Мовлення є одним із найважливіших засобів пізнання світу, спілкування та взаємодії людини з іншими. Через нього дитина висловлює свої думки, повідомляє про потреби, ставить запитання, засвоює нову інформацію та бере участь у спільній діяльності. Якщо мовленнєвий розвиток має певні порушення або труднощі, це може впливати не лише на навчальні результати, а й на емоційний стан, упевненість у собі та здатність налагоджувати контакти з однолітками.
В умовах інклюзивного навчання робота логопеда набуває особливого значення. У спільному освітньому просторі навчаються діти з різними можливостями, індивідуальним темпом розвитку та неоднаковими потребами в підтримці. Одним потрібна допомога у формуванні правильної звуковимови, іншим — у розвитку словникового запасу, граматичної будови мовлення, зв'язного висловлювання або розуміння зверненого мовлення. Є діти, для яких основним завданням стає формування доступного способу комунікації та вміння взаємодіяти з оточенням.
Тому діяльність логопеда в інклюзивному середовищі не може обмежуватися виправленням окремих мовленнєвих недоліків. Вона спрямована на створення умов, за яких дитина зможе повноцінніше спілкуватися, засвоювати навчальний матеріал, висловлювати власні бажання та брати участь у житті класу. Важливо бачити не лише мовленнєву проблему, а й саму дитину, її сильні сторони, інтереси, можливості та потребу в підтримці.
