У Середньовіччі (V–XV ст.) система виховання й навчання була нерівномірною та значною мірою залежала від соціального статусу дитини. Хоча масової освіти не існувало, у деяких середовищах формувалися елементи індивідуалізованого підходу, які стали основою для подальшого розвитку педагогіки.








