Сьогодні відбувся
Кабінет психолога:
«
Плітки. Конфлікти
»
Взяти участь Всі події

Організація навчально-пізнавальної практики молодших школярів.

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.

Інноваційні технології навчання

Для кого: Дорослі

13.10.2021

75

1

0

Опис документу:

Організація навчально-пізнавальної практики молодших школярів.
1. Суть навчально-пізнавальної практики учнів як дидактичної одиниці.

2. Підготовка вчителя до організації навчально-пізнавальної практики учнів. Попередня та безпосередня підготовка.

3. Складові навчально-пізнавальної практики молодших школярів, їх зміст, методи, засоби та форми організації діяльності учнів: фронтальна, колективна (групова, парна) та індивідуальна.

3.1. Екскурсії.

3.2. Позаурочна робота.

3.3. Дослідження місцевого середовища (краєзнавча робота).

3.4. Проектна робота.

Перегляд
матеріалу
Отримати код
Опис презентації окремими слайдами:
Тема. Організація навчально-пізнавальної практики молодших школярів.
Слайд № 1

Тема. Організація навчально-пізнавальної практики молодших школярів.

План 1. Суть навчально-пізнавальної практики учнів як дидактичної одиниці. 2. Підготовка вчителя до організації навчально-пізнавальної практики учн...
Слайд № 2

План 1. Суть навчально-пізнавальної практики учнів як дидактичної одиниці. 2. Підготовка вчителя до організації навчально-пізнавальної практики учнів. Попередня та безпосередня підготовка. 3. Складові навчально-пізнавальної практики молодших школярів, їх зміст, методи, засоби та форми організації діяльності учнів: фронтальна, колективна (групова, парна) та індивідуальна. 3.1. Екскурсії. 3.2. Позаурочна робота. 3.3. Дослідження місцевого середовища (краєзнавча робота). 3.4. Проектна робота.

Література 1. Фіцула М.М. Педагогіка : навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. Вид. третє, перероб. і доп. - Тернопіл...
Слайд № 3

Література 1. Фіцула М.М. Педагогіка : навчальний посібник для студентів вищих педагогічних закладів освіти. Вид. третє, перероб. і доп. - Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2007. - 232 с. 2. Бібік Н. М., Вашуленко М. С., Мартиненко В. О. та інші; Формування предметних компетентностей в учнів початкової школи: монографія: - К.: Педагогічна думка, 2014. – 346 с. 3. Савлучиньска Л.Г. Формування природознавчої компетентності учнів початкових класів на уроках природознавства/ Л.Г. Савлучинська //Наука і освіта. – 2013. − №6. − с. 111 – 114. [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://irbis-nbuv.gov.ua/cgi- bin/irbis.../cgiirbis_64 4. Концепція «Нова українська школа». – [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://osvita.ua Середня освіта › Реформа середньої освіти. 5.Проект нового Державного стандарту початкової загальної освіти. − [Електронний ресурс]. – Режим доступу: newstandard.nus.org.ua 6.Щодо методичних рекомендацій для експериментальних загальноосвітніх навчальних закладів. − [Електронний ресурс]. – Режим доступу:https://www.schoollife.org.ua/shhodo-metodychnyh- rekomendatsij-dlya-eksperymentalnyh-zagalnoosvitnih-navchalnyh- zakladiv/ 7. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посібник. – К.: Веселка, 1998. – 334 с. 8. Нарочна Л.К. та ін. Методика викладання курсу «Природознавство»: Навч. посібник / Л.К. Нарочна, Г.В. Ковальчук, К.Д. Гончарова. 2-ге вид., перероб. і допов. – К.: Вища шк., 1990. – 302 с. 9. Васютіна Т.М., Сав'юк Г.П., Сав'юк М.І.Основи природознавства: землезнавство. Навчально-методичний посібник для студентів спеціальності «Початкова освіта» / Упорядники: Т.М. Васютіна, Г.П. Сав'юк, М. І. Сав'юк. – Вид. 3 перероб. і доп. – Івано-Франківськ: НАІР, 2016. - 142 с.

1. Суть навчально-пізнавальної практики учнів як дидактичної одиниці. У проекті нового Державного стандарту початкової загальної освіти визначено в...
Слайд № 4

1. Суть навчально-пізнавальної практики учнів як дидактичної одиниці. У проекті нового Державного стандарту початкової загальної освіти визначено вимогу передбачати у навчальних програмах з усіх предметів і курсів 20% резервного часу, який учитель може використовувати на свій розсуд, наприклад, для вдосконалення вмінь, дослідження місцевого середовища (довкілля), у якому мешкають діти, краєзнавчих розвідок, дослідницько-пізнавальних проектів та екскурсій, зокрема з ініціативи дітей.. Вибір змісту і форм організації такої практики навчальний заклад визначає самостійно. Навчально-пізнавальна практика учнів – це форма організації навчально-виховного процесу, здатність особистості до інтелектуального розвитку і навчання протягом життя, до самостійної пізнавальної діяльності, що ґрунтується на засвоєні способів здобуття знань із різних джерел інформації.

2. Підготовка вчителя до організації навчально-пізнавальної практики учнів. Попередня та безпосередня підготовка. У підготовці вчителя до навчально...
Слайд № 5

2. Підготовка вчителя до організації навчально-пізнавальної практики учнів. Попередня та безпосередня підготовка. У підготовці вчителя до навчально-пізнавальної практики розрізняють два етапи: . попередню безпосередню

Попередня підготовка включає: ретельне вивчення спеціальної педагогічної та методичної літератури; ознайомлення зі змістом і вимогами програми з пр...
Слайд № 6

Попередня підготовка включає: ретельне вивчення спеціальної педагогічної та методичної літератури; ознайомлення зі змістом і вимогами програми з предмету, з підручником, методичними посібниками й т.п. За результатами такої роботи здійснюється перспективне (календарне, на великий проміжок часу) планування. Воно передбачає: розподіл за часом вивчення всіх тем програми, визначення календарних строків їхнього вивчення відповідно до навчального плану для початкових класів. На базі календарного плану слід спланувати вивчення кожної теми, тобто скласти тематичний план. Тематичний план з курсу «Природознавство» може бути складений у такий спосіб: 1. Назва теми, кількість годин, що відводяться програмою на її вивчення. 2. Освітньо-розвивальні, виховні цілі теми. 3. План теми за формою. Безпосередня підготовка вчителя до уроку природознавства та різних видів навчально-пізнавальної практики полягає в конкретизації тематичного планування стосовно кожного заходу, складанні поурочних планів, відборі й перевірці необхідного обладнання, організації транспорту тощо.

3. Складові навчально-пізнавальної практики молодших школярів, їх зміст, методи, засоби та форми організації діяльності учнів: фронтальна, колектив...
Слайд № 7

3. Складові навчально-пізнавальної практики молодших школярів, їх зміст, методи, засоби та форми організації діяльності учнів: фронтальна, колективна (групова, парна) та індивідуальна. До складових навчально-пізнавальної практики молодших школярів відносимо: 3.1. Екскурсії. 3.2. Позаурочна робота. 3.3. Дослідження місцевого середовища (краєзнавча робота). 3.4. Проектна робота

Під час будь-якого типу уроку вчитель застосовує різні види навчальної діяльності: групову фронтальну парну індивідуальну
Слайд № 8

Під час будь-якого типу уроку вчитель застосовує різні види навчальної діяльності: групову фронтальну парну індивідуальну

  Фронтальна робота. Учитель ставить проблемні запитання або пізнавальні завдання, у вирішенні яких беруть участь усі учні. Вони пропонують різні в...
Слайд № 9

  Фронтальна робота. Учитель ставить проблемні запитання або пізнавальні завдання, у вирішенні яких беруть участь усі учні. Вони пропонують різні варіанти розв'язання, перевіряють їх, обґрунтовують, розвивають найвдаліші ідеї, відкидають неправильні. Вчитель керує колективним пошуком учнів, спрямовує їх пізнавальну активність. Така робота забезпечує одночасне керівництво всіма учнями, управління сприйманням інформації, її систематизацією і закріпленням. Водночас вона недостатньо враховує індивідуальні особливості учнів, зокрема темп їхньої навчально-пізнавальної діяльності, рівень попередньої підготовки.

  Групова робота. Полягає у спільних зусиллях учнів щодо вирішення поставлених учителем завдань: спільне планування роботи, обговорення і вибір спо...
Слайд № 10

  Групова робота. Полягає у спільних зусиллях учнів щодо вирішення поставлених учителем завдань: спільне планування роботи, обговорення і вибір способів розв'язання навчально-пізнавальних завдань, взаємодопомога та співпраця, взаємоконтроль і взаємооцінка. Учнів об'єднують у групи по 4 — 6 осіб. Групи формують з однаковим (гомогенним) або із змішаним (гетерогенним) складом учнів за успішністю. Ефективнішою є група зі змішаним складом учнів. Групову навчальну роботу організовують при виконанні дослідів і практичних робіт, навчальних проектів, на навчальних екскурсіях, під час виконання робіт на навчально-дослідних ділянках, а також під час краєзнавчої роботи. Групова робота ефективніша, якщо групи очолюють консультанти (асистенти), призначені вчителем.

    Парна робота. Передбачає допомогу сильного учня слабшому і взаємодопомогу. Пари визначає вчитель, зважаючи на симпатії або працездатність учнів...
Слайд № 11

    Парна робота. Передбачає допомогу сильного учня слабшому і взаємодопомогу. Пари визначає вчитель, зважаючи на симпатії або працездатність учнів. Вони можуть мінятися. Така структура роботи дає змогу вчити кожного і вчитися кожному. Головне у парній організації навчальної праці — взаємонавчання і взаємоконтроль. Учитель готує картки з природничим диктантом для кожного учня, один учень читає навчальний текст, другий — пише, відтак навпаки. Після цього учні обмінюються роботами і перевіряють їх. Той, хто припустився помилок, робить усний розбір під контролем партнера. Потім партнери міняються і все починається спочатку, але з іншими текстами і партнерами.

  Індивідуальна робота. Важливим моментом у процесі навчання є індивідуальний підхід до учнів. Існують такі способи індивідуалізації навчання: - пі...
Слайд № 12

  Індивідуальна робота. Важливим моментом у процесі навчання є індивідуальний підхід до учнів. Існують такі способи індивідуалізації навчання: - під час пояснення нового матеріалу вчитель зважає на учнів, для яких він може бути незрозумілим; - під час самостійної роботи частіше підходить до учнів, які повільніше сприймають інформацію, допомагає і підбадьорює їх; індивідуалізує домашнє завдання; частіше здійснює вибіркову перевірку зошитів учнів, яким важче дається навчання. Ця форма роботи під час навчально-пізновальної практики дає змогу враховувати темпи роботи кожного учня, його підготовленість, створює можливості для диференціації завдань, контролю й оцінювання результатів, забезпечуючи відносну самостійність. Але потребує значних затрат часу і

3.1. Екскурсії. Екскурсія — це одна з форм організації навчального процесу, яка має тісний логічний зв'язок з попередніми та наступними уроками, ал...
Слайд № 13

3.1. Екскурсії. Екскурсія — це одна з форм організації навчального процесу, яка має тісний логічний зв'язок з попередніми та наступними уроками, але проводиться серед природи, на виробництві, в музеї тощо. Відмінність від уроку: не обмежена жорстко в часі, її головний зміст – сприймання учнями предметів та явищ у природній обстановці. Екскурсії цінні тим, що на відміну від уроків у класі учні можуть сприймати природу безпосередньо різними органами чуттів. Діти бачать об'єкти в природному середовищі, спостерігають взаємозв'язок рослин і ґрунту, тварин і рослин. Це дає можливість сформувати уявлення про природу як єдине ціле, в якому всі елементи перебувають у тісному взаємозв'язку, утворюючи природний ланцюг.

Залежно від місця в навчальному процесі екскурсії поділяють: - за відношенням до навчальних програм – програмні та позапрограмові; - залежно від то...
Слайд № 14

Залежно від місця в навчальному процесі екскурсії поділяють: - за відношенням до навчальних програм – програмні та позапрограмові; - залежно від того, що є предметом їх вивчення – предметні та комплексні; - за часом проведення щодо матеріалу, який вивчається, та дидактичною метою – вступні, поточні, підсумкові;   Програмні екскурсії у початкових класах найчастіше класифікують за предметом їх вивчення та дидактичною метою. Це: - предметні та комплексні; - вступні, поточні та підсумкові екскурсії.

Встановіть поетапність підготовки вчителя до екскурсій : - Визначення маршруту і зупинок екскурсії, позапрограмних об'єктів, які можуть викликати і...
Слайд № 15

Встановіть поетапність підготовки вчителя до екскурсій : - Визначення маршруту і зупинок екскурсії, позапрограмних об'єктів, які можуть викликати інтерес у дітей, до розповіді про які треба завчасно підготуватись. - Визначення навчально-виховної мети кожної екскурсії. - Підготовка дитячого колективу — ознайомлення з метою і завданням екскурсії, виділення учнівських груп і розподіл завдань та обов'язків, ознайомлення з правилами поведінки на екскурсії. - Підбір екскурсійного спорядження та інвентаря, розподіл його між групами, призначення відповідальних. - Вибір місця екскурсії і попереднє ознайомлення з ним, визначення об'єктів для вивчення. - Розробка вчителем річного календарного плану, де намічаються екскурсії з кожної теми з урахуванням конкретних місцевих умов.

Підготовка до екскурсій складається з кількох етапів: 1. Розробка вчителем річного календарного плану, де намічаються екскурсії з кожної теми з ура...
Слайд № 16

Підготовка до екскурсій складається з кількох етапів: 1. Розробка вчителем річного календарного плану, де намічаються екскурсії з кожної теми з урахуванням конкретних місцевих умов. 2. Визначення навчально-виховної мети кожної екскурсії. 3. Вибір місця екскурсії і попереднє ознайомлення з ним, визначення об'єктів для вивчення. 4. Підготовка дитячого колективу — ознайомлення з метою і завданням екскурсії, виділення учнівських груп і розподіл завдань та обов'язків, ознайомлення з правилами поведінки на екскурсії. 5. Підбір екскурсійного спорядження та інвентаря, розподіл його між групами, призначення відповідальних. 6. Визначення маршруту і зупинок екскурсії, позапрограмних об'єктів, які можуть викликати інтерес у дітей, до розповіді про які треба завчасно підготуватись.

Потім учитель складає розгорнутий план екскурсії за такою схемою: 1) дата, клас; 2) тема; 3) мета; 4) маршрут; 5) обладнання; 6) проведення екскурс...
Слайд № 17

Потім учитель складає розгорнутий план екскурсії за такою схемою: 1) дата, клас; 2) тема; 3) мета; 4) маршрут; 5) обладнання; 6) проведення екскурсії (спосіб пересування, огляд об'єктів, пояснення, дослідницька робота учнів, збирання зразків рослин, шкідників, гірських порід, визначення напрямку і швидкості течії річки, визначення частин горба та ін., зарисовки, складання плану тощо); 7) опрацювання матеріалів екскурсії.

Екскурсійне обладнання 1 — гербарна папка; 2 — прес; 3—4 — совки; 5 — морилка для комах; 6 — банка для водяних тварин; 7 — екскурсійне відерце; 8 —...
Слайд № 18

Екскурсійне обладнання 1 — гербарна папка; 2 — прес; 3—4 — совки; 5 — морилка для комах; 6 — банка для водяних тварин; 7 — екскурсійне відерце; 8 — сачок

Екскурсія учнів 2-Е класу до шкільного зимового саду під девізом: «Пам’ятаємо птахів взимку. Пригощайтесь!»
Слайд № 19

Екскурсія учнів 2-Е класу до шкільного зимового саду під девізом: «Пам’ятаємо птахів взимку. Пригощайтесь!»

3.2 Позаурочна робота. Позаурочна робота — форма організації навчального процесу, призначена для виконання учнями після уроків обов'язкових, пов'яз...
Слайд № 20

3.2 Позаурочна робота. Позаурочна робота — форма організації навчального процесу, призначена для виконання учнями після уроків обов'язкових, пов'язаних з вивченням курсу практичних робіт та індивідуальних і групових завдань. До позаурочної роботи відносять: Домашню роботу. Роботу: у природі; у куточку живої природи; на навчально-дослідній ділянці; на географічному майданчику; Ведення фенологічних спостережень та щоденника спостережень.

Домашня робота - форма організації навчального процесу з метою залучення учнів для самостійного виконання завдань учителя: практичних і за підручни...
Слайд № 21

Домашня робота - форма організації навчального процесу з метою залучення учнів для самостійного виконання завдань учителя: практичних і за підручником (а також за іншими джерелами), пов'язаних з уроками. Особливості: виконується за завданнями до кожного наступного уроку природознавства, у той час як виконання інших видів позаурочних завдань може носити більше тривалий характер; відрізняється великою самостійністю й відсутністю безпосереднього керівництва з боку вчителя.  

Робота в куточку живої природи. Значне місце в позаурочній роботі займають спостереження в куточку живої природи. Тут робота може проходити з росли...
Слайд № 22

Робота в куточку живої природи. Значне місце в позаурочній роботі займають спостереження в куточку живої природи. Тут робота може проходити з рослинами або тваринами за класами і групами залежно від інтересів дітей.

Слайд № 23

Слайд № 24

Слайд № 25

Слайд № 26

Слайд № 27

Слайд № 28

Робота в куточку живої природи будується за планом, при його складанні використовується сезонний принцип побудови матеріалу. У плані необхідно намі...
Слайд № 29

Робота в куточку живої природи будується за планом, при його складанні використовується сезонний принцип побудови матеріалу. У плані необхідно намітити мету, тему, розкрити зміст роботи, її форми, відзначити, які практичні навички учні повинні одержати. План можна скласти за зразком (таблиця 1). Таблиця 1 План роботи у куточку живої природи

  Виходячи з вимог програми з курсу «Природознавство», робота в куточку живої природи за роками навчання в загальних рисах може бути такою: 1 – 2-й...
Слайд № 30

  Виходячи з вимог програми з курсу «Природознавство», робота в куточку живої природи за роками навчання в загальних рисах може бути такою: 1 – 2-й класи. Догляд за 2 — 3 кімнатними рослинами, формування вмінь поливати рослини, обмивати й обрізати листя, видаляти пил і т.п. Ведення календаря природи й праці. Участь у годівлі птахів. Спостереження за рибами в акваріумі. 3 клас. Догляд за 6 — 7 кімнатними рослинами. Спостереження за розпусканням бруньок на пагонах найбільш поширених у даній місцевості дерев і чагарників, вирощування овочевих рослин з насіння, декоративних рослин для шкільного двору. Спостереження за життям найпоширеніших у даній місцевості комах (1 - 2 види), за життям птахів у клітках, за акваріумними рибками, тваринами (жабою, білкою, їжаком, білою мишею, морськими свинками, черепахами й т. п.). 4 клас. Догляд за кімнатними рослинами, пересадження їх, вегетативне розмноження (черешками), вирощування розсади. Постановка дослідів, що встановлюють вплив погодних умов на розпускання бруньок дерев і чагарників. Спостереження за акваріумними рибками, годівля, догляд і спостереження за всіма мешканцями куточка живої природи.

Слайд № 31

Робота на навчально-дослідній ділянці. Значення: на ній учні молодших класів набувають уміння і навички вирощувати рослини, самостійно набувати зна...
Слайд № 32

Робота на навчально-дослідній ділянці. Значення: на ній учні молодших класів набувають уміння і навички вирощувати рослини, самостійно набувати знання в природі і закріплювати їх на практиці, здійснюється трудове виховання і профорієнтаційна робота. Площа навчально-дослідної ділянки приблизно 40 м². За кожним класом закріплюються не тільки ділянки, на яких учні проводять досліди, але й квітники, кущі, ягідники. Інвентар повинен бути пронумерований, відповідати віку учнів і зберігатися в спеціальному приміщенні, на певному місці, щоб зручно було його брати дітям.

Дослідна робота у початкових класах здійснюється у такій послідовності: 1. 3'ясування у фахівця-агронома, які культури у цій місцевості потребують ...
Слайд № 33

Дослідна робота у початкових класах здійснюється у такій послідовності: 1. 3'ясування у фахівця-агронома, які культури у цій місцевості потребують дослідного випообування і заздалегідь подбати про насіння та інші необхідні матеріали (добрива, інвентар тощо). 2. Узгодити з агрономом і біологом школи тематику дослідів, скласти план дослідницької роботи на шкільній ділянці й обговорити його на педагогічній раді. 3. Ознайомити учнів з планом дослідної роботи і пояснити їм важливість поставленого перед ними завдання. 4. До початку роботи на ділянці, максималъно використовуючи наочність, слід ознайомити учнів із зовнішньою будовою рослин, з якими будуть проводитися досліди, фазами їх розвитку й умовами вирощування. Треба також перевірити насіння на схожість і вивчити склад грунту шкільної ділянки.

Слайд № 34

Робота на географічному майданчику. Мета – навчити школярів 3 – 4-х класів практичним умінням у роботі з найпростішими приладами.   За роками навча...
Слайд № 35

Робота на географічному майданчику. Мета – навчити школярів 3 – 4-х класів практичним умінням у роботі з найпростішими приладами.   За роками навчання зміст роботи такий; У 3-му класі діти вчаться вимірювати довжину тіні від гномона, температуру повітря, визначати силу вітру за флюгером, розрізняти шари ґрунту тощо. У 4-му класі учні закріплюють і розвивають уміння користуватися компасом, вимірювати довжину тіні від гномона, температуру повітря, визначати силу вітру і напрям вітру за флюгером, сторони горизонту, вимірювати висоту снігового покриву. У теплу пору року школярі можуть на географічному майданчику виконувати завдання з моделювання форм рельєфу, створювати з піску моделі островів і півостровів, пологого й стрімчастого берегів ріки тощо.

1 — кубічний метр; 2 — вимірювальна ділянка; 3 — модель гір; 4 — флюгер; 5 — гномон; 6 — опадомір; 7 — ґрунтовий розріз; 8 — метеорологічна будка; ...
Слайд № 36

1 — кубічний метр; 2 — вимірювальна ділянка; 3 — модель гір; 4 — флюгер; 5 — гномон; 6 — опадомір; 7 — ґрунтовий розріз; 8 — метеорологічна будка; 9 — ящик з піском; 10 — снігомірна рейка; 11 — доріжки з основними і проміжними сторонами горизонту.

Слайд № 37

Слайд № 38

Слайд № 39

Слайд № 40

Організація роботи Чергові по класу повинні щодня вимірювати температуру повітря, визначати силу й напрямок вітру, довжину тіні від гномона й інші ...
Слайд № 41

Організація роботи Чергові по класу повинні щодня вимірювати температуру повітря, визначати силу й напрямок вітру, довжину тіні від гномона й інші виміри й заносити їхні результати в календар природи й праці. Протягом місяця кожний учень чергує 1 - 2 рази, тому в нього буде можливість 1 - 2 рази на місяць виконувати цю роботу на майданчику. Учитель повинен дану роботу контролювати й стежити, щоб вона проводилася систематично. У кінцевому результаті в учнів повинно бути сформовано: уявлення про атмосферні зміни у місцевості, характерні для даного кліматичного поясу; вміння користуватись найпростішими приладами природодослідника; вміння фіксувати одержані результати.    

Ведення фенологічних спостережень та щоденника спостережень. Робота з «Щоденником спостережень» починається з 1 класу, потім триває в 2, 3,4-х клас...
Слайд № 42

Ведення фенологічних спостережень та щоденника спостережень. Робота з «Щоденником спостережень» починається з 1 класу, потім триває в 2, 3,4-х класах. Учні 1 класу завдання для спостережень у природі восени одержують від учителя. Діти порівнюють зображення на малюнках «Щоденника спостережень» з тими явищами природи, які вони спостерігали. Наприклад, школярі спостерігають за станом калюж восени й у відповідних квадратах «Щоденника спостережень» відзначають ті місяці, коли калюжі були некрижаними, і той місяць, коли калюжі покрилися льодом. Діти спостерігають за змінами забарвлення листя, станом дерев, трави, наявністю метеликів, мурах, жуків, жаб, ящірок, птахів у різні осінні місяці, за різноманітними видами праці людей восени й роблять відповідні помітки в «Щоденнику спостережень». Після того як діти навчаться читати, вони самостійно, користуючись завданнями «Щоденника спостережень», ведуть спостереження в природі. Стан погоди за кожний день місяця учні відзначають у спеціальних календарях погоди, використовуючи при цьому умовні знаки.

Другокласники не тільки спостерігають, але й під керівництвом учителя узагальнюють свої спостереження. Для цих цілей в «Щоденнику спостережень» спе...
Слайд № 43

Другокласники не тільки спостерігають, але й під керівництвом учителя узагальнюють свої спостереження. Для цих цілей в «Щоденнику спостережень» спеціально поміщені таблиці-зведення для запису узагальнених результатів спостережень за погодою й даються узагальнюючі питання за спостереженнями. В 3-му класі завдання для роботи ускладнюються, більше уваги приділяється виявленню взаємозв'язків між ними й з'ясуванню на цій основі найпростіших закономірностей. Проведені позаурочні спостереження підкріплюються знаннями, отриманими на уроці. Так, спостереження сезонних змін у природі підкріплюється знаннями про зміну пір року, а зміна температурного режиму пояснюється висотою стояння сонця. Під час спостережень школярів за рослинами й тваринами частіше використовуються порівняльні прийоми, простежується динаміка життєдіяльності цих організмів відповідно до змін неживої природи. Робота з «Щоденником спостережень» в 4-му класі носить більше самостійний характер.

Слайд № 44

Дякую за увагу!
Слайд № 45

Дякую за увагу!

Відображення документу є орієнтовним і призначене для ознайомлення із змістом, та може відрізнятися від вигляду завантаженого документу.

Увага! Автор матеріалу забороняє відтворення, передрук або розповсюдження іншим способом цього матеріалу з сайту «ВСЕОСВІТА» (тексти, фото, відео тощо). Дозволяється лише гіперпосилання на сам матеріал.

Нещодавно завантажили