При́тча — це твір, в основу якого покладено повчально-алегоричний сюжет, побудований на прихованому порівнянні.
На відміну від багатозначності тлумачення байки, у притчі зосереджена певна дидактична ідея.
Сюжет притчі будується в образній формі, на життєвих ситуаціях, на повсякденних спостереженнях суспільного життя. На перший погляд здається, що зміст притчі дещо прихований і мовлення притчі проводиться наздогад. Але це не так. Притчі мають надзвичайно великий зміст, колосальний задум.