Педагогіка "Технологія інтерактивних засобів при вивченні словникових слів."

ТЕХНОЛОГІЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ЗАСОБІВ

Важливою частиною роботи з орфографії в початкових класах є засвоєння слів, вимову і написання яких школярі відповідно до програмових вимог повинні запам’ятати. Це досить об’ємний список, поданий у навчальній програмі по класах.

Списки слів за класами складають:

1-й клас 39 слів

2-й клас 34 слова

3-й клас 49 слів

4-й клас 60 слів

Усього 82 слова.

Написання таких слів переважно не можна пояснити правилами сучасного правопису, оскільки воно склалося історично. Відповідні вправи і завдання мають бути різноманітними, у змісті і меті яких слід звернути увагу, передусім на лексичне значення слова.

Якщо учень, бачить слово вперше, не знає, що воно означає, не вміє його правильно вимовити, то й на письмі він не зможе передати його правильно.

Тому, в основі роботи над правописом таких слів, крім традиційних вправ, належне місце повинні посісти творчі вправи, які б активізували роботу учнів на уроці. Відповідно, до психології природи їх традиційних написань, основою засвоєння правопису словникових слів є запам’ятовування, отже, в роботі над ними необхідно розвивати в учнів всі види пам’яті: слухову, зорову, емоційну. Водночас, актуальною залишається дидактична проблема, як зробити цей процес цікавим і пізнавальним.

Щоб отримати позитивний результат у роботі над словниковими словами, вчитель підходить творчо до формування вміння відтворювати правильний графічний образ слова. Застосовуючи різні види роботи, передусім, добираю мовні ситуації, які б спонукали і давали можливість учнів ще й ще раз повернутися до слова, вимову і правопис якого треба запам’ятати.

Сучасна система навчання дає можливість підвищити результативність уроків через організацію діяльності як усього колективу, так і кожного учня окремо. Готуючись до уроку, будуємо його так, щоб збільшити час самостійної роботи школярів. Переконана, що самостійність учнів є важливою передумовою свідомого і міцного оволодіння знаннями: вона розвиває зосередженість, цілеспрямованість, уміння міркувати, формує індивідуальний

спосіб мислення. За цією умовою навчання стає переважно активною самостійною діяльністю. Це дає змогу в цей час працювати з окремими дітьми індивідуально, спрямовуючи роботу на формування в учнів уміння працювати самостійно, здійснювати самоконтроль, допомагати товаришам.

У 1-4 класах окремі слова діляться на умовно –смислові блоки. Поділ словникових слів на смислові групи здійснюємо і у 1 класі у післябукварний період. Але така робота здебільшого спрямована на закріплення, оскільки більшість словникових слів першокласники вже вивчили і засвоїли в букварний період навчання грамоти.

• Тваринний світ: дзьоб, зозуля, бджола, олень, лелека, їжак, джміль.

• Рослинний світ: влітку, грунт.

• Україна, навколишній світ: Київ, українська,ім’я.

• Навчальний процес: виразно, гумка, загадка, лінійка,олівець, папір.

• У магазині: дзиґа, ґудзик, цукерка. Цукор, парасолька. Новий, фартух, лялька.

• Будинок: ворота, ганок, кватирка.

Роботу над словниковими словами кожного блоку проводила в системі:

Урок 1

• Ознайомлення з блоком, орфографічне промовляння слів, виділення орфограм, пояснення значення кожного слова ( з допомогою вчителя або за словником), назва блоку.

• Запис слова в зошиті по складах, для переносу.

• Складання словосполучень, добір спільнокореневих слів, введення їх у речення.

• Зміст домашнього завдання: дібрати до словникових слів ілюстрації, загадки, прислів’я,скоромовки, уривки з текстів дитячих книжок.

Урок 2

• Звіт про виконання домашнього завдання

Урок 3

• Робота в групах , складання учнями колективної тематичної зв’язної розповіді з максимальним використанням у ній словникових слів певної групи.

Урок 4

• Словниковий перевірний диктант

• Зоровий, перевірний диктант.

Якщо у блоці було більше 4 слів, то часу для роботи над ним відводилось удвічі більше.

Така організація роботи давала змогу розглянути слово з усіх аспектів:

1) Щодо джерела його походження

2) Лексичного значення слова

3) Поєднання з іншими словами

4) Місця слова серед інших спільнокореневих слів

5) Синонімічні, антонімічні, омонімічні зв’язки

6) Введення слова в речення, тексти, фразеологізми, прислів’я, приказки, скоромовки.

Сучасні технології навчання називають такий вид роботи кубуванням. Уся інформація, яка стосується певного слова, повинна пропонуватися з урахуванням психолого-педагогічних і вікових особливостей учнів молодшого шкільного віку. Закріплення правильного графічного образу таких слів учнями початкових класів здійснюється практично під час виконання різноманітних творчих, пошукових, дослідницьких завдань і вправ.

Це дає змогу вчителеві розкрити комунікативний зміст мовного навчання і виховання, орієнтований на спілкування, сприймання, дію і вплив слова. У процесі роботи над словниковими словами поєднується творчий і традиційний підходи до навчання орфографії. Це простежується під час введення слова в речення, аналізу змісту слова у дібраних віршах, загадках, прислів’ях, коротких оповіданнях.

Важливою умовою успішного засвоєння школярами правопису словникових слів є прищеплення їм навички користування орфографічним словником. Багаторічні спостереження за навчальним процесом і практика контролю навчальних досягнень молодших школярів з рідної мови свідчать, що цілеспрямований вибір, виписування зі словника і наступний, передусім, смисловий і орфографічний аналіз таких слів сприяє виробленню в учнів орфографічної пильності, привчає їх розв’язувати без сторонньої допомоги проблеми, які найчастіше виникають у них саме в процесі самостійної роботи. Із навчального орфографічного словника учень, за відповідного спрямування з боку вчителя має змогу отримати кілька видів важливої лінгвістичної інформації:

• Орфографічну ( що означає слово, які має антоніми, синоніми, в яких фразеологічних сполученнях вживається)

• Морфемно-словотворчу ( до групи яких спільнокореневих слів входить дане слово)

• Синтаксичну ( як це слово «живе» в словосполученні, в реченні)

Пропонуємо учням відшукати програмове слово в тлумачному словнику, визначити, що воно означає, а потім вводимо це слово у словосполучення або речення. Вивчати українську мову із застосуванням навчальних словників - означає дати дитині можливість самостійно оволодівати знаннями, оперувати ними, що в свою чергу, є основою набуття учнями мовної і мовленнєвої компетентності, якій у сучасній системі шкільної мовної освіти надається особлива увага.

В основу роботи над правописом словникових слів намагаємось закладати орфографічну пильність, тобто вміння фіксувати увагу на графічній формі слова, порівнювати написання за зразком. З цією метою застосовуємо зорові диктанти.

Роботу організовуємо таким чином:

• Набір речень записуємо на дошці .

• Читаєм весь набір тричі «орфографічно».

• Закриваєм написане.

• Показуємо по одному реченню, а діти його записують.

• Учитель перевіряє написане.

До кожного слова вимову і правопис якого слід запам’ятати, використовуємо малюнок і картку. Щонайперше показуємо малюнок і називаємо зображення, пояснюємо лексичне значення цього слова, а потім зосереджуємо на ньому дітей. Пропонуємо чітко повторити його хором ,2-3 учням - окремо, вимову запам’ятати. На дошці прикріплюємо малюнок, під ним робимо напис, ставимо наголос.

Розвивати у дітей навички розрізнення звукової форми слова, аналізу звуків, їх диференціації, формувати вміння аналізу звуків мови, розвивати уважність, здібність сприймати слова з голосу і визначати їх фонетичні особливості допомагають інтерактивні вправи.

Цікаві вправи та ігри з мови використовуються на всіх етапах уроку. За їх допомогою можна перевірити , як учні виконали домашнє завдання, полегшити розуміння нового матеріалу, його закріплення, особливо при вивченні фонетики, частин мови та елементів синтаксису.