У цій статті розкрито вічні проблеми нашого суспільства школа-батьки-діти. Спільна робота сім’ї та школи в педагогічному процесі у нашій країні досить слабо розвинена, хоча теоретична сторона постійно розроблюється та вдосконалюється. Оскільки сім'я є природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та емоційної підтримки, засобом збереженню і передання культурних цінностей, то мимоволі випливає її визначне місце у вихованні дітей, важливості взаємодії сім’ї та батьків. Історія людського суспільства поклала на батьків відповідальність за своїх дітей, за організацію життя родини, коронувавши їх як найпершого вихователя у житті кожної людини. Без батьківської мудрості немає виховуючої сили сім’ї. Батьківська мудрість є духовним надбанням дітей, сімейні стосунки побудовані на громадянському обов’язку, відповідальності, мудрій любові й вимогливій мудрості батька й матері, самі стають величезною силою виховання.

































