Діти, що мають недоліки у розвитку та важкі вади опорно-рухового апарату, теж прагнуть до руху, спорту, ігор і спортивного самовдосконалення. При цьому спільна гра вважається такою ж важливою сферою спілкування, як і для дітей без порушень у розвитку.
Гра має велике значення у житті дитини:
сприяє гармонійному розвитку м’язів всього тіла;
через гру дитина пізнає світ, встановлює контакти з ровесниками;
під час гри вона вчиться брати, давати, розділяти, підкоряти, взаємодіяти;
гра задовольняє природну потребу руху і дії;
вона є клапаном для надмірної енергії, яка, будучи невикористаною, часто може стати причиною дратівливості і нервозності дитини;
вплив гри на психічну і фізичну сферу дитини є беззаперечним.
