Ліна Костенко... У цьому імені — наша совість, наш дух, наша історія.
До історії народу, його культури, його трагедій і прозрінь торкнулося перо поетеси. Вона пробуджує пам'ять, яку вбивали десятиліттями, історію, яка закладена в генах. Витоки творчості поетеси — з енциклопедії життя народу, з фольклору — духовної сили і краси, з того грунту, на якому виростають і література, і театр, і музика, і живопис.
Нашу пам'ять про те, хто ми, чиї діти, витравляли, випалювали, відбивали. Але вона — живе. У Ліни Костенко історія — це жінка, змучена, катована, зневажена, але не розтоптана, бо вона не загубила духу свого, гордості, гідності людської.
