"Особистісно-орієнтоване навчання у сучасних умовах". Співавтор: Смирнова Т.М.

Опис документу:
Відомо, що навчання - це процес взаємодії викладачів з студентами при роботі над певним змістом навчального матеріалу з метою його освоєння й оволодіння способами пізнавальної діяльності. Головне джерело знань - викладач, що володіє певною сумою наукових знань і способів діяльності.

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу. Щоб завантажити документ, прогорніть сторінку до кінця

Перегляд
матеріалу
Отримати код Поділитися

Особистісно-орієнтоване навчання у сучасних умовах

Чертова Л.А. викладач

хімії вищої категорії

"Викладач-методист"

Смирнова Т.В.

викладач хімії

Відомо, що навчання - це процес взаємодії викладачів з студентами при роботі над певним змістом навчального матеріалу з метою його освоєння й оволодіння способами пізнавальної діяльності.

Головне джерело знань - викладач, що володіє певною сумою наукових знань і способів діяльності. Провідна роль у конструюванні форм організації навчання належить викладачу. Він підбирає оптимальне сполучення методів, засобів навчання, стиль діяльності відповідно до особливостей студентів, цілями навчання. Процес навчання в кожній конкретній формі його організації включає:

керування викладачем навчальною діяльністю студентів;

певні знання способів діяльності, здобування уміння й навичок;

взаємодії викладача й студентів;

пізнавальну діяльність студентів, у ході якої вони засвоюють знання регулювання вчителем міжособистісні відносини студентів; створення викладачем емоційного фону, що стимулює продуктивну

навчальну діяльність студентів.

Керуючи студентами, викладач увесь час прагне ставити їх у позицію активного самоврядування. Він знайомить їх із цілями, завданнями, планом роботи, способами засвоєння, вчитель уживає спеціальні зусилля для мобілізації уваги, волі, емоційної сприйнятливості студентів. У процесі навчання викладач шукає способи направляти, коректувати роботу студентів вчасно приходити на допомогу невстигаючим, він проявляє турботу не тільки про засвоєння матеріалу, формування вмінь і навичок, але і як розвиваються, виховуються учні. Ефективному управлінню навчальної діяльності, активізації пізнавального мислення студентів сприяє вивчення їхніх навчальних можливостей, знання яких дозволяє викладачу здійснити диференційований підхід в організації їхньої навчальної роботи.

У ході учбово-пізнавальної діяльності студенти беззупинно вступають у контакт із викладачем. Тому важливе значення у функціонуванні процесу навчання має стиль взаємодії викладача з студентами. Нерідко зайва строгість, жорсткість вибивають студентів з рівноваги. Такі взаємини позбавляють ініціативи, що вчиться, сковують їхні розумові сили, вони не досягають бажаних результатів в учбово-пізнавальній діяльності. У них формуються риси збиткової особистості. Лібералізм демобілізує студентів. У тому випадку, коли викладач зуміє вибрати оптимальний стиль взаємодії з студентами, створюються реальні передумови для їхньої самокерованої діяльності, створюються «ситуації успіху» особистості студента. Зміна етапів заняття вносить зміни в стиль взіаємодії.

Успішність організації й функціонування навчального процесу залежить від знання навчальних можливостей класу й окремих студентів. Знання цих можливостей дозволяє підбирати оптимальні умови для просування кожного студента.

Студенти, насамперед, відрізняються друг від друга рівнем навченості. Навченість - це сприйнятливість до засвоєння знань і способів навчальної діяльності. Навченість є індивідуальним, відносно стійкою властивістю

Класифікація методів навчання.

1. Методи організапії і здійснення учбово-пізнавальної діяльності.

  1. Перспективний аспект (методи, що забезпечують передачу навчальної інформації):

а) словесні (розповідь, лекція, бесіда);

б) наочні (демонстрації, ілюстрації);

в) практичні (вправи, лабораторні досвіди, трудові дії).

  1. Гностичний аспект (методи проблемно- пошукові або репродуктивні):

а) иллюстративно - пояснювальні;

б) репродуктивні;

в) проблемні;

г) евристичні;

д) дослідницькі.

  1. Логічний аспект;

а) індуктивні, дедуктивні, драдуктивні;

б) конкретний й абстрактні; синтез й

аналіз, порівняння, узагальнення, класифікація, систематизація й ін.

  1. Управлінський аспект (методи, що характеризують ступінь самостійності студента в навчально-виховальній діяльності).

2. Методи стимулювання й мотивації навчальної діяльності.

  1. Методи стимулювання мотивів свідомості, відповідальності, наполегливості: переконання, приучення й ін.

  2. Методи стимулювання мотивів інтересу; пізнавальні ігри, навчальні дискусії, несподіванка, цікавість.

3, Методи контролю й самоконтролю.

а) усний-письмовий;

б) фронтальний - групово - індивідуальний

в) підсумковий-поточний;

г) із застосуванням ТСО;

д) програмований - непрограмований.

Загальнологічні

Уміння аналізувати, порівнювати, класифікувати, узагальнювати, конкретизувати, виділяти головне, установлювати причинно- наслідкові зв'язки, аналогії, уміння знаходити асоціації й користуватися ними.

Навчально - пізнавальні

Складання плану відповіді або виступу, практично користуватися видами письмових робіт, виписками, записом під диктування, тез, конспекту, реферату, рецензії, уміння брати участь у навчальній дискусії, літературною мовою виражати свої думки.

Пошуково-інформаційні

Уміння користуватися словниками, довідниками, засобами масової інформації, підручниками,

Навчально-організаційні

Уміння організувати себе на виконання поставленого завдання, здійснювати самоконтроль і самоаналіз у своїй навчальній діяльності, співробітничати при рішенні навчальних завдань й ін.

Мотивація навчання

Сполучення мотивів боргу, відповідальності, свідомості з мотивами інтересу,

Цілеспрямованість

навчання

Постановка завдань у захоплюючій формі перед студентами (реалізація ближніх, середніх й далеких перспектив).

Збільшення обсягу засвоюваної на занятті інформації

За відведений час вивчити більший обсяг програмного матеріалу. Знаходження єдиного способу передачі більшої дози знань (укріплення дидактичних одиниць, використання форм передачі знань в узагальненому виді. Блок-схема (наочний конспект, виклад відібраної досить великої дози нових знань і зв'язків між ними.)

Прискорення темпу навчальної діяльності

Визначення зразкового часу, за який той або інший студент повинен постаратися виконати завдання.

Методи активного навчання студентів

Додання активного характеру всім використовуваним методам і лекціям, бесідам, розповідям, демонстраціям, вправам, практикумам з акцентом проблемно - пошукового методу, рольові ігри, навчальні дискусії, аналіз ситуацій.

Застосування форм навчання, що активізують пізнавальну діяльність студентів

Виконання (поряд з Заняттяами) передбачених програмами екскурсій, лабораторних робіт, лекцій, семінарів, співбесід, консультацій, практикумів. Оптимальне використання групових форм навчання колективного характеру, відношення відповідальної залежності, парне навчання.

Раціоналізація навчальної діяльності

Навчання вмінню вчитися. Розвити ДО норми вміння читати, писати, виділяти головне, становити плани, тези, конспекти, реферати, уміння користуватися довідниками, словниками, енциклопедіями, каталогами.

(ТСС) інтенсифікації

Використання тренажерів, проекційної звуко - і відео відтворюючої апаратур дисплейних класів, електронно-обчислювальної техніки.

Оперативний тематичний контроль

Розмаїтість засобів програмованого й алгоритмічного контролю.

При підготовці до Заняття і його проведенні необхідно враховувати найбільш важливі дидактичні фактори:

  1. Мотивація навчання. Це спонукання інтересу до навчання. Пізнавальний інтерес при вмілому стимулюванні може стати потужним мотивом навчання, що забезпечує його інтенсивний характер. Мотивація може здійснюватися як спеціально підібраними, так і традиційними засобами: підбором захоплюючого для студентів змісту навчального матеріалу, методами, формами роботи й т.п.

  2. Цілеспрямованість навчання. Уміння викладача поставити завдання Заняття перед самим собою й у захоплюючій формі поставити завдання перед студентами. (Зсув мотиву на мету).

  3. Збільшення обсягу засвоюваної на занятті інформації, тобто проведення Заняття у системі (блоками), домагаючись багаторазової, що заглиблюється пророблення цільної теми на декількох заняттях (принцип розвиваючого повторення).

  4. Методи активного навчання школярів, тобто додання активного характеру всім використовуваним методам-лекціям, бесідам, розповіді, демонстраціям, вправам, практикумам, з більшим акцентом на проблемно- пошукові, дослідницькі, рольові ігри, навчальні дискусії, аналіз ситуацій.

  5. Застосування форм навчання, що активізують пізнавальну діяльність студентів. (Групових форм колективного характеру й др.)

  6. Прискорення темпу навчальних дій.

  7. Раціоналізації навчальної діяльності студентів. ( Розвиток загально-навчальних умінь і навичок).

  8. Технічні засоби.

  9. Забезпечення єдності поточного, тематичного й підсумкового контролю, створення гнучкої системи перевірки засвоєння знань й умінь студентів.

Література:

Ю.К. Бабанский, М. Поташник "Про інтенсифікацію й оптимізацію

навчально-виховного процесу" Н. О. №1, 1987 рік И. О. №10, 1986 рік

"Вірність покликанню".

В.В. Давидов "Теорія розвиваючого навчання".

Г.К. Соловко "Сучасні навчальні технології".

І.С. Якиманська "Технології особистісне орієнтованого навчання".

В.О. Оніщук "Структура і методика Заняття в школі".

А.Гін "Сучасні технології навчання".

Зверніть увагу, свідоцтва знаходяться в Вашому особистому кабінеті в розділі «Досягнення»

Всеосвіта є суб’єктом підвищення кваліфікації.

Всі сертифікати за наші курси та вебінари можуть бути зараховані у підвищення кваліфікації.

Співпраця із закладами освіти.

Дізнатись більше про сертифікати.

Приклад завдання з олімпіади Українська мова. Спробуйте!
До ЗНО з МАТЕМАТИКИ залишилося:
0
3
міс.
0
4
дн.
0
7
год.
Готуйся до ЗНО разом із «Всеосвітою»!