Сьогодні наше життя дедалі частіше ставить пріоритетні завдання в національній системі освіти, спонукаючи останню до пошуку нових, більш оптимальних і дієвих форматів взаємовідносин у трикутнику вихованець-педагог-батьки. Світовий та вітчизняний педагогічний досвід дедалі частіше говорить про інклюзивну форму організації освітньої діяльності як альтернативний і дієвий механізм поліпшення процесів адаптації та соціалізації дітей з особливими освітніми потребами. Питання впровадження інклюзивної освіти є актуальним та нагальним.

















































































