Поняття про емоції та почуття, їхні властивості та основні функції.
Емоції - це відносно короткочасні переживання, які носять чітко виражений ситуативний характер, тобто зв'язані зі ставленням людини до ситуацій, що виникають, або можливих ситуацій, до своєї діяльності, до конкретних вчинків. Емоції - конкретна форма переживання почуттів.
Почуття, на відміну від емоцій, — це стійкі переживання, у яких виражається емоційне ставлення людини до певного об'єкта (суб'єкта): людини, сім'ї, класу, школи, художнього твору, мистецтва, Батьківщини. Відмінність почуттів від емоцій зовсім не означає відсутності їх взаємозв'язку. На тлі стійких почуттів, наприклад, кохання до близької людини, залежно від обставин можуть переживатися різні емоції; тривога за неї, горе при розлуці, радість при зустрічі, гнів, якщо кохана людина в чомусь не виправдала сподівань.
Традиційно виокремлюють дві основні функції емоцій та почуттів:
-оцінну.
-спонукальну.
Оцінна функція полягає в тому, що в емоціях завжди наявна оцінка. Живій істоті потрібно розрізняти впливи, оцінювати їх і будувати на цьому свою поведінку. В оцінці виявляється ставлення до цілей. Емоція виникає через недостатність знань, необхідних для досягнення цілей, і компенсує цю недостатність. Саме емоція забезпечує продовження пошуку нової інформації. Емоції виникають щоразу, коли задоволення потреби не відбувається, коли дія не досягає мети.
Спонукальна функція емоцій полягає в тому, що вони визначають спрямованість діяльності, забезпечуючи її пристрасністю. Як регулятор діяльності, емоції можуть як стимулювати її (на радощах гори перевертають), так і заважати їй (у розпачі все валиться з рук). Емоції, виступаючи регулятором діяльності, виконують оцінну та спонукальну функції. Оцінна і спонукальна функції емоцій дозволяють виокремити ще одну істотну їх функцію - сигнальну. Емоції та почуття - це система внутрішніх сигналів про те, що з того, що відбувається у світі, має значення для людини як для особистості. Певні подразники виступають як сигнали благополуччя або неблагополуччя, а почуття, що переживаються, як підкріплення систем умовних рефлексів, з яких складається особистий досвід людини. Сигнальна роль почуттів розглядається через функції спонукання і оцінки, розкриваючи їх імпресивний бік. Аналіз емоцій та почуттів як системи зовнішніх сигналів дозволяє говорити про їх виразну (експресивну) функцію.
Висновки:
Емоції та почуття мають не одну певну функцію, а кілька. Перш за все, емоції і почуття, як і всі інші психічні процеси, являють собою відображення реальної дійсності, але тільки у формі переживання. При цьому поняття «емоції» і «почуття», які в побуті часто використовуються як рівноцінні, насправді позначають різні психічні явища, які, звичайно, дуже тісно пов'язані між собою. І в емоціях і в почуттях відображаються потреби людини. Важлива відмінність почуттів від емоцій полягає в тому, що почуття мають відносну стійкість і сталість, а емоції виникають у відповідь на конкретну ситуацію.
