Прислівник — це самостійна незмінна частина мови, яка вказує на ознаку дії, стану, іншої ознаки або предмета. Він відповідає на питання як? де? коли? куди? звідки? чому? навіщо? та інші
Головні ознаки
Незмінність: не змінюється за відмінками, числами та родами.
Відсутність закінчення: слова не мають закінчення (наприклад: швидко, вночі, вгору).
Роль у реченні: найчастіше буває обставиною (прийшов (коли?) ввечері) або присудком (у кімнаті (як?) тихо).
Приклади за значенням
Спосіб дії: швидко, пошепки, добре.
Місце: тут, здалеку, праворуч.
Час: вчора, вранці, завчасно.
Причина чи мета: зопалу, навмисне.
Бажаєте розібрати ступені порівняння прислівників чи правила їхнього написання (разом, окремо, через дефіс)
