дослідження функціонування метафори у публіцистичному тексті обумовлена посиленням уваги лінгвістів до текстів масової комунікації як засобові впливу на реципієнта і необхідністю більш повного вивчення лінгвістичних характеристик даних текстів. Суспільні трансформації, як у дзеркалі, відбиваються у мові. Публіцистичний стиль у більшому ступені, чим всі інші стилі мови, сприймає ці зміни.
Дослідження метафори дозволяє визначити відношення людини до себе і навколишнього у до словотворчості, а також простежити хід людської думки, процес створення образності значення слова, зрозуміти ідею номінації людиною того або іншого предмета реальної дійсності.
На думку М.Рильського, світова література не вбирає в себе всього розмаїття людських відносин, а публіцистика здатна зробити це, будучи гнучким відгуком на сучасність, способом її оперативного відображення й пізнання, маючи можливість практично бездоганного охоплення невичерпно багатої дійсності [21, с. 24 - 25].
Розмаїтість і широта в сполученні з тією роллю, яку грає преса в сучасному суспільстві, роблять необхідним глибоке і постійне вивчення мови публіцистичного стилю.
Публіцистичний стиль як один з функціональних стилів мови неодноразово привертав увагу фахівців, як вітчизняних, так і закордонних. Це такі вчені як В.Г.Костомаров [16], В.М.Горохов [13], А.П.Коваль [14], І.Чобот [28, с. 191 - 195] та ін.
Теоретична база мовної і художньої метафори представлена в працях багатьох учених: В.В.Виноградова [9], В.Н.Телія [25, с. 26 – 52; 26], Н.Д.Арутюнової [2; 3], Н.Д.Бабич [4], Н.Г.Скляревської [23], Ю.Д.Апресяна[1, с. 45 - 53] та ін. Вагомий внесок у встановлення сутності метафори внесли такі діячі науки як М.Блек [7, с. 153 - 172], Ш.Баллі [5], Б.Тошовіч [27, с. 228-255], Д.Лакофф [17] і ін.
Термін „метафора” у вузькому змісті розуміється як перенос найменування з одного об'єкта на іншій на основі подібності; у розширювальному змісті застосовується до будь-яких видів слів у непрямому значенні. Вивчення метафори в сучасній науці пов'язано з такими питаннями, як типи метафори (Н.Д.Арутюнова [3]); функції метафори (В.К.Харченко, В.Н.Телія [25, с. 26 – 52; 26] і ін.); процес формування переносного значення (В.Н.Телія [25, с. 26 – 52; 26]); співвідношення метафоричності і коннотації (В.К.Харченко, Н.А.Лук'янова); зв'язок метафори з мовною картиною світу (Д. Лакофф [17] , Ю.Д.Апресян [1, с. 45 - 53]). В даний час дослідників літературної мови усе більше залучає структурно-семантичний аспект вивчення метафори (М.Блек [7, с. 153 - 172], В.Н. Телія [25, с. 26 – 52; 26]).
Тропи, перш за все метафора, традиційно асоціюються з віршованими творами, з поетичною мовою. Проте у публіцистичному тексті метафори є основною стильовою ознакою, вони широко використовуються у художній публіцистиці..
Особливий інтерес становить дослідження метафор на матеріалі творів українських авторів і, зокрема, М.Рильського – як видатної мовної особистості. Публіцистична книга Рильського „Вечірні розмови” з лінгвістичної точки зору досліджувалася недостатньо, а, між тім, вона є класичним прикладом художньої публіцистики. Статті і нариси, що вміщені в ній, мають багато рис, притаманних поетичній мові. Особливо важливу роль у поетизації публіцистики М.Рильського відіграють авторські метафори.
Об’єкт дослідження – функціонування метафори в публіцистичному тексті.
Предмет дослідження – метафора як основна ознака публіцистики на прикладі публіцистичної збірки М.Рильського „Вечірні розмови”.
Метою наукового дослідження є вивчення метафори як основної ознаки публіцистичного стилю на прикладі публіцистичної книги М.Рильського „Вечірні розмови”.
Відповідно до поставленої мети в роботі вирішуються наступні задачі:
1) визначення ролі метафори в публіцистичному мовленні;
2) аналіз класифікації метафор;
3) визначення особливостей функціонування метафор в публіцистичному тексті на прикладі книги М.Рильського „Вечірні розмови”;
4) дослідження структурно-семантичних особливостей метафори в публіцистичній книзі М.Рильського „Вечірні розмови”.
Виходячи з задач дійсної роботи, обрані наступні методи дослідження: аналітичний опис текстів, лінгвістичний аналіз тексту, прагматичний підхід при лінгвістичному дослідженні.
Структура наукової роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, що поділяються на підрозділи, висновків і бібліографії.
Матеріалом дослідження стала публіцистична книга М.Рильського „Вечірні розмови”.
