Ці загальні закономірності практично і являли собою сутність, ядро психічних здібностей, специфіка ж визначалася реалізованою психічною функцією (мисленням, уявою, пам’яттю тощо).
Аналіз літературних джерел свідчить про те, що у вітчизняній науці, так само як і у західній, первісний розвиток теорії здібностей здійснювався у руслі філософії, педагогіки та фізіології. Основним протиріччям було протиріччя між ідеалістичним і матеріалістичним підходами у розумінні здібностей