Досліджуючи питання розвитку практичної психології ми не маємо право порушувати своєрідну традицію тлумачення наукового поступу через образи видатних осіб. Р.Вотсон продовжує цю традицію у своїй оригінальній праці «Великі психологи. Від Арістотеля до Фрейда» (1963).