Вирішуючи нагальну проблему суспільства по вихованню еколого-свідомої людини, вихователі повинні розвивати у дітей екологічну свідомість, екологічне мислення, екологічну культуру, проводити безперервну екологічну освіту малюків. Але, працюючи над розв’язанням завдань екологічного розвитку, треба паралельно вирішувати і завдання Базового компоненту дошкільної освіти в Україні та програм 2Дитина» та «Впевнений старт», а саме: соціалізація дітей, креативний розвиток, розвиток зв’язного мовлення, діалогічне мовлення, розуміння взаємозв’язків та взаємо залежностей у природі.
Освітяни в наш час знаходяться в постійному пошуку нових інноваційних методів засвоєння дітьми знань та навичок. Процес набуття дітьми знань повинен бути безперервним протягом усього дня та у формі більш сприятливій для розуміння дитиною. Вихователі організовують процес розвитку дитини таким чином, що малюк набуває знання граючись, слухаючи казку, працюючи по догляду за рослинами та тваринами.
Спираючись на власний досвід роботи та потребу у вихованні еколого-свідомої людини, я розробила авторську програму еколого-природничого розвитку особистості шляхом предметно-практичної діяльності, в якій врахувала вікові особливості сприйняття нових знань та навичок дітьми, різні доцільні прийоми, методи розвитку дитини дошкільного віку. Але впроваджуючи цю програму практично, я весь час продовжую шукати більш доцільні прийоми, методи засвоєння дітьми практичних знань та навичок.
В цьому році, працюючи з дітьми молодшого дошкільного віку (п’ятий рік життя) по моїй авторській програмі, я використовувала метод проектів.
Цей метод дозволив дітям більш широко та обґрунтовано засвоювати знання по темі проекту, послідовно та поступово ускладнювати набуті знання та навички.
Я вважаю, що метод проектів допомагає дітям набувати глибокі знання за всіма сферами життєдіяльності та лініями розвитку.
Враховуючи вікові особливості сприйняття дітьми нової інформації, для розвитку зв’язного мовлення, уяви, креативного мислення, екологічної свідомості, розуміння взаємозв’язків та взаємозалежностей усього в природі, я використовувала пізнавальну казку. Завдяки використанню пізнавальних казок, діти, слухаючи їх, самостійно складаючи, беручи участь у драматизації цих казок, набували елементарні наукові знання про природу, розвивали уяву, зв’язне мовлення.
Я вважаю, що успіх дітей у навчанні та всебічний їх розвиток залежить від правильного вибору вихователем прийомів та методів засвоєння знань.
