Виявлення обдарованих дітей – тривалий процес, пов’язаний з аналізом розвитку конкретної дитини. Помітну роль у виявленні обдарованості дитини можуть зіграти: батьки; сімейні лікарі або педіатри; соціальні працівники; працівники дитячих установ, що перебувають у постійному контакті з дітьми.
Старший дошкільний вік є сензитивним періодом для пізнання творчості, у цьому віці відбувається розвиток первинної творчості, відкриваються нові можливості сприйняття мистецтва дитиною, нові шляхи інтеграції різних видів мистецтва зі світосприйняттям дитини, для відображення власного досвіду у мистецтві. Мистецтво у цьому віці стає дзеркалом душі дитини, має величезний вплив на розвиток психіки та фізичних якостей.
Виявлення обдарованих дітей, на думку Н. Вінник, є складним завданням. У своїх працях науковець стверджує, що «складність цього завдання пов’язана з тим, що обдарованість не зводиться до наявності певної ознаки або ознак, а є результатом функціонування та розвитку цілісної особистості у соціально-культурному контексті» [1, с. 23].
Проблема художньої обдарованості викликає інтерес у багатьох вчених, оскільки інтегрує одразу три напрями розвитку особистості в художньо-творчій площині: креативний, естетичний та духовний, і це дає неймовірно широкі можливості для виховання дітей. Художня творчість дає змогу поринути у культуру свого народу та в культуру світу загалом, черпати світовий досвід розвитку почуттів, ідеалів, вищих світових цінностей людства. Але художня обдарованість – явище не стійке, яке потребує постійної уваги та кваліфікованої допомоги [2].
Художню обдарованість дитини можна визначити як бажання і здатність створювати образи за допомогою виразних засобів певного виду мистецтва, –запевняє М. Явоненко. Автор підкреслює, що дослідники наголошують на суттєвих її відмінностях від інтелектуальної творчості (А. Адаскіна, О. Мелік-Пашаєв, З. Новлянська, Н. Чубук та ін) : «Специфіка досліджень художніх творчих здібностей дітей полягає у тому, що привертає увагу в першу чергу те, яким неповторним емоційно-ціннісним та асоціативним змістом наповнює автор свій твір, а не вміння дитини генерувати ідеї, гнучкість поводження з ними, оригінальність продуктів її творчості, як у дослідженні загальних творчих здібностей» [5]. Тобто навіть у творчості старшого дошкільника головним вважається індивідуальність і неповторність змісту, а не оригінальність засобів виконання робіт, що дає змогу висловити гіпотезу, що художня обдарованість полягає не тільки у здатності створювати образи виразними засобами мистецтва, а й у здатності закладення індивідуального сенсу у роботу. Роботи обдарованої дитини не завжди такі ж саме, як у однолітків, які кращі у виконанні. Може статись так, що робота буде виглядати гірше ніж у інших дітей, тому що малюнок має глибший сенс, дитина ставить перед собою більш змістовні задачі, для вирішення яких їй не вистачає досвіду. Отже, потрібно слідкувати за дитиною з ознаками обдарованості, щоб як можна раніше почати розвивати потенціал та ураховувати індивідуальні особливості при виконанні завдань.
Особливості художньо-творчого розвитку обдарованих дітей мають особистісну природу, і, виступаючи найвищим якісним рівнем самовтілення людини, є неповторним способом індивідуального розвитку.
Важливим фактором для становлення особистості художньо обдарованої дитини є підвищена увага батьків. У багатьох випадках така увага приводить до симбіозу, тобто тісному переплетенню пізнавальних і творчих інтересів батьків і дітей у мистецтві [3, с. 15]. Батьки дитини чинять великий вплив на самореалізацію дитини, підтримуючи її всіма способами, і висловлювання «у обдарованої сім’ї – обдаровані діти» відкривається у такому ключі – батьки, що мають інтереси або обдарованість, залучають і дитину до творчої діяльності, для ознайомлення з мистецтвом та пошуку власних інтересів, відкриття особистої обдарованості.
Батьки обдарованої дитини повинні уважно й позитивно реагувати на ексцентричні вчинки та ідеї своїх обдарованих малюків, підтримувати прагнення до самостійності й незалежності. Психологи радять привчати з раннього віку «нормально» реагувати на невдачі, сприяти участі в заняттях, де виходить чудово, щоб дитина отримувала задоволення від самої участі в процесі [4].
Період старшого дошкільного віку вимагає високого рівня уваги вихователя до психологічних показників і розвитку індивідуальних задатків. Важливо вчасно виявити обдарованість і відрізнити від навченості, дитина з високим рівнем здібностей зазвичай відповідає таким характеристикам:
надзвичайно ранній вияв високої пізнавальної активності;
виражена установка на творче виконання завдань;
розвиток логічного мислення та уяви;
сформованість навичок логічного мислення;
багатство активного словника;
швидкість і оригінальність вербальних асоціацій [5].
Художньо обдаровані діти зазвичай мають високі досягнення і в інших аспектах навчання, тому індивідуальний підхід повинен враховувати ці особливості і розвивати водночас всі можливості дитини. Але не рекомендується нав’язування обдарованій дитині професії у майбутньому, не варто заставляти поглиблюватись у вивчення певних предметів, якщо дитина цього не бажає, тому що ефект може бути протилежний.
Тому розвиток інтелектуальних і творчих здібностей обдарованих дітей забезпечується доцільно розробленою, спеціалізованою програмою, яка дещо відрізняється від програм, розрахованих на дітей із середніми показниками. Для більш детального огляду проблеми наведемо приклад із зарубіжної практики – там активно модернізуються та розробляються нові програми для обдарованих дітей: дошкільні навчальні заклади зазвичай пропонують спеціалізовані програми розвитку трьох видів обдарованості – інтелектуальної, академічної та творчої [6, с. 111-11].
Особливого значення на міжнародному рівні набувають централізовані програми пошуку та підтримки обдарованих дітей. У цьому процесі виокремлується два основних напрями наукового пошуку:
створення системи додаткової освітидля обдарованих дітей в умовах звичайної загальноосвітньої школи;
організація нових та підтримка вже існуючих спеціалізованих навчальних закладів, орієнтованих на роботу з обдарованими дітьми.
Зарубіжні вчені (Дж. Галлахер, Дж. Гілфорд та Дж. Рензуллі) запропонували найбільш успішні моделі навчання обдарованих дітей: «Вільний клас», «Структура інтелекту» та «Тріада збагачення» – їх використовують у США, остання з котрих є найпопулярнішою [7].
Враховуючи все вищезазначене, можна стверджувати що особливості виявлення художньо обдарованих старших дошкільників, перш за все, пов’язані з віковими особливостями, індивідуальним розвитком задатків, кількістю та якістю уваги до дитини з сторони дорослих, що її оточують. Дуже важливо вчасно помітити та почати розвивати вміння для максимального розкриття здібностей дитини, навчити отримувати задоволення від процесу навчання, «нормально» реагувати на невдачі і поразки, щоб знизити психологічне навантаження, бо обдаровані діти часто прискіпливі до своїх досягнень, прагнуть найкращого результату.
Список використаних джерел
Вінник Н. Д. Психолого-педагогічні умови особистісного розвитку інтелектуально обдарованих старшокласників. Освіта та розвиток обдарованої особистості: Щомісячний науково-методичний журнал. № 7(38). 2015. С. 23-26.
Дашинська О. Художня обдарованість учнів як проблема педагогічної практики початкової школи. Актуальні проблеми професійно-педагогічної освіти та стратегії розвитку : Зб. наук. праць / За заг. ред. О. А. Дубасенюк, Л. В. Калініної, О. Є. Антонової. Житомир : Вид-во ЖДУ, 2006. С. 191-193.
Сирота В. М., Сирота З. М. Художньо-творчий розвиток обдарованих дітей у мистецькій освіті : Особливості художньо-творчого розвитку обдарованих дітей у мистецькій освіті. Умань. 2015. С. 14 – 15.
Розвиток дитини. Важливі характеристики обдарованих дітей. URL : https://childdevelop.com.ua/articles/psychology/1140/
Явоненко М. В. Художньо обдарована дитина : виявлення і розвиток. Чернігів. 2008. 360 с.
Психодіагностичні методики виявлення обдарованості дітей. Педрада. URL : https://www.pedrada.com.ua/article/1504-psihodagnostichn-metodiki-viyavlennya-obdarovanost-dtey
