Сучасні умови життя та діяльності людини в Україні характеризуються кардинальними змінами у економіці та освіти. Суспільство висуває нові вимоги до розвитку особистості, зокрема її емоційної сфери – формування ініціативності, сміливості, вміння приймати самостійні рішення, швидко адаптуватися до різних умов. Вирішення цього загального завдання тісно пов’язане з реалізацією Державної національної програми «Освіта» (Україна ХХІ століття), «Діти України», Закону України «Про освіту», в яких визначено, що побудова демократичного суспільства, його розвиток значною мірою залежить від творчості, активності та емоційної стійкості його членів. Тому пошук альтернативних шляхів виховання здорової, гармонійно розвиненої особистості є одним з провідних завдань сучасного демократичного суспільства. Складність цього процесу має низку проблем та особливостей, що пов’язані з суспільною, політичною та соціально-економічною кризою нашої країни.



