У статті порушено особливо актуальну нині проблему вимушеної зміни форм організації навчального процесу в умовах воєнного часу, коли обмежується «живе», особистісне, діалогове спілкування учителя з учнем. Виникає загроза відчуження учнів від освітнього середовища, обмеження можливостей соціалізації. Під загрозою опинилося трактування самої мети освіти, і на зміну визначеним особистісним підходам, коли метою обрано розвиток особистості, можуть знову повернутися сумнозвісні ЗУНи, адже навчання просто зводиться до підготовки та успішного складання тестів, а якість освіти визначають за результатами тих же тестів.
Особливої ваги набуває роль педагога, який продовжує захлинатися у бюрократичній системі паперотворчості та формалізму і при цьому змушений реагувати на виклики часу, соціальні тенденції, суспільні події та обирати найбільш результативні технології, вибудовуючи власну траєкторію (авторську методику) педагогічної діяльності. Наводяться ключові елементи нововведень у стосунках адміністрації та вчителя колегіуму, які характеризують особистісне ставлення до його особистоті як дуже важливої цінності школи.
Заперечення традиційної системи освіти, використання кращих здобутків вітчизняної педагогічної науки, пошук і застосування інноваційних підходів в організації виховного процесу на принципах особистісних підходів в умовах постійних змін передбачає особистісне ставлення як до особистості учня, так і педагога.
Визнання їхнього права на свободу, унікальність, духовний розвиток, відкриває нові можливості пошуку шляхів долання проблеми нерозуміння філософії життєтворчості, відчуженості учнів від навчання і стимулює постійний саморозвиток педагога.
У роботі ілюструється тяглість у вивченні та втіленні на практиці модерної технології від педагогічного експерименту по запровадженню в роботі школи особистісних підходів у навчально-виховній роботі, що розпочався у 2003 році на базі Січового колегіуму, до участі у Всеукраїнському ОЗОНівському рухові (2010-2023 рр.), який охопив тисячі педагогів України (ОЗОН – особистісно зорієнтовае навчання).
Враховуючи важливе значення обраної теми в житті українського суспільства, матеріали статті засвідчують суттєвий крок у розвитку сучасної педагогічної науки, прагнення і реальні можливості жити і творити в умовах надзвичайно складних змін, щоб стати суб’єктами європейської культурної спільноти.
