матеріал

Конспект

Для кого: 11 Клас, Дорослі

Практичне заняття з курсу "Психологія загальна". Формування прийомів мислення

Опис документу:
Метою заняття є активізувати власний творчий потенціал студентів; розвивати гнучкість мислення; нестандартний підхід до вирішення проблемних ситуацій; вчити прийомам, які сприяють розвитку творчого мислення; розвивати навички командної роботи над нестандартними завданнями.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

Практичне заняття. Формування прийомів мислення

Мета: активізувати власний творчий потенціал; розвивати гнучкість мислення; нестандартний підхід до вирішення проблемних ситуацій; вчити прийомам, які сприяють розвитку творчого мислення; розвивати навички командної роботи над нестандартними завданнями.

Очікувані результати:

  • Студент розуміє значення мислення у пізнанні оточуючого світу;

  • знає основні якості мислення: широту, глибину, швидкість та основні форми мислення: поняття, судження, умовиводи;

  • вміє застосовувати прийоми мисленнєвої діяльності;

  • встановлює причинно-наслідкові зв’язки, конкретизує, систематизує, робить висновки;

Тривалість заняття: 2 год.

Обладнання: ватман, аркуші паперу А4, олівці, ручки, фліпчарт, м’яч

Хід заняття

  1. Ритуал вітання

Вправа «Зустріч поглядами». Всі учасники стоять в колі, опустивши голови вниз. За командою ведучого вони одночасно піднімають голови. Їхнє завдання - зустрітися з кимось поглядом. Та пара гравців, якій це вдалося, залишає коло.

  1. Рефлексія минулого заняття.

Студентам пропонується проаналізувати події, які відбувалися з ними з часу минулого заняття, свій актуальний стан та відповісти на такі питання: яке моє найбільше досягнення було протягом тижня? у чому я змінився? чи змінилася моя думка (ставлення) щодо..? який мій найбільший успіх? чому і як я його досяг? що у мене раніше не виходило, а тепер виходить? які зміни відбулися в моїх знаннях, уміннях, поведінці? що я навчився робити?

  1. Вправа «Розгальмуйся».

Мета: емоційне піднесення, групове згуртування, усвідомлення обмежень, що заважають нам у вирішенні завдання. Одному члену групи дається м'яч. Учасників попереджають про те, що вони повинні встати зі стільців. Встановлюється ліміт часу на цю вправу (спочатку дається 15 секунд, потім - 10, потім - 3).

Інструкція: «Завдання полягає в тому, щоб м'яч пройшов через руки всієї команди, але при цьому не можна передавати м'яч тим, хто сидить поруч».

Обговорення: що допомагало, що заважало виконати вправу? Головна мета - продемонструвати, як часто ми самі створюємо обмеження, які заважають нам чогось досягти. Ніхто не говорив, що люди повинні залишатися на одному місці, але практично завжди всі роблять цю помилку. Крім того, поспіх, як правило, не створює творчих рішень. Вставши з місця, учасники відразу ж знімають одне з обмежень - ніхто вже не сидить поруч один з одним. Вправа також в повній мірі демонструє те, що багато речей, які здаються спочатку неможливими, насправді не є такими.

  1. Вправа «Чотири крапки»

Інструкція: з'єднати чотири крапки, які утворюють квадрат, трьома прямими лініями не відриваючи олівця від паперу так, щоб олівець повернувся в вихідну точку.

(Рішення полягає у виході за межі площини, обмеженою чотирма точками. В обговоренні відзначається особливість творчого мислення - вихід за рамки, які задані нашим сприйняттям ситуації. Для закріплення підсумків вправи можна запропонувати учасникам завдання «Дев'ять точок», засновану на тих же принципах).

  1. Інформаційне повідомлення психолога про особливості мисленнєвої діяльності

Мислення — це вищий процес пізнавальної діяльності індивіда, що характеризується узагальненим та опосередкованим відображенням дійсності. Воно відображає реальність не тільки у вигляді окремих предметів, явищ та їх властивостей, а й визначає зв’язки між ними, які людиною безпосередньо не сприймаються. Виділяють такі види мислення: словесно-логічне, наочно-образне, наочно-дієве. Розрізняють також мислення теоретичне і практич-не, емпіричне: логічне, аналітичне та інтуїтивне; реалістичне та аутистичне; продуктивне й репродуктивне; довільне й мимовільне.

Головна мета мислення – пізнання оточуючого світу. Основні якості мислення: широта мислення – здатність включати в процес мислення значну кількість знань і умінь; глибина мислення – здатність розуміти сутність тих чи інших явищ та предметів; швидкість мислення — здатність швидко застосовувати знання і уміння в навчально-пізнавальній діяльності.

Прийоми мисленнєвої діяльності: аналіз і синтез; порівняння; абстракція; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; узагальнення (виділення головного в матеріалі який вивчається) - висновки; конкретизація; систематизація; доведення істинності або хибності певної думки. Основні форми мислення: поняття; судження; умовивід.

  1. Рекомендації студентам стосовно застосування прийомів мислення

Схема мисленнєвої діяльності: мотив – мета – об’єкт – зразок – дія; операція (прийом) – результат – корекція; мотив – це початок, виток мисленнєвого процесу. Мета – ідеальний, уявний результат нашої праці, шлях до знань. «Матеріальною основою» мислення, його об’єктом є опорні знання. Мислення починається з проблеми, носить активний характер, проявляється в самостійній діяльності.

Загальні навчально-інтелектуальні уміння: мотивація своєї навчальної діяльності; уважне сприймання інформації і використання раціональних прийомів її запам'ятовування; Осмислення навчального матеріалу і виділення в ньому головного; вирішення пізнавальних, у тому числі проблемних завдань; самостійне виконання вправ.

Учися виділяти головне. Узагальнення – це виділення і об’єднання самого головного в матеріалі, який вивчається: уважно прочитай текст; подумай, про що ( про кого) йдеться в цьому тексті, що говориться; розподіли текст на смислові частини; визнач, які слова є найбільш важливими в кожній частині (ключовими); використовуючи ключові слова, сформулюй головну думку; склади план чи придумай заголовки до смислових частин тексту ( можна придумати у вигляді малюнків, знаків); головні думки повтори у голос.

Систематизація – формування (зведення) знань у певну систему. Для цього необхідно:

за допомогою аналізу і синтезу виділити суттєві ознаки явища (предмета) і розкрити зв’язки між ними; шляхом порівняння встановити, які з цих ознак є спільними для тих чи інших явищ чи предметів; шляхом узагальнення об’єднати подібні явища чи предмети в одну групу; за потреби класифікувати – тобто поділити на групи за певною ознакою. Учися робити порівняння. Порівнювати - поставити поряд, встановити подібне й відмінне. Порядок порівняння: знайди відповідь на запитання : хто такий? що таке? Порівняй визначення двох предметів або явищ. Знайди основну подібність. Виділи суттєві ознаки кожного предмета. Порівняй обидва або кілька предметів за одними й тими самими виділеними ознаками. З'ясуй усі ознаки подібності та відмінності об'єктів. Знайди і поясни причини подібності та відмінності. Учись робити аналіз. Аналіз – мисленнєве розчленування явища або предмета на складові частини і виділення в них суттєвих ознак. Порядок аналізу: 1.По думки розчленуй об'єкт, предмет, явище на окремі складові частини, які мають функціональне значення. 3.Спробуй виявити у виділених блоках характерні особливості, деталі предмета, який вивчається. 5.Подумай виділи причини такого поділу на блоки. Учися робити синтез. Синтез - об'єднання окремих елементів, частин ознак у єдине ціле. Порядок синтезу: Синтез необхідно починати з пошуку відповіді на запитання, на основі чого відбувається об'єднання частин, які вивчаються, у єдине ціле. Для відповіді на це запитання проаналізуй явища, які вивчаються. Знайди зв'язок між окремими частинами явищ, об'єднай їх, узагальни одержані відомості.

  1. Вправа «Долоньки»

Інструкція. Учасники сідають у коло і кладуть долоні на коліна сусідів: праву долоню на ліве коліно сусіда праворуч, а ліву долоню на праве коліно сусіда зліва. Зміст гри полягає в тому, щоб долоні піднімалися по черзі, тобто пробігала "хвиля" з піднімаючих долонь. Після попереднього тренування долоні підняті невчасно або не підняті в потрібний момент вибувають з гри.

  1. Дослідження особливостей мислення щодо диференціації суттєвих ознак предметів та явищ від другорядних.

Обладнання: бланки з текстом, ручка, секундомір.

Інструкція студентам: «У кожному рядку тексту Ви бачите одне слово, яке стоїть перед дужками, а решта слів у дужках. Усі слова, що знаходяться в дужках, мають відношення до того, яке стоїть перед дужками. Потрібно вибрати лише два слова, які знаходяться в найсуттєвішому зв’язку зі словом перед дужками».

Текст:

  1. Сад (рослини, садівник, собака, огорожа, земля).

  2. Річка (берег, риба, рибалка, течія, вода).

  3. Місто (автомобіль, будинки, натовп, вулиця, велосипед).

  4. Сарай (сіновал, кінь, дах, худоба, стіни).

  5. Куб (кути, креслення, сторони, камінь, фігура).

  6. Ділення (клас, ділене, олівець, дільник, папір).

  7. Каблучка (діаметр, діамант, проба, округлість, золото).

  8. Читання (очі, книга, текст, окуляри, слово).

  9. Газета («Київські новини», подія, кросворд, папір, редактор).

  10. Г)за (карти, гравці, фішки, покарання, правила).

  11. Війна (літак, гармати, баталії, зброя, солдати).

  12. Книга (малюнки, розповіді, папір, заголовок, тексти).

  13. Спів (дзвін, мистецтво, голос, аплодисменти, мелодія).

  14. Землетрус (пожежа, смерть, коливання ґрунту, шум, повінь).

  15. Бібліотека (столи, книги, читальний зал, гардероб, читачі).

  16. Ліс (ґрунт, гриби, полювання, дерева, вовк).

  17. Спорт (медаль, оркестр, змагання, перемога, стадіон).

  18. Лікарня (приміщення, уколи, лікар, градусник, хворі).

  19. Кохання (троянди, почуття, людина, побачення, весілля).

  20. Патріотизм (місто, друзі, Батьківщина, сім’я, людина).

Ключ до методики: 1. Рослини, земля. 2. Берег, течія, (вода). 3. Будинки, вулиця. 4. Дах, стіни. 5. Куги, сторони. 6. Дільник, ділене. 7. Діаметр, округлість. 8. Очі, текст. 9. Папір, редактор. 10. Гравці, правила. 11. Баталії (зброя), солдати. 12. Папір, тексти. 13. Голос, мелодія. 14. Коливання ґрунту, шум. 15. Книги, читачі 16. Ґрунт, дерева. 17. Змагання, перемога. 18. Лікар, хворі. 19. Почуття, людина. 20. Батьківщина, людина.

Інтерпретація: наявність переважно помилкових суджень свідчить про домінування конкретно-ситуативного стилю мислення над абстрактно- логічним. Якщо ж досліджуваний дає спочатку помилкові відповіді, а потім їх виправляє, то це можна інтерпретувати як поспіх та імпульсивність.

Оцінка в балах

9

8

7

6

5

4

3

2

1

Кількість правильних відповідей

20

19

18

17

16

15

14

13

12

  1. Вправа «Карлючки Леонардо да Вінчі»

Мета: знайомство з технікою генерування нових ідей, активізація правопівкульного мислення.

Інструкція: «Візьміть аркуш паперу і м'який олівець. Закрийте очі і почніть малювати. Але не такі каракулі, які малюють діти. Уявіть себе художником, що робить чернетку майбутньої геніальної картини. Не спрямовуйте олівець, нехай він сам ковзає по папері. Коли ви відчуєте, що намалювали досить, відкрийте очі і погляньте на створене вами зображення. Може бути, цей малюнок вам щось нагадує? Як ви можете використовувати його для вирішення своєї проблеми? Які його властивості можуть бути використані в якості рішення? Дайте волю уяві - нехай ваш розум вільно розмірковує над тим, що ви намалювали».

Обговорення. - Які почуття викликало у вас дана вправа? - Які асоціації виникли?

- Чи можна використовувати цю техніку для вироблення нових ідей?

  1. Вправа «Складання речень»

Мета: розвивати здібність швидко встановлювати логічні зв’язки між звичайними предметами.

Вибираються навмання три слова, не пов’язані за змістом (напри-клад, «озеро», «олівець», «ведмідь»). Необхідно скласти якомога більше речень, включивши всі три слова (відмінок можна змінювати). Наприклад: «Ведмідь кинув у озеро олівець», «Хлопчик намалював олівцем ведмедя, що купався в озері».

  1. Вправа «Пошук спільного»

Мета: розвиток здібності знаходити спільні ознаки, розвиток здібності до узагальнення. Навмання вибираються два іменники, які логічно не пов’язані (наприклад, «тарілка», «човен»). Необхідно знайти якомога більше спільних ознак для цих предметів (для даного прикладу, «вироби людини», «мають глибину» тощо). Перемагає той, у кого більший список та оригінальніші відповіді, а також виділені більш суттєві ознаки.

  1. Вправа «Виділення зайвого слова»

Мета: розвиток здібності до порівняння, формування установки на альтернативність рішення. Вибираються будь-які 3—5 слів (наприклад, «собака», «помідор», «сонце»). Необхідно знайти одне слово серед заданих, яке відрізняється від інших, об’єднаних якоюсь спільною ознакою

  1. Шерінг

Студентам пропонується поділитися враженнями від заняття відповівши на такі запитання: «Які мої найбільші труднощі? Що я відчув під час розв’язання проблем? Як я їх долав і долатиму? Що у мене раніше не виходило, а тепер виходить? Які зміни відбулися в моїх знаннях? Що я зрозумів про своє незнання? Що я навчився робити? Якими новими видами і способами діяльності я оволодів?

  1. Ритуал прощання

Вправа «Струм». Учасники в колі беруться за руки. Психолог починає передавати струм, потискуючи правою рукою руку сусіда справа. Учасники передають струм по колу, поки він не повернеться в ліву руку психолога.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Вачков И. В. Основы технологии группового тренинга. Психотехники : учебное пособие. — 2-е изд., перераб. и доп. / И. В. Вачков. — М. : Издательство «Ось-89», 2001. — 224 с. (Практическая психология).

  2. Вестбрук Д. Вступ у когнітивно-поведінкову терапію / Д. Вестбрук, Г. Кеннерлі, Дж. Кірк. – Львів : Свічадо, 2014. – 420 с.

  3. Грецов А. Психологические игры для старшеклассников и студентов / А. Грецов, Т. Бедарева. — СПб. : Питер, 2008. — 190 с.

  4. Горбатова Е.А. Теория и практика психологического тренинга : учебное пособие / Е.А. Горбатова. – СПб. : Речь, 2008. – 320 с.

  5. Евтихов О. В. Практика психологического тренинга / О. В. Евтихов. – СПб. : Издательство «Речь», 2004. — 256 с.

  6. Єгорова Є.В. Теорія і практика психологічного супроводу учнів закладів професійної освіти : науково-методичний посібник. – К. : Науковий світ, 2009. – 107 с.

  7. Ємельянов К.Ю. Соціально-психологічна адаптація студентів вищої школи і чинники її корекції. / К.Ю Ємельянов // Вісник СевНТУ: зб. наук. пр. Вип. 144/2013. – Серія : Педагогіка. — Севастополь, - 2013. – С. 160-164.

  8. Истратова O.Н. Справочник по групповой психокоррекции / О.Н. Истратова, Т.П. Эксакусто. — 2-е изд. — Ростов н/Д : Феникс, 2008. — 443, [1] с. — (Справочник)

  9. Кузікова С.Б. Теорія і практика вікової психокорекції : навч. посібник / С. Б. Кузікова. - 2-ге вид., стер. - Суми : Університетська книга, 2014. — 384 с.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

матеріал

Конспект

Для кого: 11 Клас, Дорослі