлян теж не обходилися без різних квіткових композицій. У ті далекі часи особливою увагою користувалися троянди. У Стародавній Греції їх вважали символом кохання, акуратності і мовчання. У Стародавньому Римі вони були ще й символом сміливості та служили своєрідним орденом, яким нагороджували за геройство.
У Західній Європі в ХІV ст. розповсюдженою була мода на аромати і на невеликі букетики з пахучих квітів. Бутоньєрки з фіалок або інших квітів жінки приколювали до одягу, а чоловіки закріплювали в петлицю.
В той же час різноманітні квіти стають основним об´єктом зображення в малярстві, особливо в картинах майстрів епохи Відродження.
До ХІV ст. відносять і появу букета для подарунку. Цьому сприяли небачені до цього часу рослини, які завозились в Європу з тропічних країн.
В епоху великих географічних відкрить в Англії влаштовувались аукціони, де продавалися екзотичні рослини, привезені з Нового Світу. Особливо цінувалися орхідеї. За рідкісний екземпляр віддавалися цілі маєтки. Особливості архітектурного стилю і влаштування житлових будинків початку ХІV ст. диктували свої вимоги до квіткових композицій. Вона повинна була бути великою, спокійною і стриманою. Цим вимогам відповідала симетрична крупна композиція однотонних квітів одного виду у високій вазі.
На зміну культурі Відродження приходить бароко. В архітектурі це виразилося у збільшенні монументальності форм, підвищенні пластичної виразності об’ємів. Монументальність в архітектурі вимагала і збільшення розмірів квіткових композицій для прикрашення залів. Для цього використовувалися спеціальні розбірні вази, які складалися з декількох окремих посудин.
У ХVІІІ ст. розміри ваз для квітів поступово збільшуються, квіткові композиції досягають величезних розмірів. Вони складалися з різноманітних видів квітів і вражали своїми розмірами.
На початку ХIХ ст. з’явився букет для подарунку в стилі «Вікторія». Квіти складались щільно одна до одної, в середину – одного кольору, назовні – іншого. Вкладались вони в лійкоподібний футляр, оточений накрохмаленим мереживом. Це нагадувало маленьку клумбу.
У другій половині ХIХ ст. з’явився односторонній вертикальний букет у стилі «Помпадур». Такий букет зручно ставити у вазу, розміщену біля стіни.
Входить у моду бідермейєрівський букет, де використовувалися не тільки живі квіти, але й засушені. Для прикраси використовували велику кількість рюшів, мережива, стрічок.
Поширеними були і макартовські букети, складені із сухих фарбованих квітів, трав, пальмового листя.
Букети, особливо весільні, в стилі бідермейєр популярні і в наш час. Це пояснюється тим, що частина букета може бути збережена як сувенір.
З часом теорія і практика складання букетів удосконалювалася, сучасні аранжування включають велику кількість квітів, застосовуються різноманітні допоміжні матеріали.