Відома аксіома: розвивається тільки те, що тренується. Розмови про необхідність качати прес ще нікому не допомогли зробити свою фігуру краще. Натомість щоденні 10-хвилинні вправи через певний час дозволять додати приводів для радості. Так саме і з критичним мисленням: воно розвивається через конкретні вправи за умов постійної практики.
То які мисленнєві м’язи маємо постійно прокачувати, щоб у дитини розвивалося критичне мислення?
Дослідники і практики по-різному визначають наповнення терміну «критичне мислення». Наприклад, авторка підручника «Critical Thinking Skills» Стелла Котрелл зазначає, що «критичність — це прийняття до уваги альтернативних поглядів на різні питання». А Метью Ліпман, автор «Філософії для дітей», розглядає критичне мислення як навчання вмінню розмірковувати та обґрунтовувати думку.
Отже, критичне мислення як педагогічна інновація — це вміння, що дозволяє людині приймати обґрунтовані самостійні рішення:
визначати проблеми, ставити запитання;
аналізувати, порівнювати, синтезувати, оцінювати інформацію з будь-яких джерел;
розглядати з різних сторін, висувати альтернативи та оцінювати їх;
формулювати аргументи, робити свідомий вибір на основі власних суджень.
Розвинене критичне мислення передбачає цілий комплекс навичок, умінь, ставлень. Тож для його розвитку потрібен комплексний підхід. Значення мають не тільки окремі вправи (їх опис можна знайти на багатьох ресурсах), а цілісність застосування технології, філософія навчання (програма для дітей чи діти для програми), внутрішні установки вчителя, які транслюються у взаємодії з дітьми.
