ПОРУШЕННЯ ПИСЬМА ТА ЇХ ПОДОЛАННЯ

Опис документу:
Для позначення порушень читання використовують термін дислексія. Порушення письма називають дисграфією. А.Н.Корнєв дає наступне визначення: дисграфією слід називати стійку неспроможність до оволодіння навичкою письма за правилами графіки (тобто, базуючись на фонематичному принципі письма

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

ПОРУШЕННЯ ПИСЬМА ТА ЇХ ПОДОЛАННЯ

Для позначення порушень читання використовують термін дислексія. Порушення письма називають дисграфією.

А.Н.Корнєв дає наступне визначення: дисграфією слід називати стійку неспроможність до оволодіння навичкою письма за правилами графіки (тобто, базуючись на фонематичному принципі письма), незважаючи на достатній рівень інтелектуального та мовленнєвого розвитку або відсутність важких порушень зору чи слуху.

Дисграфічні порушення у дітей можуть виявлятися і як незначні труднощі під час письма, і як повна нездатність до оволодіння навичкою письма.

Що може спричинити труднощі у засвоєнні навичок читання та письма?

У формуванні навичок читання та письма задіяні різні аналізатори (слуховий, зоровий і руховий). Процес письма передбачає достатній рівень сформованості мовних і немовних функцій: слухової диференціації звуків, правильної їх вимови, звуко-буквеного аналізу й синтезу слів, сформованості лексико-граматичної сторони мовлення, зорового аналізу й синтезу, сформованості просторових уявлень. Несформованість будь-якої із зазначених функцій (або їх розлад) може викликати порушення процесу оволодіння письмом.

Класифікація дисграфій здійснюється на основі різних критеріїв: з урахуванням порушення роботи аналізаторів, розладу (несформованості) психічних функцій, несформованості операцій письма О.А.Токарева виділяє 3 види дисграфії: акустичну, моторну, оптичну.

Для акустичної дисграфії характерна недиференційованність слухового сприйняття, недостатній розвиток звукового аналізу й синтезу. Частими є змішування й пропуски, заміна літер, що позначають звуки, подібні за артикуляцією та звучанням, а також відображення на письмі неправильної вимови звуків.

За моторної дисграфії спостерігаються труднощі руху руки під час письма, порушення зв'язку моторних образів слів з їх звуковими й зоровими образами.

За оптичної дисграфії у деяких випадках читання й письмо взагалі неможливі, оскільки людина не може відтворити графічного образу літер. За переважно оптичного характеру дислексії й дисграфій у дітей спостерігається нестійкість зорових вражень і уявлень. Діти не впізнають окремі літери, не співвідносять їх зі звуками й не усвідомлюють їх як графеми (буквена дислексія). Одна й та сама літера в різні моменти сприймається ними по-різному. Неточне, нечітке сприйняття літер призводить до їх частого змішування. Особливо часто діти змішують літери, схожі за написанням, наприклад,

- у друкованому тексті: п-н, н-и, ш-ц, ш-щ;

- у рукописному: п-и, п-н, ц-щ, ш-и, м-л, б-д, п-т, н-к.

Найчастіше замінюються графічно подібні рукописні літери, що складаються з однакових, але по-різному розташованих у просторі елементів (в-д, т-ш); ті, що містять однакові елементи (и-ш, п-т, х-ж, л-м). Трапляється дзеркальне написання літер, пропуски елементів, особливо у з'єднанні літер, що містять однаковий елемент (ау-оу), написання зайвих елементів (ш-ии) і неправильне розміщення елементів (х-сс, т-пп).

Іноді подібні явища спостерігаються у дітей на ранніх етапах навчання письма.

Дисграфія може супроводжуватися й немовною симптоматикою (неврологічними порушеннями, порушеннями пізнавальної діяльності, сприйняття, пам яті, уваги, психічними порушеннями). У цих випадках немовні симптоми разом із порушеннями письма входять до структури нервово-психічних і мовних розладів (у випадку алалії, дислалії, дизартрії, порушення мовлення, розумової відсталості тощо).

Разом із тим дисграфія (як і дислексія) у дітей з нормальним інтелектом може викликати різні відхилення у формуванні особистості, психічні нашарування, спричинювати розлади емоційно-вольової сфери.

Все частіше трапляються випадки, коли за симптомами важко чітко визначити характер дисграфії. Пояснити це можна тим, що у дітей із проявами дисграфії термін засвоєння грамоти значно довший, ніж у дітей без таких порушень. Якщо дитина мала спочатку проблеми оптично-просторового характеру, то в процесі корекцій-ної роботи нашаровуються прояви інших видів дисграфії. У таких випадках найчастіше ми маємо справу зі складними формами дисграфій і проблему необхідно вирішувати в комплексі.

Процес письма має багаторшневу структуру, охоплює велику кількість операцій. У дорослої людини вони носять скорочений, згорнутий характер. Процес письма дорослої людини є автоматизованим і відрізняється від характеру письма дитини, що опановує цю навичку. Так, у дорослого письмо — цілеспрямована діяльність, основна мета якої — передача змісту або його фіксація. Процес письма дорослої людини є синтетичним і характеризується цілісністю, зв'язністю. Графічний образ слова відтворюється не за окремими елементами (літерами), а як єдине ціле. Слово відтворюється єдиним моторним актом. Процес письма здійснюється автоматизовано й протікає під подвійним контролем: кінестетичним і зоровим.

Під час оволодіння навичкою письма дитиною ці операції проявляються в розгорнутому вигляді. Одна з такий операцій — співвіднесення виділеної зі слова фонеми із зоровим образом літери, яка має бути відділена від усіх інших літер, особливо від подібних графічно. Для точного розрізнення графічно подібних літер необхідно мати достатній рівень сформованості зорового аналізу й синтезу, просторових уявлень. Аналіз і порівняння літери — непросте завдання для першокласника.

Моторна операція процесу письма — відтворення за допомогою рухів руки зорового образу літери. Одночасно за рухом руки здійснюється кінестетичний контроль. У процесі написання літер, слів кінестетичний контроль підкріплюється зоровим контролем, читанням написаного.

Кожне речення, що має бути записане, розбивається на слова, тому що на письмі позначаються межі кожного слова. Одна з найскладніших операцій процесу письма — аналіз звукової структури слова. Ось чому письмо тісно пов'язане з процесом усного мовлення і здійснюється тільки на основі досить високого рівня його розвитку.

Загальний характер корекційної роботи у випадку оптичної дислексії та дисграфії спрямований на подолання труднощів засвоєння літер, заміни, змішування літер у процесі читання та письма. В основі оптичної дислексії та дисграфії лежать труднощі оптичного й оптикопросторового аналізу, недиференційованість уявлень у формах, схожих між собою, вади зорового сприйняття й пам'яті, недорозвинення просторового сприйняття і просторових уявлень. Для усунення даного порушення традиційно проводиться робота в наступних напрямах:

—   формування зорового сприйняття й розпізнавання форми, величини й кольору;

—   розвиток зорової пам'яті;

—   формування просторових уявлень, зорового аналізу й синтезу.

Щодо подолання оптичної дисграфії переважно можна прочитати загальні рекомендації і дуже мало пропонується конкретного практичного матеріалу (відповідних тренувальних вправ на засвоєння графем, їх злиття в склади та слова).

 Завдання корекційної роботи

У результаті багаторічного пошуку раціональних шляхів подолання проявів оптичної дисграфії було складено зошит із зразками слів. У корекційному процесі, під час роботи мають вирішуватися кілька завдань.

Перше завдання (основне) — подолання оптичних проявів дисграфії та прискорення терміну запам'ятовування літер. Значну увагу тут слід приділити уточненню й диференціації оптичних образів літер, які легко сплутати. Під час формування навичок правопису тієї чи іншої літери необхідно пропонувати дітям різноманітні вправи з моделювання літер.

- Змалювати фігуру або літеру за запропонованим зразком після короткочасного споглядання.

- Скласти фігуру, літеру з паличок, сірників, викласти шнурком, зліпити з пластиліну (спочатку за зразком, потім по пам 'яті).

- Сконструювати літеру з поданих елементів (завдання пропонується в кількох варіантах: за зразком; після короткочасного споглядання; за словесною інструкцією).

- Доповнити відсутній елемент фігури за наявності зразка.

- Додати відсутній елемент фігури за уявою, доповнити відсутній елемент у літері (за зразком; за уявою після короткочасного споглядання літери; за словесною інструкцією).

Для кращого засвоєння літера співвідноситься з якимось подібним зображенням (предметом). Для засвоєння наступної графеми доцільно переробити літеру, додаючи елемент (приклади див. у додатку 2).

Одночасно відбувається написання закритого та відкритого складів: об, аб, юб; бо, ба, бю.

Склади прописуються як за поданим графічним зразком з обов'язковим проговорюванням, так і під диктовку.

Потім можна моделювати слова: баба, фа, боби, арфа, фарба... У словах літери з іншої оптичної групи (якщо дитина не вміє їх писати) прописує вчитель іншим кольором.

Друге завдання — запобігання виникненню графічної дисграфії. З перших занять моделюються та графічно прописуються речення з вписуванням вивчених слів.

 Третє завдання — запобігання виникненню фонематичної дисграфії. При накопиченні букв, які позначають звуки, що розрізняються за фонематичними ознаками, можна розпочинати роботу з диференціації твердих і м'яких звуків у складах, словах.

Наприклад: -у = ю, лук — люк, рука — рюшик тощо.

Діти прописують склади та слова як за поданим графічним зразком з обов'язковим звуко-буквенним аналізом та проговорюванням, так і під диктовку. Пізніше додаються вправи з диференціації звуків за глухістю та дзвінкістю. Для цих вправ необхідна більша кількість засвоєних літер.

Слова для тренування слід добирати так, шоб у них якомога частіше повторювалися літери однієї оптичної групи. Спочатку це склади і слова, у написанні яких використовується одна літера з цієї групи (наприклад, г ), потім слова, де ця літера виступає як елемент іншої літери (п, р). Потім прописуються слова, де можна диференціювати ці літери (пора, гора).

У дітей, які мають прояви оптичної дисграфії, як правило, страждає і функція запам'ятовування даної літери, слова. Для тренування цієї функції можна виконувати вправи зі словотворення та словозміни. Основа слова весь час залишається незмінною, багаторазове прописування її є запорукою того, що дитина просто механічно запам'ятає, як вона пишеться (іноді це допомагає зняти багато проблем).

Четверте корекційне завдання — формування активного словника дитини з одночасним формуванням граматично правильного мовлення.

Корекційна робота з запобігання та подолання дисграфій та дислексій копітка, тривала і вимагає терпіння як з боку учнів, так і з боку вчителів. Головне — вона не має припинятися за будь-яких умов і повинна тривати упродовж усього терміну навчання в школі.

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Курс:«Інноваційна методика творчо-пізнавальної діяльності особистості: «Rory’s Story Cubes» »
Швень Ярослава Леонідівна
30 годин
590 грн

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.