матеріал

Інші методичні матеріали

Для кого: Дошкільнята (5-6 років), 1 Клас, Дорослі

"Попереду школа" тренінгове заняття для батьків майбутніх першокласників

Опис документу:
Мета: підвищити психологічну культуру батьків дітей старшого дошкільного віку з проблеми адаптації дитини до шкільного навчання, формувати навички позитивного спілкування батьків з дітьми для збереження їх психологічного здоров'я. Завдання:  дати батькам змогу перейнятися переживаннями дітей в очікуванні навчання в школі;  ознайомити із методами підтримки дитини в найважливіші моменти її життя.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код

ПОПЕРЕДУ ШКОЛА

тренінгове заняття для батьків майбутніх першокласників

Ми навчаємося не для школи,

а для життя.

Сенека

Мета: підвищити психологічну культуру батьків дітей старшого дошкільного віку з проблеми адаптації дитини до шкільного навчання, формувати навички позитивного спілкування батьків з дітьми для збереження їх психологічного здоров'я.

Завдання:

  • дати батькам змогу перейнятися переживаннями дітей в очікуванні навчання в школі;

  • ознайомити із методами підтримки дитини в найважливіші моменти її життя.

Психолог. Шановні батьки! Відомо, яким важким є для багатьох дітей перехід до шкільного навчання. Вступ до школи – новий ступінь у житті кожної дитини. Початок шкільного навчання кардинальним чином міняє весь її спосіб життя. Властива дошкільникам безтурботність, занурення у гру зміняються життям, наповненим безліччю вимог, обов'язків і обмежень. Як же допомогти дитині успішно зустрітися з цими змінами у житті? Яка роль сім'ї у цей період життя дитини?

Як ми готуємо малюка до школи? Більшість обмежується тим, що намагається навчити дитину читати, писати і рахувати. П'ятирічне маля ще не може серйозно займатися, тож абсолютно неприпустимо, щоб подібні «уроки» супроводжувалися скандалами, криками і слізьми. «Ти не підеш гуляти, доки...». Далі йде перелік того, що він має прочитати, написати. «Підготовлений» таким чином малюк спочатку дійсно добре встигає, але поступово «домашній запас» закінчується, вчитися стає все важче. Дитина не може бути уважною протягом усього уроку, погано «схоплює» те, що бачить і чує, не радіє із власних успіхів, у школу ходить без задоволення.

Може краще зовсім не готувати дитину до школи? Прийде час, там усього і навчиться? Педагоги і психологи вважають, що обов'язково треба. Лише без примусу і покарань.

Сьогодні ми разом поміркуємо над цим питанням.

  1. Вправа «Знайомство»

Мета: допомогти батькам краще пізнати своїх дітей, створити дружню атмосферу, позитивно налаштувати їх на спільну роботу.

Запропонувати батькам написати ім'я своєї дитини вертикально: згори вниз, а навпроти кожної літери записати якість, особливу рису дитини, що починається з цієї літери.
А — активний, артистичний...
Р — розумний, рухливий...
Т — творчий...
Е — емоційний, енергійний...
М — милий, малий...

Інструкція: назвіть своє ім'я і розкажіть коротенько про свою дитину, сім'ю. Після кожної розповіді розмістити аркушик з ім'ям дитини на загальному плакаті під назвою «Майбутні школярики».

  1. Правила роботи групи

Психолог. Для чого в нашому житті існують різні правила? Пропоную прийняти правила роботи групи під час тренінгового заняття, які записуються на плакаті «Правила групи»:

  • вимкнути мобільний телефон;

  • уважно слухати один одного і не перебивати;

  • брати активну участь в роботі групи.

Психолог. Шановні батьки! Сьогодні не менше серйозно треба говорити не тільки про готовність до школи дитини, але й про підготовленість батьків до цієї події у житті дитини. Період адаптації до школи, пов'язаний з пристосуванням до її основних вимог, існує у всіх першокласників. Тільки у одних він триває місяць, у інших – три місяці, а у інших - розтягується на весь навчальний рік. Багато чого залежить від індивідуальних особливостей дитини. Процес адаптації відстежуватиметься психологами і педагогами у школі. Але ніхто краще Вас, батьків, не помітить зміни у настрої дитини. Саме від вас багато в чому залежить, наскільки успішно дитина адаптується в перші шкільні дні, чи буде школа для нього тим місцем, де цікаво і весело. Це дійсно серйозне випробування для батьків – випробування життєвої стійкості, доброти, чутливості. Дуже гарно, якщо в перший рік навчання дитина буде відчувати підтримку.

  1. Вправа «Стереотипи»

Мета: продемонструвати вплив стереотипів на людину.

Завдання. Кільком батькам пропонують вийти з кімнати. Їм показують фотокартку людини, попередньо повідомивши, що це – фото злодія. Пропонують описати цю людину. У цей час усій групі учасників показують те саме фото, кажучи, що це відомий дитячий лікар.

Коли через кілька хвилин усі збираються разом, кожна група описує людину з фотокартки (характер, поведінку, манеру спілкування), не називаючи, хто вона.

Описи будуть протилежними.

Обговорення:

  • Про що свідчить проведений експеримент?

  • Чи часто в реальному житті, ми керуємося стереотипами.

Коментар психолога. Висновок очевидний на опис людей вплинула установка. Ми живемо в суспільстві, тому так чи інакше прислухаємося до слів інших. Установка має вплив на наші уявлення про себе та оточуючих, про погане та хороше. І все життя людини минає під впливом установки. Деякі установки ми робимо собі самі, інші нам роблять батьки, вчителі, друзі. Установки мають на нас сильний вплив.

У дитинстві людина схожа на відкриту чисту книгу – що в неї напишуть, те вона й збереже на своїх сторінках життя.

Батьківська установка – це складна взаємодія порад, рекомендацій, життєвих принципів батьків. Тобто всі ті попередження чи схвальні відгуки, які ми чуємо від дорослих упродовж життя, є часткою нашого життєвого сценарію, всі ці фрази зроблять із нас переможців чи невдах. Переможець – це людина, яка може впоратися з життєвими негараздами й витримує все. Що трапляється їй на шляху до мети. Невдаху ж зламають перші серйозні випробування. Звичайно, приємніше бути переможцем, ніж невдахою. Це залежить від самої дитини: наскільки вона впевнена у собі, чи сильна в неї воля. Але в основі всіх її дій буде батьківська установка. Слідкуйте за своїми установками щодо дитини, її навчання й можливостей.

  1. Аналіз проблемних ситуацій

Психолог. На картках написані фрази, які досить часто використовуються дорослими. Спробуйте передбачити як вплинуть ці фрази на майбутнього першокласника, які почуття і переживання вони можуть викликати у нього.

Картка 1.

  • Ось підеш до школи, там тобі…

  • Ти, напевно, будеш двієчником?

(Можуть викликати відчуття тривоги, невпевненість у своїх силах, втрату бажання йти до школи).

Картка 2.

  • Знаєш, як ми будемо тебе любити, якщо ти станеш відмінником!

(Батьківські домагання засновані на не реальних можливостях сина або дочки, а на абстрактних уявленнях про ідеальну дитину. Крах батьківських надій може стати джерелом дитячих страждань, привести до втрати впевненості у батьківській любові, а значить, впевненості у собі).

Картка 3.

  • Навчайся так, щоб мені за тебе червоніти не доводилося!

(Батькам здається, що їх власна самоповага залежить від оцінок, які одержує дитина. Іншими словами: «Тільки від тебе залежить, доведеться мені відчувати сором чи ні, ти несеш відповідальність за мій внутрішній стан і переживання». На дитину звалюють тягар подвійного навантаження: «Учись добре, щоб мені не було погано». Часто такий непосильний для дитини психологічний вантаж стає причиною неврозу).

Картка 4.

  • Ти обіцяєш мені не битися в школі і не бігати, а поводитися тихо і спокійно?

(Не пред'являєте дитині нездійсненні вимоги, не штовхайте її на шлях явного обману).

Картка 5.

  • Спробуй мені тільки зробити помилку у зошиті!

(У дитини, якій постійно загрожують покаранням, можуть виникнути ворожі почуття до батьків, може з’явитися комплекс неповноцінності).

Коментар психолога. Отже, проаналізувавши ситуації спілкування, ми розуміємо які негативні наслідки можуть виникнути від необдуманих висловлювань дорослих.

  1. «Правильна організація дня першокласника»

Мета: психологічна просвіта батьків.

Дитина 6-7-ми річного віку повинна спати не менше 10 годин на добу для підтримки нормальної життєдіяльності організму, тобто елементарні підрахунки говорять нам про те, що лягати в ліжко дитина повинна не пізніше 9 годин вечора. Перед сном краще виключити довгий перегляд телепередач і комп'ютерні ігри – нервова система повинна прийти у стан спокою і підготуватися до спокійного сну. Годину перед сном присвятіть спілкуванню з дитиною – згадайте та обсудіть минулий день, обміркуйте плани на майбутнє, пограйте у спокійні ігри.

Бажано, за можливістю, зберегти денний сон. Навіть, якщо спати після школи дитина відмовляється, спокійний відпочинок з закритими очима хоча б 30 хвилин безперечно буде корисним для здоров'я дитини.

У середньому першокласник повинен бути на свіжому повітрі хоча б 3,5 години у день.

Після школи дитина не повинна одразу сідати за виконання завдань, їй необхідно обов'язково відпочити 2-3 години.

Не можна виконувати завдання без перерви. Працездатність шестирічної дитини приблизно 15 - 20 хвилин, потім потрібен відпочинок або перемикання на інший вид діяльності. Багато з дітей із тих або інших причин не справляється з темпами, що вимагаються з боку дорослих. Є й такі діти, які вирізняються повільністю, причина якої може бути різною (особистісні особливості, хвороба).

Які ж основні ознаки перевтоми?

  • плаксивість;

  • неуважність;

  • роздратування;

  • уповільнення темпу мовлення;

  • погіршення почерку;

  • збільшення кількості помилок та інші.

Якщо це відбувається вдома, під час виконання домашніх завдань, зробіть невелику перерву, перемкніться на щось інше - приємне і корисне для дитини.

Усі побутові справи (догляд за шкільним приладдям, взуттям, одягом...) спробуйте «програти» наперед, інакше на бідну дитину разом поваляться і навчання, і дисципліна, і нові взаємостосунки, і побутові проблеми.

Щоб ранок не починався з конфліктів, а навчання - із зауважень, привчайте дитину на передодні ввечері готувати портфель, форму до наступного навчального дня. Разом з дитиною візьміть розклад і зберіть підручники, зошити, шкільне приладдя, а також інші предмети, які попросив принести вчитель. Не дозволяйте дитині сподіватися на дзвінки однокласникам або вчителю, зразу привчайте його запам'ятовувати вимоги та прохання педагогів і записувати завдання вірно, коли навчиться писати.

Для того щоб дитині спокійніше було перший час вчитися, будьте поруч: проводьте до школи, зустрічайте, разом гуляйте.

  1. Вправа «Зрозумій почуття дитини»

Мета: розвивати навички спілкування, емпатії; формувати почуття єдності з дитиною.

Інструкція: щоб зрозуміти почуття дитини, вам необхідно поставити себе на її місце. Перед вами таблиця, в якій вам потрібно заповнити графу «почуття дитини». У лівій колонці ви знайдете опис ситуації і слова дитини, праворуч напишіть, які, на вашу думку, почуття вона відчуває у цьому випадку.

Ситуація і слова дитини

Почуття

Мама з сином-майбутнім школяриком у магазині канцелярських товарів:

  • Мамо, мені більше подобається альбом для малювання з цією обкладинкою.

  • Яка різниця у чому малювати! – каже матуся і купує той альбом, який вже піднесла продавець.

Мама і син грають «у школу» з іграшками.

  • Починаємо урок, - говорить Петрик голосом Ведмедика.

  • Розкажіть мені віршика. Мама допомагає зайчику піднести лапку. Петрик киває головою: «Розповідай, Зайчику»…

Син виконує завдання у прописах.

Тато: «Ти зробив кілька помилок, хоча в цілому дуже старався»

Мама: «Жах! Де ж він старався, одні «каракулі».

Тато запитує у сина:

  • Що це у тебе з зошитами, чому вони такі брудні?

  • Сьогодні, коли я виходив зі школи, хлопчисько вибив у мене портфель, і з нього все посипалося.

  • Менше б ґав ловив, нічого б не посипалося, незграба!

Першокласник - мамі:

  • Мамо, ти знаєш, я сьогодні перший написав і вчителька мене хвалила!

  • Я теж дуже рада за тебе, молодець, синку!

Донька збирає портфель.

  • Мамо, будь ласка, можна я візьму ляльку Машу з собою, я обіцяю, що буду гратися нею тільки на перерві!

  • У школі треба вчитися, а не в ляльки грати.

Обговорення ситуацій спілкування та почуттів дитини у кожній з них.

  1. Вправа на рефлексію.

Мета: формувати почуття єдності з дитиною.

Учасникам пропонується закінчити речення: «Щоб допомогти моїй дитині стати учнем, я...».

Коментар психолога. Відомий психолог Леонід Венгер казав: «Бути готовим до школи вже сьогодні – не значить уміти читати, писати, рахувати. Бути готовим до школи – значить бути готовим усьому цьому навчитися».

Шановні батьки, дякую Вам за активну участь і співпрацю! Сподіваюся, ця зустріч була корисною для всіх! Якщо є щось, що турбує в поведінці дитини, її навчанні, не соромтеся звернутися за порадою.

Дозвольте мені завершити наше заняття словами Оскара Уайльда: «Найкращий спосіб зробити дітей хорошими - це зробити їх щасливими».

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

матеріал

Інші методичні матеріали

Для кого: Дошкільнята (5-6 років), 1 Клас, Дорослі